“Хтось же має захищати Україну. Вона в нас єдина”

У Сокільниках відкрили пам’ятник Героям Небесної Сотні

На четверті роковини трагічних подій у Києві неподалік  від Львова, у селі Сокільники Пустомитівського району, освятили та урочисто відкрили пам’ятник Героям Небесної Сотні. Цим пам'ятником сокільничани віддали шану і своєму землякові - Андрієві Дигдаловичу, учаснику Революції Гідності, який загинув від кулі снайпера на Інститутській 20 лютого 2014 року.

На обеліскові — символічні лелеки, які переходять у голубів і несуться в небо, що символізує поєднання мертвих і живих. До пам'ятника веде алея, вхід у священне коло стережуть два ангели. Ще чотири ангели моляться за Україну. Вони з'єднані між собою  і обеліском хрестом із необроблених гранітних брил. Земна куля, встелена бруківкою, символізує події на Майдані. На спорудження монументу громада села зібрала 450 тисяч гривень.

На відкриття пам'ятника зібралася громада села, приїхали перший віце-прем’єр міністр Степан Кубів, народні депутати, керівники Львівщини, майданівці, ветерани АТО, родичі загиблих Героїв Небесної Сотні, громадськість Львівщини, духовенство. Поряд із сивочолими упівцями стояли молоді хлопці, що нині боронять Україну на сході. 

«За останніх чотири роки ми багато чого переосмислили і зрозуміли, що у цьому світі рахуються тільки із сильними, - зазначив, зокрема, голова Львівської ОДА Олег Синютка. - Ми стали сильнішими. Кожен із нас на своєму місці має робити те, що від нього залежить. Патріоти на Майдані гинули не за себе, а за нас. У наших силах перетворити Україну та сильну, квітучу, нездоланну державу». 

Після освячення пам’ятника присутні вшанували загиблих на Майдані покладанням квітів і запаленням лампадок. Сокільничани вшанували пам'ять свого земляка, одного з Героїв Небесної Сотні Андрія Дигдаловича, який у віці 40 років загинув 20 лютого 2014 року від кулі снайпера. Він був активним учасником Майдану. Залишилися дві дочки, мама Лідія, дружина Наталія. Андрій дуже любив рідні Сокільники,  і на Майдані часто розповідав про них хлопцям, запрошував приїхати... 

Удова Андрія Дигдаловича Наталія розповіла про свого чоловіка: «Андрій був дуже патріотичним. За часів Радянського Союзу хвилювався, що дітям у школі розповідають брехливу історію України. А історію він знав, бо походив з родини греко-католицьких священників. За свої кошти Андрій купував підпільні брошури, де йшлося про справжню, героїчну історію нашої держави. Їх він роздавав школярам та дорослим, аби знали свою історію. Він казав: «Вчіть історію, бо рано чи пізно наш справжній герб буде сяяти, і буде справжній прапор, а не це, що є».

Наталія Дигдалович згадує, що її чоловік поїхав на Майдан одразу після того, як побили студентів. « Одного разу він мені телефонує з Майдану і каже: «Приїхали ми з хлопцями, послухали мітинг, побули, і дехто каже, що час повертатись додому: до родини та йти на роботу. А я не їду додому, я буду на Майдані, бо хто, як не я. Кожен має свої клопоти, а хтось же має захищати Україну. Вона в нас єдина»... Коли мого чоловіка поранили на Майдані, він не хотів їхати додому. Поїхав тільки після наказу командира сотні. Приїхавши,  одразу вирішив їхати назад. Обіцяв, що повернеться, що все буде гаразд»... 

Гранітний пам’ятник заввишки 3,5 метра виготовили за кошти громади та благодійників. Сокільницький сільський голова Тарас Сулимко розповів, ідея спорудити пам'ятник виникла давно. "Пам'ятник – це наша кров, це наша душа, яка має сьогодні велике значення для того, щоб Україна постала і була сильною, незламною”, - зазначив автор пам'ятника Василь Гурмак.

На завершення урочистостей діти випустили в небо білі кульки - на згадку про тих, хто віддав свої життя за Українську державу.