Шимпанзе можуть контролювати свою поведінку

У приматів, як і в людей, інтелект пов'язаний із самоконтролем

Найрозумніші шимпанзе є до того ж найтерплячішими

Ці тварини найкращим чином контролюють свою поведінку, а отже успішно проходять тестування на інтелект.

Зв’язок між рівнем інтелекту та самоконтролем доведено ще у 1960-х роках. Тепер Майкл Беран і Вільям Гопкінс з центру досліджень психології та мови Університету Джорджії спробували довести це на прикладі мавп. Статтю про це опублікував в журналі «Current Biology».

Американські дослідники провели відомий і визнаний у психології тест. Перед об’єктом дослідження ставлять вибір: отримати певну винагороду вже і негайно або трішки зачекати, щоб отримати більше.

У 60-х роках цей дослід багаторазово проводився з дітьми. Вони могли дістати цукерку або чекати, маючи шанс отримати дві (правда, невідомо, скільки чекати). Тест змушував учасників контролювали себе, бо всі цукерки були досяжними для них упродовж експерименту.

Дітей до того ж перевіряли на інтелект. Тоді було встановлено, що існує кореляція між здатністю управляти перспективою нагороди та інтелектом.

Сорок обраних

Дослідники просто повторили експеримент, взявши для нього сорок шимпанзе. Другу цукерку їм показали через 20 секунд очікування.

Одночасно тварин змушували виконували інші завдання: перевіряли їхню просторову пам'ять, вивчали, чи розуміють примати, де джерело звуку, тестували їхню здатність концентруватися, вивчали їхню спроможність розуміти жести та власний образ у дзеркалі.

Результати експерименту були безсумнівними: найрозумніші шимпанзе є до того ж найтерплячішими. Вони готові чекати другої цукерки.

- В інших видів творин інтелект та самоконтроль пов’язані між собою, як у homo sapiens. Отже, в еволюції важливою є роль конкретної особистості, - наголошує Майкл Беран.

Обидва дослідники тепер мають намір перевірити, чи притаманна кореляція самоконтролю та інтелекту для інших видів приматів, а також для тварин, нижчих в еволюційній драбині.

Горіхи та смаколики

Інтелектуальний потенціал шимпанзе підтвердився дослідженнями, що їх вели самостійно інші дослідники. Учені, до прикладу, з’ясували, що альтруїзм шимпанзе пов’язаний зі статусом і статтю, а також індивідуальними рисами. Принаймні, дворічний експеримент з приматами психолога проф. Мацея Трояна з університету ім. Ніколая Коперника в Торуні, наштовхує саме на такі висновки.

Дослідження проводили у Варшавському зоопарку. Учені не були присутніми у кімнаті, де розташувалися мавпи (присутність "нових людей" могла вплинути на поведінку тварин). За тваринами стежили через камерами, а пропонувати тваринам завдання взялися звичні їм опікуни із зоопарку.

Мавпами віддавали своїм опікунам червоні та зелені кришки від пляшок в обмін на їжу (їх цьому навчили раніше). Зелена кришечка означала, що смаколик діставався не тільки шимпанзе-власнику, але й іншим, тим, що поруч. Коли ж мавпа віддавала червону кришечку, то на винагороду могла очікувати тільки вона. Тобто в обох випадках, незалежно від реакції та поведінки, мавпа не втрачала шансу на винагороду.

- Ми припускаємо, що, якщо би був використаний третій колір, який означав би їжу тільки для інших шимпанзе, але не для власника, його б просто не використовували у грі. Бо ціна була б зависокою. Шимпанзе не зважиться голодувати, аби нагодувати сусіда. У нашому дослідженні, коли шимпанзе завжди матиме їжу, мав би вийти абсолютно випадковий розподіл кришечок. Проте цього не сталося. На думку вчених, результати дозволяють зрозуміти еволюційні корені альтруїзму людини.

Мова тіла

Шимпанзе схожі до людей тим, що вони спілкуються. Це доведено командою доктора Кетрін Хобайтер з Університету Сент-Ендрюс у Шотландії.

Давно відомо, що шимпанзе спілкуються за допомогою жестів, але ніхто ніколи не пояснив, що вони хочуть передати своїм «співрозмовникам». Доктор Кетрін Хобайтер 266 днів спостерігала і знімала на відео зграю з 80 шимпанзе в Уганді. За цей час вони звикли до неї, не реагували на її присутність, поводилися природно, займаючись власними справами.

120 годин записів стали предметом аналізу комунікації між цими приматами. Дослідники виокремили майже 5 тисяч ситуацій, в яких, на їхню думку, відбулося спілкування, передача повідомлень. Відтак з цього масиву вчені взяли 66 ситуацій-повідомлень. Під час їх передачі шимпанзе використовують всі чотири кінцівки: піднімають руки, впираються руками або ногами у землю.

Ці жести мають дуже конкретний зміст: «Ходімо зі мною», «Візьми це», «Стоп», «Фліртуй зі мною», «Вилазь до мене на спину» (до дитинчат). Жести долонями означають запрошення до забави, але, - залежно від з ситуації, - можуть означати "вважай". Словник мавп вчені опублікували в журналі "Current Biology".

Переклад з польської Джерело: Rzeczpospolita