Його «Слава Україні!» сильніше за суддівське «три роки колонії»

Засуджений у Криму український патріот Володимир Балух «опротестовуватиме» вирок голодуванням

Володимир Балух. Фото RFE/RL

У так званому верховному суді окупованого Криму «блиснули» гуманністю — переглянувши вирок Володимиру Балуху, зменшили термін покарання аж на… два місяці. Три роки і сім місяців у колонії-поселенні «скостили» до трьох років і п’яти місяців. На судовому засіданні Володимир Балух заявив, що залишає за собою право на голодний протест. А його адвокати вже готують скаргу до Європейського суду з прав людини.

«ВЗ» вже писав про те, як із приходом на Кримський півострів «русской вєсни» життя фермера зі Серебрянки Володимира Балуха перетворилося на суцільні випробування. А його відчайдушність — на головний біль для окупаційної влади і тих, хто під неї «постелився».

Усе почалося зі синьо-жовтого прапора, який Володимир Балух вивісив на своїй хаті ще під час подій на Євромайдані і який не зняв із появою на півострові «зелених чоловічків». Відчайдуха не переконували ні вмовляння, ні погрози.

Кілька разів прапор знищували, але Володимир вивішував новий. Балуха пресували не лише за українську символіку, а й за відмову прийняти російське громадянство. Погрожували відібрати землю. Кидали до «мавпятника», шиючи непокору поліції, яка не втомлювалася влаштовувати у будинку бунтаря «шмони». Але ні судами, ні штрафами, ні погрозами «бандеровскую дурь» з непокірного не вибили. У сільського голови ледь інфаркт не стався, коли йому донесли про чергове «злодіяння» фермера-патріота — табличку з написом «вулиця Небесної сотні», яку пан Володимир повісив на своєму будинку. Розлючений війт прибіг із погрозами і попередженням, що наступною буде поліція. Але знімати табличку Володимир Балух відмовився, заявивши, що до покарань за українське йому не звикати.

Через кілька днів, 8 грудня 2016 року, до будинку, в якому фермер жив зі старенькою матір'ю, нагрянули «ФСБшники». Володимира Балуха затримали за звинуваченнями у незаконному зберіганні боєприпасів. 90 патронів і кілька тротилових шашок, які фігурували у справі як доказ, буцімто знайшли на горищі хати.

У СІЗО Володимир Балух провів майже рік. Лише у грудні 2017-го, коли адвокати домоглися, аби справу їхнього підзахисного повернули на повторний розгляд, «заядлого бандєровца» відпустили під домашній арешт. Але воля тривала недовго. У Роздольненському суді швиденько організували вирок — 10 тисяч рублів штрафу і строк у колонії-поселенні.

«Абсолютно усім зрозумілий той факт, що відбувається політичне переслідування за мої переконання, — заявив Володимир Балух у своєму заключному слові перед винесенням вироку. — Усі рішення, які будуть ухвалені у моїй справі, вже передбачені. Доказів, як саме знайдені предмети, що з’явилися у мене на горищі, ніхто не шукав. Мої свідчення про те, що силовики неодноразово погрожували підкинути мені такі предмети, ніхто не вивчав… Ви намагаєтесь навчити мене любити так звану нову батьківщину. Втім, ніколи не будете спроможні зробити це, чого б мені це не вартувало. Правосудне рішення буде ухвалено тоді, коли будуть покарані люди, котрі підкинули на горище оселі моєї цивільної дружини зброю та боєприпаси. Перемога буде за нами. Слава Україні!».

Зі судової зали Володимира Балуха доправили у СІЗО. Хоча попереду ще був розгляд справи у «верховному суді», розраховувати на те, що горбата «раша"-Феміда ухвалить правосудне рішення годі було. Та й із «прописки» в ізоляторі усе було зрозуміло. Як повідомили у Кримській правозахисній групі, Володимира Балуха помістили до так званої транзитної камери, де утримують тих, на кого чекає етапування.

На випадок, якщо «бандєровєц» і у колонії-поселенні бунтуватиме, є «запасна» кримінальна справа, яку Володимиру Балуху шиють за статтею російського Кримінального кодексу «Дезорганізація діяльності закладів, які забезпечують ізоляцію від суспільства». Звинувачення базуються на скарзі начальника ізолятора про те, що Балух буцімто скоїв на нього напад.