«100 тисяч на місяць». Банківський скандал у Латвії

Латвію лихоманить від найбільшого за всю пострадянську історію країни корупційного скандалу довкола головного банкіра країни.


Очільник Банку Латвії Ілмар Римшевич

Звісно, не обійшлося без російського сліду. The New Times спробував з’ясувати подробиці. Наталья Фролова написала про це.

17 лютого у Ризі прозвучала шокуюча новина: затримано керівника Банку Латвії Ілмара Римшевича. У його робочому кабінеті і в помешкані відбулися обшуки, його допитали. Увечері 19 лютого, після того, як сплив 48-годинний термін затримання, Римшевича відпустили з поліцейського ізолятора під заставу у 100 тисяч євро. Йому заборонили виїжджати з країни, контактувати з низкою осіб, а також «ухвалювати рішення і виконувати функції контролю і нагляду у Банку Латвії».

Латвійське Бюро із запобігання і боротьби з корупцією (KNAB), яке власне ініціювало затримання Римшевича, повідомило, що справу проти головного банкіра країни порушили 15 лютого, - його запідозрено у порушенні Кримінального кодексу Латвійської республіки, тобто «у вимаганні і отриманні хабара в особливо великому розмірі – щонайменше 100 тис. євро».

У вимаганні хабара у такому ж розмірі – 100 тис. євро, - при цьому – щомісячно (!) Ілмара Римшевича звинуватив і найбільший акціонер латвійського Norvik Banka Грігоій Гусєльніков, виходець з Росії, а нині – підданий Британії. Подробиці того, як пов’язані з Римшевичем особи вимагали у Norvik Banka відмивати гроші російського походження, Гусєльніков повідомив агентству The Associated Press.

Банківський трикутник

У цій історії поєднано одразу кілька скандалів, а почалася вона з сенсаційної новини про ABLV Bank, - другого за величиною активів у Латвії.

13 лютого американська Мережа із запобігання фінансових злочинів – FinCEN, підконтрольна Мінфіну США, запропонувала заблокувати для ABLV Bank можливість обслуговувати доларові кореспондентські рахунки. По суті, мова йшла про те, аби закрити фінансову систему США для цього банку і заборонити йому проводити розрахунки у доларах.

Сіґал Манделкер, заступник міністра фінансув США, яка відповідає за протидію фінансовим злочинам, зробила жорстку заяву: «ABLV Bank перетворив відмивання грошей на свою основну діяльність».

Також, за її словами, банк «переказував гроші корумпованим особам, підвладним політичному впливові, а також пере скеровував мільярди доларів у сфери публічної корупції і виведення активів». Американська Fsncen звинуватила латвійський ABLV Bank в участі у схемах з відмивання грошей, які відтак йшли на підживлення північнокорейської ядерної програми, а також на нелегальні корупційні дії в Азербайджані, Росії і в Україні.

Спалахнув скандал, ABLV Bank зазнав серйозних репутаційних втрат: обсяг залучених вкладів зменшився на 600 мільйонів євро, - повідомив співвласник банку Ернест Берніс.

16 лютого ABLV Bank вирішив звернутися до Банку Латвії за допомогою у справі підтримки ліквідності: Берніс попросив у Римшевича 1 мільярд євро. І отримав відмову.

На прес-конференції у Ризі 20 лютого, - а вона відбулася одразу ж після того, як його відпустили під заставу, - Римшевич заявив, що обшуки у Банку Латвії почалися буквально через три години після його відмови Бернісу. «Я дуже добре усвідомлюю, що став неугодним для багатьох», - зауважив банкір, наголосивши, що йому надходили sms-повідомлення із погрозами вдивства. Сьогодні, переконував присутніх на прес-конференції Римшевич, Латвія переживає безпрецедентну атаку на свою фінансову систему з боку комерційних банків, які мають проблеми у бізнесі. Причому, за словами Римшевича, серед цих банків – не тільки ABLV, але й Norvik Banka банкіра Грігорія Гусєльнікова.

Під захистом генсека

Грігорій Гусєльніков став мажоритарним акціонером латвійського Norvik Banka, який входить у Norvik Group, 2014 року. У цій же бізнес-групі також присутні російський Вятка-банк, раду директорів якого також очолює Гусєльніков.

Грігорій Гусєльніков

Минулого року журнал Forbes писав про те, що Гусєльніков буцімто мав намір продати свій російський актив з політичних міркувань: мовляв, діяльністю Вятка-банку зацікавилися у ЦБ і МВС – під час перевірки банківських рахунків компаній, пов’язаних з керівником Фонду боротьби з корупцією (ФБК) Алєксєєм Навальним і екс-губернатором Кіровської області Нікітой Бєлих.

«Банк (Вятка-банкРед.) давно вситавили на продаж, - повідомило тоді джерело Forbes. – Та у багатьох виникли запитання до якості активів».

Цікаво, що і серед гравців фінансової галузі Латвії, пише сайт «Радіо свобода», Гусєльніков також не має надійної репутації, там його вважають ризикованим інвестором.

«Дуже ризикованою видавалася вже купівля в 2014 році проблемного банку Norvik. Головною його проблемою був кредит на 18,5 мільйона євро, виданий рік перед тим девелоперу найбільшого у Латвії вітробанку Winergy фактично без застави, - пише видання. – Тоді порушили кримінальну справу за фактом шахрайства, а діру у бюджеті новим власникам не вдалося залатати й досі».

Актив у вигляді Winergy латвійський регулятор, тобто Комісія з ринків фінансів і капіталу, яка наглядає за банками, повважав проблемним для Norvik – до банку застосували «підвищені стандарти достатності капіталу».

Крім того, на початку лютого 2018 року сайт «Радіо Свобода» написав, що певна «висока посадова особа» вимагала у Гусєльнікова хабар.

Незадоволене ситуацією керівництво Norvik Banka у грудні 2017 року звернулося до Арбітражного суду Світового банку зі скаргою на Латвію, звинувативши її в упередженості і корупції.

Цікава деталь: недавно у правління банку, яким керує Гусєльніков, увійшли колишній керівник німецької розвідки BND Авґуст Ганнінг і колишній генсек НАТО (а до того – прем’єр Данії) Андерс Фоґ Расмуссен. Саме з появою Расмуссена у банку деякі політологи у Латвії пов’язують вихід на поверхню скандальної історії з Римшевичем: данець, мовляв, надто цінує свою репутацію.

Але звучать й інші думки: можливо, колишній генсек НАТО знадобився Norvik Banka для зміцнення позицій в Арбітражному суді Світового банку, куди Гусєльніком звернувся зі скаргою.

Причину скарги Гусєльніков пояснив агентству Associated Press. І це інтерв’ю вийшло дуже доречним.

Випадок на полюванні

Отже, Гусєльніков твердить, що глава Банку Латвії через посередників – 2015 року регулярно вимагав у нього гроші. При цьому, за словами Гусєльнікова, Римшевич постійно погрожував Norvik Banka санкціями. «Такі умови гри», - переказує Гусєльніков нібито передані йому слова головного латвійського банкіра.

На одній із зустрічей у приватному помешканні в околицях Риги Римшевич, пише АР, сказав Гусєльнікову, що здатен допомогти у полагодженні проблем банку – мовляв, Комісія з ринків фінансів і капіталу – лояльна до нього. Тоді ж Римшевич рекомендував Гусєльнікову співпрацювати з одним зі своїх посередників на прізвище Кокінс, який пізніше написав банкіру конкретну суму на папірці «100 тис. на місяць».

Крім того, під час однієї із зустрічей Кокінс запропонував через Norvik Banka переказати 100 мільйонів доларів з Росії, з яких Гусєльніков «зможе залишити собі мільйон». Та, за словами банкіра, йому вдалося протистояти такому тиску.

У розслідуванні АР сказано також, що Римшевич регулярно їздив до Росії напряму, а після 2014 року, тобто після запровадження санкцій проти РФ, через Білорусь.

Під час однієї з поїздок, в 2010 році, Римшевич побував на полюванні разом з Дмітрієм Пільщіковим, який тоді очолював російський науково-дослідний інститут інформаційних технологій, який пізніше потрапив під санкції США. Тоді, нагадує АР, начальником Пільщікова був Сєргєй Чємєзов, глава корпорації «Ростех», дівній приятель і соратник Владіміра Путіна.

Свою публікацію Associated Press проілюструвало фотографією з того полювання: на ній Римшевич сидить поруч з Пільщіковим.

Кінець пральні?

«Латвійська банківська система за ці 25 років пережила надто багато скандалів – від банкротств провідних банків з дірками у балансах на сотні мільйонів євро до відмивання коштів у промислових масштабах, що вимірюються десятками років і десятками мільярдів євро», - написав 17 лютого у своєму Facebook Грігорій Гусєльніков.

При цьому, банкір переконаний: всі кроки Римшевича і його «соратників» були б неможливими без участі відповідальних посадових осіб, які наглядають за банківською діяльністю у Латвії.

Експерти у Латвії не сумніваються: не залежно від того, за що затримали Римшевича, найближчим часом варто очікувати нових кримінальних справ і відставок.

До того ж, на думку виконавчого директора Центру досліджень політики Східної Європи Андіса Кудорса, у нинішнього, призначеного недавно, очільника Бюро із запобігання і боротьби з корупцією (KNAB) Єкабса Страуме наразі великий кредит довіри – підтримку його діяльності вже висловили і президент, і прем’єр-міністр Латвії.

«Римшевич – архітектор латвійської банківської системи, яка первинно частково створювалася для обслуговування банків-нерезидентів, - висловила свою думку в інтерв’ю ВВС Саніта Емберґа, відповідальний редактор Балтійського центру розслідувальної журналістики. – Мова йде про крупці компанії, які намагалися вивести кошти з країн СНД. Частина цих коштів була брудною, а це означає, що Латвія тривалий час була пральнею».

Своєю чергою, Андіс Кудорс нагадує: «Якщо вважати, що від 50 до 80 мільярдів витікає з Росії щорічно, то, гадаю, у латвійських банкірів була велика спокуса заробити на цих «сірих» грошах, які втікають з Росії великою рікою. Один потічок йде через латвійські банки. Ми це бачили, коли розслідувалася справа Маґнітського».

До слова, той же ABVL Bank потрапив 2012 року у список, укладений міжнародним Фондом Hermitage Capital на чолі з Вільямом Браудером. Тоді мова йшла про банки, які використовувалися для відмивання грошей російськими чиновниками, діяльність яких розслідував юрист Сєрґєй Маґнітський, що загинув у листопаді 2009 року у в’язниці.

Нагода для втручання

Разом з тим у Латвії звернули увагу, що корупційний скандал довкола Римшевича використано для роздмухування масштабної інформаційної кампанії проти країни, яка за зовнішніми ознаками схожа на акції, що відбулися перед виборами у США, Німеччині та Франції. Про це 20 лютого повідомило міністерство оборони Латвії.

І у військового відомства, і в політологів викликало підозру те ж фото на полюванні, опубліковане АР. Військові переконують, що «під час перевірки цього знімка у базі даних міжнародного фото агентства Scanpix зроблено висновок, що це фото було розміщене там учора, 19 лютого 2018 року, а не в 2010 році. І розмістила його третя сторона».

«Ця фотографія нічого не доводить, та якщо її поширюють на Заході, то досягають ефекту, якого прагнуть вже багато років державні російські ЗМІ: балтійським країнам, і Латвії серед них, не можна довіряти, вони здадуть всі ваші секрети», - зауважує Кудорс.

Він звертає увагу і на таку деталь: у статті АР сказано, що Римшевич «має доступ до державних таємниць Латвії, серед іншого, пов’язаних з НАТО і Європейським Союзом». «Але він же не займається секретами НАТО, у нього інший рівень допуску!» - обурююється експерт неточністю агентства.

«Це не кінець інформаційної операції, і далі буде», - попереджає міністерство оборони Латвії. І нагадує, що вибори до Сейму відбудуться у жовтні цього року, а, отже, є чудова нагода повпливати і на їх висліди, і на внутрішню політику країни.

Джерело: NewTimes