Футбольних провидців “ВЗ” привітала легенда “Карпат”

У редакції “Високого Замку” відбулося вшанування лауреатів 21-го за рахунком конкурсу серед футбольних віщунів


Лауреати конкурсу футбольних провидців “ВЗ” разом з колишнім форвардом “Карпат” Ігорем Кульчицьким (у центрі). Фото автора

Цього разу переможцем унікального турніру  став  пенсіонер зі Старого Милятина Буського району Богдан Безкоровайний, колишній моряк, який встиг поплавати у всіх океанах. Успіх у змаганні провидців для нього не менш пам’ятна, знакова подія.

Змагання футбольних оракулів, що їх з допомогою прес-аташе ФК “Карпати” Юрія Назаркевича проводить наша редакція, об’єднують представників різних територій, різного віку, професій. Хтось з них  працює дистрибютером, як от Олег Дідик з Чопа, відеооператором (Ігор Єсип з Пустомитів), охоронцем (Ігор Козак зі села Дроговижа), є школер (Максим Козак), податковим інспектором (Наталія Чайка), був офіціантом, колись обслуговував керівництво держави (Володимир Кафтан), футбольним суддею (Роман Чайка), майстром вагоноремонтного заводу у Стрию (Богдан Матвіїшин). Але всіх їх об’єднує величезна любов до спорту. Футбольним прогнозуванням займаються цілі сім’ї (скажімо, студент Львівської політехніки з Лопатина Радехівського району Сергій Головайчук розповів нам, що у їхній родині спортивні рахунки для “ВЗ” передбачали шестеро членів родини, у тому числі його мама Лідія)...  

Завдяки друзям нашої газети — директору підприємства “ІММ” Михайлу Бузі, колишньому гравцеві “Карпат” Василеві Шведу - усім лауреатам дісталися пам’ятні кубки, медалі. Вручили ми їм і багато редакційних сувенірів. З великим хвилюванням гості “ВЗ” отримували автографи від колишнього капітана “народної команди” Ігоря Кульчицького (“Кулі”), який разом зі своїми товаришами у 1969 році здобув у Москві Кубок СРСР. З уст футбольної легенди наші гості почули цікаві подробиці цієї події. Зокрема, про те, як московські “Лужники” співали на честь львів’ян знамениту “Черемшину” (ця пісня служить рінгтоном у телефоні пана Ігоря). Ми дізналися, як довго у Львові не міг приземлитися літак з переможцями, бо на злітну смугу зустрічати героїв вибігли десятки тисяч фанів. І про те, що премією за цю історичну для українського футболу перемогу були байкові спортивні костюми, білі тапочки і непрацюючі телевізори “Електрон”. Ігор Євстахович пригадав ще такий дивовижний факт: щоб подивитися фінал Кубка СРСР за участю “Карпат”, до Москви пішки майже місяць добирався житель Львова Ярема (його прізвище “Куля” забув).  Долаючи 1250 км цей фанат сходив п’ять пар взуття...