За шкідливу роботу – склянка молока

Що нового передбачає новий Трудовий кодекс, схвалити який Верховна Рада сподівається вже цього року?

Кодекс законів про працю, яким послуговуємося сьогодні, був прийнятий 47 років тому. Затвердити новий український парламент намагається останні 15 років. Наразі — безрезультатно. У жовтні 2015 року парламент прийняв у першому читанні новий проект Трудового кодексу. У вересні 2017-го внесли у законопроект деякі правки і після того документ не розглядали. Парламентарії висловлюють сподівання, що у 2018-му  українці нарешті отримають новий Кодекс законів про працю. Які ж зміни очікують на українців?

Робота вдома

“Працівник може домовитися з роботодавцем, що працюватиме на дому, якщо має для цього необхідні умови, що відповідають вимогам охорони праці, пожежної безпеки і санітарно-гігієнічним вимогам. Працівник може використовувати власне обладнання та інструменти, проте має право вимагати компенсацію за їх зношення, а також відшкодування вартості інших витрат, пов’язаних з виконанням роботи вдома (електроенергію, водопостачання)”, - йдеться у документі.

Особи, які працюватимуть вдома, отримуватимуть законну зарплатню і їм буде нараховуватися страховий стаж (за умови сплати всіх страхових внесків).   

Довша відпустка

Зараз мінімальна відпустка триває 24 календарні дні, а буде — 28. “Догуляти” за свій кошт не вдасться. Як і раніше, відпустка за власний рахунок (за згодою сторін) не може тривати довше 30 календарних днів. При звільненні працівника роботодавець зобов’язаний оплатити невикористану відпустку.  

Випробувальний термін - не довше трьох місяців

Якщо спеціальність робоча — не довше одного. Якщо роботодавець зрозуміє, що працівник йому не підходить, мусить попередити його про звільнення щонайпізніше за три дні.

Неповнолітні, демобілізовані з військової служби, переможці конкурсу на вакантну посаду, особи, для яких це — перше місце роботи, вагітні і матері, які виховують дітей віком до трьох років, прийматимуться на роботу без випробувального терміну.

Часто трапляється, що людині по завершенню співбесіди повідомляють, що вона не підходить на цю вакансію, але не кажуть чому. Якщо новий КЗпП приймуть, роботодавець буде зобов’язаний письмово пояснити причину відмови при прийомі на роботу.

Ще одне нововведення — електронні трудові книжки. Паперові, як і картки у реєстратурі поліклініки, на думку директора Департаменту соціальної політики Федерації роботодавців України Юрія Кузового, є пережитком минулого. У Європі їх давно немає. Достатньо інформації, що є в єдиному реєстрі.

Чому працівники точно не зрадіють — менша кількість Травневих свят. Цього року садити бульбу доведеться у вівторок, 1 травня, а 2-го – бігти на роботу.

Відеонагляд за працівниками

Вести спостереження за підлеглими роботодавці зможуть за допомогою відеокамер. Усі балачки — записувати на диктофон. І робити це зможуть на законних підставах - достатньо лише  попередити підлеглих, що вони - “під ковпаком”. Якщо людина проти, роботодавець мусить перевести її на інший вид робіт. Але на практиці, швидше за все, її “попросять на вихід”.

Законотворці запевняють: стежити будуть тільки за тими, хто може щось поцупити з роботи. Наприклад, друкарі грошей або ювеліри. Проте роботодавці можуть зловживати цим правом, адже у новому Кодексі чітко не прописані галузі, де допускається відеонагляд за працівниками.  

Звільнення: підстав більше

Це і стан здоров’я, і розголошення комерційної таємниці. Що мається на увазі під комерційною таємницею, у законі не вказується — це буде прописуватися у трудовому договорі.

Звільнення, як і раніше, може відбуватися за згодою сторін, у зв’язку із завершенням дії трудової угоди, призовом на військову службу, скороченням штату, розірванням трудового договору з ініціативи робітника, набуттям чинності рішення суду, яким працівник був засуджений до позбавлення волі, невідповідність працівника займаній посаді, систематичне невиконання працівником своїх обов’язків без поважної причини, прогул (відсутність на роботі протягом трьох годин робочого часу і довше), відсутність на роботі протягом чотирьох місяців і довше у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (за винятком відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами), поява на роботі у нетверезому стані, крадіжка.

“Новий Трудовий кодекс зберігає «радянське» право профспілок забороняти роботодавцю звільнення. При цьому не важливо, які аргументи наводять профспілки у відповідь на ініціативу роботодавця звільнити працівника. Суд розглядатиме справу, як і сьогодні, не по суті (на відповідність підстав для звільнення закону), а по процедурі. Відсутнє погодження профспілок – роботодавець не має права звільняти, нехай чекає згоди профспілки. Подібні норми є дивиною для ринкової економіки, - коментує Юрій Кузовой. - При цьому є у нас навіть такі прецеденти, коли сам працівник подає до суду на профспілку, яка надала погодження на його звільнення, бо він їй права погоджуватися на його звільнення не давав! То кому потрібна ця норма? Напрошується висновок – номенклатурі профспілок. Як гасло, як медаль на погруддя - щоб прикритись нею замість того, щоб представляти інтереси працівників у судах і реально захищати їх від протиправних дій роботодавця”. У документі, на думку фахівця, залишилося багато радянських атавізмів — як-от видача молока чи підсоленої води тим, хто працює у шкідливих умовах.

А тим часом...

Роботодавці, які порушують чинне трудове законодавство, платитимуть більші штрафи. Сума стягнень зафіксована у мінімальних заробітних платах, а мінімалка, нагадаємо, з 1 січня зросла з 3200 до 3723 гривень.

Якщо на підприємстві інспектори з праці виявлять людей, які працюють без оформлення трудових відносин або на повний робочий день (хоча оформлені на неповний), за кожного такого працівника роботодавець (юридична чи фізична особа-підприємець) змушений буде сплатити 30 мінімальних заробітних плат, тобто вже не 96 тисяч, а 111 тисяч 690 гривень. У таку суму обійдеться бажання ввести в оману державу, якщо роботодавець не нараховує на працівника і не сплачує до бюджету єдиного внеску. Без ЄСВ працівник не зможе розраховувати на пенсійні виплати, допомогу у випадку безробіття чи у зв’язку з вагітністю та пологами, оплату лікарняних і виплати при нещасному випадку на виробництві.

10 мінімальних зарплат (37 тисяч 230 гривень) за кожного працівника — таким є штраф за недотримання мінімальних державних гарантій з оплати праці (наприклад, неврахування тарифу нічного часу чи подвійної ставки за роботу у вихідні і святкові дні).

На три мінімальні зарплати (11 тисяч 169 гривень) штрафуватимуть роботодавця за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати працівникам більш ніж на  місяць або якщо зарплата буде виплачена не у повному обсязі.

Фото Practice Index