Беззуба нація

Через високу вартість лікування багато українців терплять біль до останнього. І втрачають зуби...


88% українців потерпають від карієсу зубів, 86-90% – від хвороб пародонту. 60-75% мають зубо-щелепні аномалії. 75-85% потребують протезування зубів.

Ірина Мазур

“І це – лише те, що потрапляє у поле зору фахівців, бо багато пацієнтів не звертаються вчасно по допомогу”, – каже президент ГО “Асоціація стоматологів України”, офіційний представник Всесвітньої федерації стоматологів в Україні Ірина Мазур (на фото). Пояснює: на первинці лікаря-стоматолога немає, а оплатити консультацію та лікування у цього спеціаліста не всі можуть. Тому люди часто терплять біль до останнього. Якщо нічого не робити, невдовзі українці перетворяться на беззубу націю.

- На первинці працюють сімейні лікарі, які б мали помітити, що у пацієнта – хворі зуби чи ясна...

- Стоматологічну допомогу може надавати лише фахівець, який отримав спеціальність за фахом “Стоматологія”. Реформа покладає на сімейного лікаря обов’язок видалити зуб людині, яка перебуває у критичному стані. Сімейні лікарі навряд чи зможуть діагностувати пульпіт (запалення судинно-нервового пучка зуба. – Авт.) або рак. До мене звернулася пацієнтка, яка через велику пухлину не могла закрити рота. До стоматологів не ходила, бо зуб не болів, а лікар загальної практики скерував її до фахівця вже на візуальній стадії хвороби. Це пояснює, чому збільшилася кількість хворих на рак ротової порожнини, у яких онкопатологію діагностують на пізніх стадіях. Раніше без стоматологів не обходилася жодна сільська амбулаторія, проте реформування витіснило цих фахівців з первинної ланки.

- Стоматологічна допомога, яку надають в Україні, – найдешевша у Європі. Наші громадяни, які живуть за кордоном (у тому числі у США, Канаді, Ізраїлі), приїздять лікувати зуби на батьківщину. А от для більшості українців, які живуть на 100-200 євро на місяць, ціни на стоматологічні послуги захмарні. Стоматологи розводять руками – витратні матеріали купують за валюту, працювати у збиток не хочуть.

- Протягом тривалого часу медицина в Україні була соціальною, і люди звикли до цієї системи. Але стоматологічна допомога не може коштувати копійки чи надаватися безкоштовно у повному обсязі – саме через високу вартість витратних матеріалів. “Амортизує” ціни низька оплата праці лікаря-стоматолога. Як результат, лікарі виїжджають за кордон. За даними Ізби Лєкарської (самоврядної організації лікарів Польщі), кожен п’ятий лікар-стоматолог, який надає стоматологічну допомогу полякам, – українець. Молодь (особливо із західних областей) ще під час навчання у медичних університетах знає, що, отримавши диплом, поїде з України. На батьківщині їх нічого не тримає. Тато працює у Чехії чи Росії, мама – на заробітках у Польщі чи Італії.

- Українці не йдуть до стоматолога, бо дорого, але послуги цього лікаря, замість того, щоб подешевшати, навпаки, повинні зрости у ціні, бо тільки так можна втримати цих фахівців?

- Якщо хтось махне чарівною паличкою і завтра будемо мати медицину, як у Великій Британії, пацієнти та лікарі вийдуть з протестами на вулицю. Пацієнти – бо не звикли очікувати своєї черги  три місяці, щоб отримати найдешевшу пломбу. Їх би обурило, що лікар приділив їм мінімум часу, бо вони у нього – 50-ті у черзі. Лікарі б збунтувалися, бо їм довелося б працювати з великим навантаженням (приймати по 45-50 пацієнтів щодня). Або ж організували б приватну практику, приймали б по 5-10 пацієнтів на день, але за високу плату, або виїжджали б за кордон. У Польщі та Латвії лікарі страйкують, бо не хочуть працювати понаднормово (у цих країнах – суттєвий дефіцит кадрів). Через 2-3 роки будемо мати таку саму ситуацію – охочих працювати за двох на мізерну зарплату управлінці охорони здоров’я не знайдуть.

- Скільки в Україні лікарів-стоматологів і чи достатньою є ця кількість?

- Понад 26 тисяч. Це – дані за 2016 рік, без урахування тимчасово окупованих територій. У приватному секторі працює понад 6,5 тисячі. За кількістю лікарів і відвідувань пацієнтів стоматологія посідає друге місце серед усіх медичних спеціальностей (після терапевтичних).

Є шість спеціальностей – лікар-стоматолог, лікар-стоматолог-ортопед, лікар-стоматолог-терапевт, лікар-стоматолог-ортодонт, лікар-стоматолог-хірург і лікар-стоматолог дитячий. Якийсь час йшлося про те, що достатньо лікаря загальної стоматології, мовляв, він може робити все – лікувати, виправляти неправильний прикус, протезувати, проводити хірургічні маніпуляції. Але бути “людиною-оркестром” складно, та й пацієнти воліють йти до вузьких спеціалістів, які роками відшліфовують свою майстерність. На Заході дедалі більшої популярності набуває фах пародонтолога, ендодантиста, гігієніста, який займається профілактикою.

Найкраще штати лікарів укомплектовані у Львівській, Івано-Франківській областях та Києві. Найгірше – у Запорізькій, Миколаївській і Херсонській областях. Однак найбільше занепокоєння викликає стан стоматологічної допомоги у селах. У 370 сільських амбулаторіях (це – дані за 2015 рік) працювало лише 315 лікарів-стоматологів. Не дивно, чому стільки українців потребує протезування зубів.

Дедалі менше молоді хоче здобувати освіту за фахом “Стоматологія”. У 2016 році мали 1555 випускників. Для порівняння, у 2012-му – 2337. Скорочується кількість лікувальних закладів, які надають стоматологічну допомогу. У 2015 було 1843, у 2016 – 1763.

- Який вихід з цієї ситуації?

- Конституція гарантує, що стоматологічна допомога в Україні повинна надаватися безкоштовно. Проте всі розуміють, що у держави не вистачить коштів, щоб забезпечити цю затратну галузь, а запити населення постійно зростають (амальгамові пломби вже мало хто хоче ставити). Потрібно чітко визначити, яка саме допомога буде оплачуватися за бюджетні кошти, а за що пацієнт мусить доплатити.

До гарантованого державою пакета повинні увійти послуги лікаря-стоматолога первинної ланки. Його дохід не буде залежати від кількості хворих, тому буде зацікавлений, щоб проводити щорічні профілактичні огляди. Профілактика стоматологічних захворювань – економічно більш вигідна, ніж їх лікування у майбутньому. Державні гарантії особливо важливі, коли йдеться про вразливі категорії населення – вагітних, дітей, пенсіонерів за віком. Приміром, у молодих бійців АТО, коли потрапляють в екстремальні умови, розвиваються пульпіти, пародонтити і навіть флегмони. Перед мобілізацією чи призовом їх ніхто не санує (не проводить оздоровлювальні процедури для запобігання появі захворювань ротової порожнини. – Авт.), хоча раніше лікарю за недогляд чи “липову” довідку загрожувала догана із занесенням в особисту справу.

У вагітних часто розвивається гінгівіт (запалення ясен. – Авт.). Зміна гормонального статусу може спровокувати розростання ясен. Після пологів це може минути само собою, а може (якщо жінка хворіє на пародонтит) призвести до викидня на ранніх термінах вагітності чи передчасного народження дитини (є висока ймовірність, що ця дитина хворітиме на ДЦП).

У 2016 році стоматологи планово оглянули 26% населення. 51% пацієнтів потребували лікування або санації. У Закарпатській області – 77% дорослого населення, у Львівській – 70%! Проблеми із ротовою порожниною виявили майже у кожної другої дитини.

Якщо людина звертається до стоматолога зі скаргами на зубний біль, це означає, що запізнилася з візитом щонайменше на рік, а з профілактикою – на кілька років...

Фото Shutterstock.