Заразитися туберкульозом можна навіть...через книжку!

Бацили можуть жити на сторінках до трьох місяців. Вдихнувши їх, інфікуємося. Хвороба розвинеться у кожного десятого.


На початковій стадії туберкульоз не має виражених клінічних проявів. “Побачити” зміни може лише “флюрка” або рентген.

Уряд схвалив концепцію загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2018-2021 роки. На думку міністрів, програма допоможе досягти цілей, які поставила перед собою ВООЗ: до 2035 року зменшити смертність від цієї недуги на 95% (порівняно з 2015) та зменшити  захворюваність (щоб було менше 10 хворих на 100 тисяч населення), до 2050-го — добитися повної перемоги над туберкульозом.

Наразі Україна за поширенням туберкульозу - серед світових лідерів. Всі бояться, чи не оголосять епідемію кору. Натомість епідемія туберкульозу не припиняється з 1995 року.

На туберкульоз в Україні хворіє понад 250 тисяч осіб. Дедалі частіше лікарі діагностують у пацієнтів так званий мультирезистентний туберкульоз, який не піддається лікуванню щонайменше двома найбільш ефективними проти туберкульозними препаратами (ізоніазидом і рифампіцином).  

Курс лікування звичайного туберкульозу - півроку і коштує приблизно одну тисячу гривень. Мультирезистентний треба лікувати рік і довше. Вартість лікування — від 80 до 250 тисяч гривень. Виліковується від цієї форми лише 39% хворих. Ліки від туберкульозу надаються безкоштовно, але одними лише антибіотиками справа не обходиться. У пацієнтів з мультирезистентним туберкульозом розвивається токсичний гепатит (запалення печінки, спровоковане тривалим прийом медикаментів).  

Якщо людина захворіла на туберкульоз, мусить приймати ліки за строгою схемою. Якщо зменшить дозу, пропускатиме прийом або вирішить, що їй вже легше, і перерве лікування, мікобактерія адаптується до антибіотиків і перестане на них реагувати.

Людина може відразу заразитися штамом, нечутливим до дії антибактеріальних препаратів. Найчастіше це відбувається... в умовах стаціонару, з 30% госпіталізованих (це називається “перехресним зараженням”). Такі дані озвучив керівник ГО “Інфекційний контроль” Віктор Ляшко. В європейських країнах хворі на туберкульоз перебувають у стаціонарі 15 днів. В Україні пацієнтів ізолюють на півроку-рік - попри те, що через 2-3 тижні після початку лікування вони перестають виділяти мікобактерії (тобто заражати інших). Родичі, які відвідують протягом року своїх близьких у протитуберкульозних диспансерах, також наражаються на ризик, бо можуть заразитися як від своїх близьких, так і від інших хворих.  

За кошти Глобального фонду боротьби з туберкульозом у Житомирі та Чернігівській області запустили пілотний проект — сімейним лікарям доплачують за лікування хворих на туберкульоз (по 400 грн. щомісяця за кожного). Після успішного завершення лікування — по 1,5 тисячі гривень премії за кожного вилікуваного. Результат — лікарям вдалося повністю вилікувати майже 97% пацієнтів. На 25% більше, ніж без фінансового стимулу. Лікарі ініціативу вітають. Кажуть, приємно, що суспільство визнає, наскільки вони ризикують, опікуючись такими хворими. Щороку у 400-500 медиків діагностують туберкульоз. Ризик заразитися у медичних працівників — у 12 разів вищий, ніж у звичайної людини.

Поява двох і більше ознак – привід бити на сполох

Туберкульоз тривалий час має прихований перебіг. У цей період мікобактерія туберкульозу, яка потрапила у легені, починає розмножуватися (у легенях або інших органах — нирках, хребті, мозку, лімфатичних вузлах, кишечнику, шкірі, статевих органах), а імунна система намагається зупинити чи сповільнити цю агресію. Коли ступінь ураження органу набуває значних розмірів, людина починає відчувати нездужання. У випадку ураження легень її турбують:

  • кашель (2-3 тижні і довше)
  • рясне потовиділення вночі;
  • слабкість;
  • безпричинна втрата ваги;
  • підвищення температури тіла до +37°С і вище, і температура тримається довше тижня.

Кровохаркання, задишка, біль у грудній клітці — більш пізні симптоми. Поява двох і більше ознак — привід бити на сполох.

З чужими — не цілуватись. Флюорографія — щороку!

Туберкульоз оточений багатьма міфами. Лікар-епідеміолог Олена Левицька розвінчує найпоширеніші з них.

Міф №1. Туберкульоз — хвороба бідних і ув’язнених.

Згідно зі статистикою, кожен восьмий хворий на туберкульоз зловживає алкоголем. Кожен сотий “підчепив” недугу у місцях позбавлення волі. Більшість хворих — особи працездатного віку, які ніде не працюють. Насправді, паличці Коха байдуже, у чиїх легенях “осісти”, - безхатька чи викладача університету. Навіть якщо ви — директор банку, але нерегулярно і неякісно харчуєтеся, часто потрапляєте у  стресові ситуації, вживаєте алкоголь, щоб “розслабитись”, опірність організму знижується і можете захворіти.

Резервуаром збудника туберкульозу справді є місця позбавлення волі. Скупчення ув’язнених в українських в’язницях неминуче призводить до поширення інфекції. Коли хворі виходять на волю і опиняються у громадських місцях, у них є всі шанси передати хворобу оточуючим — зокрема, людям забезпеченим. А ми ще не згадали про безпритульних і «трудових мігрантів», які не звертаються по медичну допомогу.

Міф №2. Заразитися сухотами можна лише при контакті з хворим.

Туберкульоз передається повітряно-крапельним шляхом. Здорова людина може заразитися не лише при контакті з хворим, а й у громадському транспорті, магазині, на вулиці. Переносниками туберкульозу можуть бути комахи - мухи, таргани і комарі. Інфікуватися можна також при поцілунку, «докурюванні» чужої цигарки і навіть... через книжки. Бацили туберкульозу стійкі до холоду, тепла, вологи і світла. Наприклад, у вуличній пилюці зберігаються протягом трьох місяців. Так само довго можуть залишатися живими на сторінках книг.  

Міф №3. Якщо в організм потрапить паличка Коха, людина захворіє.

В Україні мікобактерією туберкульозу інфіковано 98% населення, з них хвороба розвивається лише у кожного десятого. Якщо у людини ослаблена імунна система, збудник почне активно розмножуватися і спровокує розвиток недуги. Щоб імунна система тримала збудника у «кулаку», необхідно дбати про своє здоров’я.

Міф №4. Якщо почуваєшся “як завжди”, значить, здоровий.

Люди не часто задумуються над причинами втоми чи нездужання. Потрібно «прислухатися» до свого організму. Ранні ознаки туберкульозу: втрата ваги, слабкість, пітливість (особливо вночі), зниження працездатності та апетиту. Ці симптоми можуть вказувати й на інші хвороби — варто пройти комплексне обстеження.

Міф №5. Рентген — шкідливий.

При флюорографічному обстеженні легень променеве навантаження – мінімальне. Флюорографію треба проходити раз або два рази на рік. На початковій стадії туберкульоз не має виражених клінічних проявів, виявити їх можна лише при своєчасному обстеженні. При рентгенологічному доза опромінення трохи вища, але проходити його треба, якщо вже є підозра на патологічні процеси.

Міф №6. Україна — країна, що розвивається, а тому й у боротьбі з туберкульозом пасе задніх.

А от це, можна сказати, правда. Існує «чорний» список держав, відвідавши які є велика ймовірність “підчепити” хворобу. Це - Пакистан, Індія, Бангладеш, Калмикія (Росія), Північний Кавказ, Таїланд, Індонезія, Філіппіни, Китай, Бразилія, Мексика, Ефіопія, Заїр, ПАР і... Україна. Від сухот у нашій країні помирає 25 тисяч хворих. Щороку. В європейських країнах смертність від туберкульозу — утричі менша.

Фото з архіву «ВЗ»