• You are here:
  • Високий Замок
  • Статті
  • «Треба перейти від настроїв реваншу до розмов про майбутнє. А минуле залишити історикам»...

«Треба перейти від настроїв реваншу до розмов про майбутнє. А минуле залишити історикам»...

Чи допоміг порозумінню між поляками і українцями візит Анджея Дуди до Харкова?


Градус напруги у відносинах Польщі та України, який останні кілька місяців через різні погляди на минулу історію та її особистостей піднімався до небезпечної позначки, здається, спав. Такий висновок можна зробити після візиту польського президента Анджея Дуди до Харкова, його перемовин там з президентом України Петром Порошенком. Утім, попри дружні потиски рук, заяви перед журналістами про стратегічне партнерство, цілковитої впевненості у тому, що між Києвом і Варшавою більше “не заіскрить”, немає.

Про те, наскільки великим було бажання українського президента якомога швидше “розрубати гордієві вузли”, свідчить невеличкий протокольний збій. Під час зустрічі високого гостя з берегів Вісли Петро Порошенко на став дочікуватися, поки той спуститься з трапа літака (як заведено у таких випадках), а сам піднявся на борт лайнера з біло-червоною символікою. Аналітики кажуть про безпрецедентний випадок у дипломатії. Дехто назвав такий крок невиправдано емоційним, навіть запопадливим. А дехто — щирим, прагматичним жестом, таким, що продиктований обставинами…

Напередодні керівник канцелярії Дуди натякнув, що розмова з Порошенком на чутливі для Польщі теми буде жорсткою, а потім обмовився, що вона була... «чоловічою». Однак з риторики, яка звучала під час офіційних заходів, не виглядало, що глави держав спілкувалися на підвищених тонах. Воно й зрозуміло: сварка між сусідами у непростий для обох час користі не принесла б нікому. Навпаки, підіграла б Москві. Це визнали і Порошенко, і Дуда.

У харківських П’ятихатках український і польський лідери пом’янули жертв тоталітаризму — замордованих у таборах радянського НКВС громадян СРСР і Польщі. А потім усамітнилися для обговорення поточних питань. Польський колега засудив російську агресію проти України, висловився за введення миротворчої місії ООН на Донбас, за координацію міждержавних зусиль у протидії гібридним війнам Кремля. Пообіцяв польську підтримку у гарантуванні енергетичної незалежності Украї­ни (цьому має слугувати спорудження газового інтерконектора). І так само, як Порошенко, говорив про небезпечні виклики для Європи, одним з яких є будівництво росіянами газогону «Північний потік-2». Дуда позитивно оцінив економічну співпрацю з Україною, поміж іншого похвалив наших заробітчан, які роблять добру справу і для польської господарки.

Усі чекали, чи домовляться президенти у дражливих темах, які стосуються нашого минулого. Схоже, таки домовилися. Принаймні були єдині в тому, що «історія не повинна впливати на стратегічний характер польсько-українських відносин». За словами Порошенка, «потрібно пам’ятати героїв, шанувати пам’ять невинних жертв, але й потрібно рухатися вперед — бо історію ми вже не змінимо, а повинні і можемо змінити сьогодення і створити кращі умови для майбутнього».

Сторони зійшлися на тому, що треба скоротити «чорні списки», за якими було заборонено в’їзд до України й Польщі «небажаних осіб». Домовилися, що для подолання конфліктів при оцінці історичних подій створять спільну комісію (Україну в ній представлятиме віце-прем’єр Павло Розенко). Це дозволило б розблокувати пошук, ідентифікацію, відновлення польських могил і пам’ятників в Україні, як і українських — у Польщі. Президенти засудили факти руйнації меморіалів на території обох країн. Щоправда, кажучи про відновлення знищених елементів на українських могилах (йдеться, очевидно, про поховання вояків УПА), Анджей Дуда дав зрозуміти, що надгробки українців на польських цвинтарях поновлять лише після того, як буде проведено ексгумацію, встановлено особи померлих/загиблих. Такий підхід викликав обурення у деяких українських науковців. Вони, зокрема директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, кажуть, що провести таку експертизу буде вкрай тяжко: адже повстанців, на відміну від солдатів регулярних армій, з метою конспірації ховали у цивільному одязі, часто робили це таємно...

Репліка Дуди щодо ідентифікації українських могил у Польщі може стати тим каменем спотикання, який заважатиме порозумінню на практиці. Деякі аналітики вважають, що «заради миру і дружби» Порошенко зробив Варшаві кілька поступок. Час покаже, чи польське керівництво оцінило їх.

Коментар для «ВЗ»

Юрій ЩЕРБАК, дипломат, письменник, громадський діяч

Цей візит не вирішив усіх проблем, що нагромадилися у наших відносинах з Польщею, яка в останній час радикально поміняла курс. Але, принаймні, це початок процесу, який можна назвати обнадійливим. Домовилися припинити ескалацію різних негативних акцій, скоротити «чорні списки» (хоча було б краще, якби їх не існувало). Домовилися про створення «історичної» комісії. Хотів би у ній бачити Тараса Возняка, Петра Кралюка та інших фахівців, виважену позицію яких поділяю. Нам треба послідовно перейти від настроїв реваншу за принципом «вони — нам, ми — їм», бо це ніколи не закінчиться — до переговорів про майбутнє. А минуле залишити історикам і громадським діячам... Президент Порошенко вловив ту мить небезпеки, яка встановилася у наших відносинах з Польщею, і цією зустріччю розпочав важливий процес деескалації.

Фото gordonua.com

  • You are here:
  • Високий Замок
  • Статті
  • «Треба перейти від настроїв реваншу до розмов про майбутнє. А минуле залишити історикам»...