Бізнес по-нашому: з чим стикаються іноземні компанії в Україні

Без якісних послуг у медицині і діагностиці неможливо створити здорову та щасливу націю, яка прагне жити за європейськими стандартами.


На жаль, поки що, навіть попри медичну реформу, що стартує зі січня 2018 року, це залишається бажаним майбутнім.

Для порівняння: Україна витрачає на медицину 4% ВВП — це значно більше, ніж будь-яка країна з аналогічним рівнем доходів. Третина цих коштів фактично втрачається через неефективне їх використання та корупцію. Тому українці здебільшого змушені лікуватися за власний рахунок, а отже, ретельніше ставитися до вибору медичних установ, яким можуть довіряти.

Довіра — наріжний камінь, сполучна ланка між медиком і пацієнтом. Щоб її заслужити, потрібні роки, а ось втратити — легко. І якщо державні медичні установи лише починають це розуміти, то більшість приватних клінік і лабораторій вже давно працюють саме за таким принципом. Немає довіри — немає пацієнтів. Щоправда, в гонитві за клієнтами є й такі, хто не гребує нечесними методами боротьби, намагаючись всіляко обмовити більш успішних колег.

Півтора року тому на одному з веб-сайтів з’явилася інформація від імені жительки Львова про нібито «неякісні результати» аналізів, які вона зробила в медичній лабораторії «Сінево». Хоча, незважаючи на «постійні неточності» в результатах, як зазначено у статті, героїня матеріалу наполегливо продовжувала звертатися в одну і ту ж лабораторію. Тоді конфлікт між пацієнтом і «Сінево» було вичерпано. Такий випадок непо­одинокий для приватних медичних дослідних установ. Щодня вони обслуговують десятки тисяч людей, серед яких є й незадоволені і такі, що мають сумнів щодо результатів аналізів, однак після роз’яснень медичних фахівців лабораторії конфлікт вичерпано.

Дивує те, що випадок з цією львів’янкою в інтернет-просторі з’явився через 1,5 року після її «невдоволення». У листопаді застаріла інформація почала з’являтися на численних веб-сайтах, які в IT-сфері називають «сміттєвими». Потім до обговорення теми в соціальних мережах долучилися так звані «боти», що розміщують посилання у велику кількість акаунтів груп, які в повсякденному житті «ховаються» за новинними назвами.

Історія тривала доти, поки «Сінево» не почало надсилати офіційні заяви про недостовірність розміщеної інформації. Зрозуміло, «сміттєві» веб-сайти відразу видалили розміщені статті, заперечуючи їх існування. Однак проплачені боти, не перевіривши інформації, продовжували посилати користувачів до вже не існуючого контенту. Але й на цьому розкрутка «чорного» піару під назвою «Гіркий досвід в «Сінево», або Гроші на вітер» не закінчилася — боти почали активно коментувати публікацію, розміщуючи тексти, які не мають жодного стосунку до теми статті й, швидше за все, взяті з «методички». У таких випадках за справу беруться юристи.

— В юридичній практиці є чимало методів боротьби з нечесною конкуренцією, — прокоментувала ситуацію зовнішній юридичний радник Ганна Куліш. — Фактично всі веб-сайти, які поширили неправдиву інформацію про «Сінево», були повідомлені: якщо недостовірну інформацію, опубліковану у них, не буде видалено, ми звернемося в кіберполіцію і надішлемо офіційні скарги адміністраторам відповідних соціальних мереж, пошукових веб-сайтів і адміністраторам доменних зон. До цього, щоправда, не дійшло, адже після перших правових попереджень веб-сайти зняли публікацію. Це ще раз підтвердило, що вона не мала підґрунтя, а її поширення було «простимульовано».

Генеральний директор компанії «Сінево Україна» Джерон Дріссен, який відповідає за бізнеси і в інших країнах, зізнається, що з такою недобросовісною конкуренцією стикається вперше (при тому, що «Сінево» зараз налічує майже 100 медичних лабораторій в Європі):

— В європейській практиці ми не стикаємося з недобросовісною конкуренцією, — сказав Джерон Дріссен. — Наша мережа має чудову репутацію, яка базується на понад двадцятирічній історії. Професіоналізм співробітників — один із принципів роботи компанії, як і відповідальність за якість результату. Ми готові до конкурентної боротьби за клієнтів. Але хочемо вести її відкрито, розуміючи, що маємо справу не лише з машинами і технологіями, а з найдорожчим — здоров’ям людей. Прикро, що деякі українські веб-сайти і великі соціальні спільноти дозволяють собі публікувати явно неправдиві матеріали, ризикуючи не лише своєю репутацією, а й дезорієнтуючи співвітчизників.

Думку Джерона Дріссена поділяють й українські колеги. В Асоціації приватних медичних установ України підтверджують, що в нашій країні конкуренція, на жаль, не завжди чесна.

«Справді, в медичному бізнесі бувають випадки недобросовісної конкуренції, — визнав керівник Асоціації приватної медицини України Дмитро Левченко. — Попри це, ми говоримо про розвиток нового морального та цивілізованого бізнесу, що заснований на принципах win-win і умовах, які сприяють вдосконаленню та пошуку ефективних рішень на користь клієнта. Такі випадки вбивають довіру до якісної медицини. Тому користувачі Інтернету, навчені інформаційними війнами, повинні критичніше ставитися до інформації, яку читають і поширюють. Тож з посиленням юридичної відповідальності такі «методи конкуренції» стануть безуспішними спробами підірвати чиюсь репутацію».