За чаєм, спеціями, коштовностями та засмагою

Їдьте у Шрі-Ланку.


Благословенна земля

До 1972 року Шрі-Ланка називалась Цейлоном і була домініоном Великої Британії. Домініон — політична система, що існувала всередині Британської імперії і була проміжною формою між самоврядною колонією та суверенною державою. До того, як потрапити під протекторат британців, країна була колонією голландців, які отримали її «у спадок» від португальців.

З мови санскриту «Шрі-Ланка» перекладається як «благословенна земля». Столиця Коломбо — як «мангова гавань». Населяє Шрі-Ланку 22 млн. осіб, 75% з яких — сингали, 16% — таміли, які довший час прагнули відокремлення і наважилися повстати проти офіційної влади, 7% маври та малайці, решта — так звані бюргери, що є потомками змішаних шлюбів ланкійців і вихідців з Європи. Сингали сповідують буддизм, таміли — індуїзм, маври і малайці — мусульманство.

На Шрі-Ланці — дві державні мови, сингальська і тамільська, однак англійською спілкуються всі, вона має офіційний статус мови міжетнічного спілкування.

Температура +28°С...+32°С тут тримається упродовж цілого року, тому на відпочинок сюди можна летіти будь-коли, хіба що за винятком травня-вересня (у цей період країну заливають тропічні дощі).

Прохарчуватися можна за 3-5 доларів на день

За чим більшість туристів їде на Шрі-Ланку? За засмагою! Країна славиться пляжами і курортами. Одне із найвідоміших курортних міст — Коґґала, розташоване за 140 км на південь від Коломбо. Там є довжелезний пляж, що простягається на п’ять кілометрів! Вздовж берега Індійського океану можна прогулюватися хвилин зо тридцять і не зустріти жодної людини…

Коґґала приваблює туристів і величезним озером. Готелі тут можна знайти на різний смак — від бюджетних до класу «люкс». Путівки, які пропонують турфірми, як правило, передбачають «все включено». Проте, зважаю­чи на спеку і високу вологість, їсти тричі на день навряд чи захочеться. Тому раджу заплатити лише за проживання і сніданок, а прохарчуватися на Шрі-Ланці (зокрема, у Коґґалі) можна за 3-5 доларів на день (80-135 гривень). Вулична їжа чи страви у невеличких ресторанчиках не розчарують ваші смакові рецептори.

На тук-туці — з вітерцем!

За 12 км від Коґґали розташоване Ґалле — третє за величиною місто Шрі-Ланки. У 1663 році голландці звели тут форт.

Форт Ґалле є одним із найвідоміших колоніальних фортів Азії, що добре зберігся до наших днів. Церкви у Ґалле, маяк, житлові будинки і адміністративні будівлі — до всього доклалися голландські колонізатори. Коли потрапляєш до цього міста, складається враження, що ти — в Європі, але у тій, що існувала кілька століть тому.

У Ґалле варто відвідати Морський археологічний музей і Музей голландського періоду. Цікавим є і Національний музей, у якому зберігаються предмети побуту ланкійців, посуд, прикраси, ритуа­льні маски та зброя. А ще — величезна колекцію монет і купюр з різних країн світу, серед яких є й українська гривня.

До Ґалле можете добратися місцевим транспортом: тук-туком або, як його ще називають, моторикшою, критим триколісним мотоциклом або моторолером, призначеним для перевезення пасажирів (це — один із найпопулярніших видів транспорту в Азії), чи автобусом. Поїздка займе не більше 30 хвилин.

Живі черепахи як... музейні експонати

Пройшовши 20 хвилин пляжем у напрямку від Коґґали, доберетеся до Черепашачої ферми Sea Turtle Farm & Hatchery, яку відкрили у 1986 році для захисту морських черепах. На Цейлоні їх налічується вісім видів, і живуть вони майже сто років. Раніше люди здавали черепашачі яйця у магазини, однак після відкриття ферми почали приносити їх сюди. На фермі яйця зберігаються в інкубаторах. Щомісяця тут народжується 300 тисяч черепашок. Кілька днів після появи на світ живуть на фермі, потім їх відпускають в океан. У цьому захоплюючому дійстві беруть участь і туристи. За час існування ферми «на волю» в океан випустили майже півмільйона черепах. Є тут і великі черепахи, які слугують «музейними експонатами» і живуть у басейні.

Вхідний квиток — 3 долари. У вартість квитка входить екскурсія-розповідь про історію створення ферми, породи та розмноження черепах.

Покататися на слоні — 10 доларів

У цій країні існує культ слонів. Живуть тут так звані азійські слони, які відрізняються маленькими вухами. Найвідоміша ферма, де вирощують слонів, розташована за 40 км від міста Канді. Тут можна поспостерігати за годуванням і купанням слонів.

На фермі живуть 80 слонів, найстарішому — 60 років, наймолодшому — лише кілька місяців. Якщо захочете погодувати їх власноруч, раджу купити бананів заздалегідь — біля самої ферми місцеві продають їх удвічі дорожче.

Вхідний квиток коштує трохи більше 20 доларів США, щоб покататися на слоні, доведеться «віддячитися» 7-10 доларами США.

Сад спецій

На Цейлоні мало аптек. Як виявилося, ланкійці майже не купують ліків, а користуються натуральними рослинними засобами. Саме тому варто відвідати Сад спецій у Канді, де побачите, як вирощують різноманітні лікарські (та й не лише) рослини, з яких роблять цілющі чаї, олії та креми, — какао, дикий ананас, чорний перець, ваніль, чорну каву, шафран, алое вера, женьшень, мускатний горіх, червоні банани, кокоси тощо. Під час екскурсії дізнаєтеся, як виготовляють ліки, мазі і різномантні креми на основі цих рослин та якими цілющими властивостями вони володіють. Звісно, частково — це реклама косметики, розрахована на туристів. У магазині, розташованому на території садів, вам запропонують придбати їхню продукцію за немалі гроші.

Вивезти з Цейлону можна

не більше 6 кг чаю

Чайна плантація в Аханґамі є одним із місць, які обов’язково треба відвідати, оскільки саме вона традиційно вважається країною, де вирощують найбільш ароматний і найбільш якісний чай. Спочатку вас завезуть на плантацію чаю, де зможете на власні очі побачити, як його вирощують. А після цього — на фабрику, під час екскурсії якою ознайомитеся з процесом виготовлення цього напою на старих англійських станках. Наприкінці запропонують перепочити у невеличкому кафе, де зможете почастуватися ароматним ланкійським чаєм. Поруч є магазин, де можна скуштувати і придбати понад 20 видів цього напою. Щоправда, вивезти за межі країни можна максимум 6 кг чаю.

У шахту — за коштовностями

З давніх-давен Шрі-Ланку називали «островом коштовних каменів», їх тут — понад 90 видів. Багато хто з мореплавців приїжджав сюди саме за благородними металами і коштовними каменями, які прикрашали корони королів та султанів. Цейлонські коштовності цінуються серед ювелірів цілого світу — гранат, александрит, котяче око, місячний камінь, аквамарин, аметист, топаз, берил та цирконій. Однак «королем» Цейлону вважають сапфір. Саме ланкійський синій сапфір «Голуба красуня» прикрашає корону англійської королеви, а сапфір «Зірка Індії», який можна побачити в одному з музеїв Нью-Йорка, привезений саме з Цейлону, а точніше, з Ратнапури — центру видобутку коштовних каменів.

Тут є музей коштовностей. А поруч — магазин з широким вибором прикрас. Якщо матимете бажання, відвідайте і саме місто Ратнапура та базар у ньому, де продають коштовні камені без огранювання. У Ратнапурі зможете спуститися у шахту, де їх видобувають. Шахти і сьогодні риють вручну за допомогою лопати. Далі породу піднімають нагору у кошиках на мотузках, а згодом промивають під струменем води у річці, що протікає неподалік. Після цього починається пошук самих каменів. Іноді можна знайти один такий камінчик, іноді — жменю. Пам’ятайте: вивозити дорогоцінні, проте необроблені, камені не можна. Вивезти можна лише ювелірні прикраси, на які зможете пред’явити сертифікат та чек на покупку.

Гордість Шрі-Ланки — Королівський ботанічний сад

Піраденія — Королівський ботанічний сад — розташований за 4 км від міста Канді. Площа саду — 67 гектарів. Розташовується на висоті 460 метрів над рівнем моря, на вигині річки Махавелі — найбільшої річки на Шрі-Ланці.

Сад розбитий на кілька зон. Тут є класична пальмова алея, Будинок орхідей, де вирощують понад 300 видів орхідей, ростуть багатометрові баобаби, подвійне кокосове дерево, майже 3000 видів трав’янистих рослин.

Сад є прибутковою державною установою, у штаті якої — 400 працівників.

Королівський ботанічний сад відвідало багато відомих людей і навіть посадили тут дерева. Серед них — король Георг V­  і письменник Антон Чехов.

Зуб Будди

Мовою ланкійців храмовий комплекс зуба Будди звучить як «Далада Малігава». Звели його на початку XVIII століття, а назвали так тому, що у ньому зберігається найважливіша релігійна реліквія ланкійців — зуб Будди. Згідно з історичними літописами, розміри цього «зуба» — 5,5х2,5 см. Він настільки твердий, що не зазнав жодних пошкоджень протягом сотень років.

Зберігається у скринях, виготовлених із золота та інкрустованих дорогоцінним камінням. Проте бачити його не можна нікому. Виняток — щорічне свято Есала Перахера. У цей день на слоні, увінчаному коштовним камінням, виносять священну реліквію у золотій скриньці і показують її людям.

Храм вражає розкішшю. Інтер’єр оздоблений слоновою кісткою, рубінами, смарагдами, золотом і сріблом.

Війна всередині країни

На півночі і південному сході країни живуть тамільці, які завжди мріяли про створення незалежної держави. У 1972 році розпочали свою боротьбу, створивши «Тигрів визволення Таміл-Ілама» — політичне і збройне формування. Офіційно громадянська війна на Шрі-Ланці розпочалася у 1983 році. За час протистояння тамільців з урядовими військами загинуло 100 тисяч осіб. «Тигри» контролювали майже всі території північного і східного узбережжя Шрі-Ланки. У 2002 році уклали з урядом мирну угоду. Однак на початку 2008 року влада почала наступ проти них, після чого члени організації вчинили ряд терактів. З того часу між військами уряду і «тиграми» відбувалися запеклі сутички. У 2009 році урядові війська почали черговий широкомасштабний наступ на бойовиків. Повстанці зазнали поразки і уряд заявив, що з ними покінчено. У травні 2009-го державні ЗМІ повідомили про загибель лідера сепаратистів Велупіллая Прабхакарана.

Гостро, ще гостріше!

Національна кухня ланкійців схожа на індійську. Всі страви — надзвичайно гострі. Найпопулярнішими продуктами є рис, риба, мідії, креветки і бобові. Майже всі страви щедро приправляють карі та іншими гострими спеціями, які, своєю чергою, сприяють покращенню метаболізму і виведенню шлаків з організму. Ланкійці споживають багато кокосів, ананасів і бананів. Серед місцевих не побачите огрядних людей, а живуть ланкійці у середньому 75 років.

Фото автора та Elevate Destination.