Туреччина VS Кіпр: проблема для Путіна

Розгорається конфлікт між Туреччиною та Кіпром довкола підводних родовищ природного газу, які теоретично можуть бути на узбережжі цього середземноморського острова


Турецький флот блокує бурову платформу італійської компанії Eni, яка взялася вивчати газові родовища біля берегів Кіпру. Але президент острівної держави Нікос Анастазіадес заявив про продовження пошуку. Про це пише Анджей Кублік у Gazeta Wyborcza.

У середу в спеціальній заяві президент Кіпру Нікос Анастазіаде заявив, що його країна не відмовиться від геологічної розвідки, незважаючи на протидію Туреччини.

Та фактично роботи вже припинили минулого тижня, коли турецькі кораблі заблокували бурову установку італійської компанії Eni, приблизно за 50 км від родовищ на південному сході Кіпру, де італійці мали шукати газові родовища.

Газовий гігант?

Кілька днів тому міністр енергетики Кіпру Йорґос Лакотріпіс зауважив, що вже початкові роботи консорціуму італійської компанії Eni та французької компанії Total знайшли під морським дном на глибині 3800 м "велике родовище чистого природного газу". І, за словами міністра-кіпріота, геологічна структура цього родовища дуже схожа на газові поля Зора в Єгипті.

Це родовище також знайшла Еni три роки тому, і воно містить найбільші підземні газові поклади, відкриті досі у Середземному морі. У Зорі приховано принаймні 850 мільярдів кубометрів газу - майже вдвічі більше, ніж споживає ЄС щороку.

Міністр Лакотріпіс також сказав, що треба провести додаткове буріння для точної оцінки потенціалу знайдених родовищ. Але цю роботу тепер намагається заблокувати Анкара.

Етнічна складова конфлікту

Після заблокування з моря італійської бурової платформи МЗС Туреччини у спеціальній заяві засудило «одностороннє рішення» кіпрської влади щодо розвідки підводних надр. Анкара також звинуватила владу Кіпру, у якій домінують особи грецького походження, в ігноруванні прав турків-кіпріотів у справі прибутків від експлуатації цих родовищ.

Турецька дипломатія також звинуватила уряд Кіпру, який виступив як єдиний представник острова, і попередила, що його дії можуть дестабілізувати ситуацію в регіоні Середземномор'я.

З 1974 року Кіпр розділений на Південь, населений греками, та Північ,де домінує турецьке населення.

Поза тим, лідер Кіпру заявив, що всі мешканці острова зможуть скористатися вигодами від можливої ​​експлуатації газових родовищ. Ці кошти акумулюють на рахунку державного фонду, який острівна влада має намір створити. Анкара ще офіційно не відреагувала на таку пропозицію.

Кого підтримає Росія?

Конфлікт довкола підводних родовищ поблизу берегів Кіпру виявився складним завданням для Росії, яка після війни в Сирії щораз прискіпливіше позирає на схід Середземномор'я.

Традиційно Росія підтримує дуже тісні відносини з Кіпром, який вважають головним російським «податковим притулком».

Рівно ж Москва намагається зберегти добрі стосунки з Туреччиною, - не в останню чергу задля інтересів "Газпрому".

Серед пріоритетів - газопровід "Турецький потік", який "Газпром" хоче збудувати через Чорне море для постачання російського газу до Туреччини, а відтак транзиту через її територію до Південної та Центральної Європи. Така комбінація дозволить Росії значно зменшити обсяги транзиту через Україну, і посилить позиції Москви у конкуренції з ймовірними інтервенціями «блакитного падива» на європейський ринок з Азербайджану.

Важливість Туреччини для інтересів "Газпрому" можна було унаочнити собі місяць тому, коли Анкара за згодою Росії почала військову операцію проти курдів на півночі Сирії.

Російські війська вийшли з цих районів Сирії до нападу турецьких військ. А перед початком антикурдської операції Анкара погодилася на довгоочікуване Москвою укладення другої нитки газопроводу "Турецький потік" у територіальних водах Туреччини. Цією другою ниткою "Газпром" має намір транспортувати газ до південноєвропейських країн.

Кілька днів тому "Газпром" заявив, що завершено майже половину "Турецького потоку". Але це також означає, що інвестиції вийшли на критичний етап реалізації, і Москва тепер дуже обережно ставиметься до відносин з Анкарою. Це, однак, може зашкодити альянсу між Росією та Кіпром.

За матеріалами Gazeta Wyborcha. Фото Gazeta Wyborcza