Диплом — не панацея

На Львівщині взялися довести, що для отримання роботи вища освіта не обов'язкова

В області активно навчатимуть робітничих професій. Щороку мають намір готувати до 11 тисяч спеціалістів. 

На ринку праці нашої держави сформувався дисбаланс: в Україні 80 відсотків випускників здобувають вищу освіту і 20 відсотків професійну, в в Європі — 30 вищу та 70 професійну. Це призвело до того, що, для прикладу, у Львівській області серед безробітних - 61 відсоток спеціалістів з вищою освітою (в Україні 40), а в окремих містах — понад 80 відсотків: у Трускавці — 88, у Львові  — 84 відсотки. Зараз у Львівському центрі зайнятості 34 відсотки безробітних з вищою освітою здобувають  професійно-технічну освіту та працевлаштовуються за робітничими професіями.

Через такі перекоси, які склалися на ринку зайнятості, уже у школах під час  профорієнтаційних уроків треба скеровувати старшокласників будувати свою кар'єрну дорогу, починаючи від робітничих спеціальностей. (Зараз же молоді люди масово здобувають вищу освіту, а потім приходять  у центр зайнятості і опановують робітничу спеціальність). Такою профорієнтаційною роботою планують охопити принаймні кожного другого старшокласника.

На уроках профорієнтації працівники служби зайнятості розповідають майбутнім випускникам, на які професії сьогодні найбільший попит. Є спеціально розроблений барометр професій, де у порядку спадання розміщені професії, які найбільш затребувані. Потім запрошують школярів на профорієнтаційні екскурсії — чи то на “Бадер Україна”, “Леоні”, де потрібні швачки, на “Фуджікуру”, де потрібні монтери кабельного виробництва, чи на “Електроконтакт”. Старшокласники мають змогу подивитися, як відбувається пошиття шкіряних салонів для автомобілів на “Бадері”, як скручують дротики на “Фуджікурі” чи на “Електроконтакті”.  Уже потім багато з них після школи не вступають у ВНЗ чи ПТУ, а йдуть безпосередньо на це підприємство, проходять короткотермінові курси. “Фуджікура” сама навчає, “Бадер” теж має свій навчальний центр. Там колишні випускники проходять одно- чи двотижневі курси і стають до роботи.

На березень заплановано тривалу акцію “Марафон професій”. У кожному районі визначають професії, на яких найбільший попит. У школу запрошують виробничників, начальників відділу кадрів, майстрів цеху, які розповідають учням про професії, виробничий процес, на слайдах показують, що входить в обов'язок того чи іншого працівника, яка заробітна плата, які перспективи працевлаштування. У Центрі зайнятості можна пройти тестування, тут за комп'ютерами відповідають на анкети. Після цього старшокласники мають чітку картину, до якої роботи найбільше схильні, що їм найбільше підходить.

Директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Любомира Мандзій дещо заспокоїла: “Вищої освіти ніхто не відміняв. Ми не повинні кидатися з однієї крайнощі в іншу. Людина повинна мати вибір, і ніхто не закриватиме вищі навчальні заклади ”. Водночас очільниця профільного департаменту не заперечує, що ринок праці потребує більше кваліфікованих робітничих спеціалістів: “Для цього ми хочемо якомога більше людей залучити у профтехосвіту. Створюємо навчально-професійні центри, зміцнюємо матеріально-технічну базу професійно-технічних закладів, а також мотивуємо професійні заклади працювати з роботодавцями для працевлаштування своїх випускників. Переконана, що найбільшим успіхом кожного навчального закладу ( чи то вишу, чи ПТУ) є рівень працевлаштування випускників”.