Може, бойові птахи захистять наші склади?

Вибухи на сховищах боєприпасів набули характеру епідемії.

Відголосок війни у вигляді палаючих військових складів з умовної лінії фронту на Донбасі перекочував у центр України, під Вінницю. На малу батьківщину президента і прем’єра. Якраз у день народження глави держави. Гіршого “подарунка” годі й придумати. Дехто від цього “феєрверка” потирає руки — завдано удару по оборонній міці України...

У ніч на 27 вересня на території військової частини під селом Калинівкою, що за 20 км від Вінниці, сталася масштабна пожежа на другому за величиною в країні складі боєприпасів. Експерти кажуть, на 60-гектарному сховищі зберігалося 188 тисяч тонн снарядів, зокрема ракет для систем залпового вогню “Смерч”, “Ураган”, “Град”, а також набої для танків. Цей вантаж умістився б у 10 тисяч залізничних вагонів...

Через надзвичайну подію було евакуйовано понад 30 тисяч жителів сіл у радіусі 10 кілометрів, відключено системи енерго-газопостачання, закрито небо для польотів авіації. Пожежу локалізували, приступили до зачищення території від небезпечних залишків.

Вогнем знищено 30 відсотків цього військового арсеналу (у Генштабі ЗСУ кажуть, що це були снаряди для танків, решта начебто вціліла). Є поранені серед цивільного населення. Завдано значної шкоди цивільним об’єктам, насамперед житлу. Уряд виділив 100 млн. гривень для ліквідації наслідків. Президент терміново скликав засідання Військового кабінету, де ухвалили рішення значно посилити охорону всіх стратегічних об’єктів, зокрема атомних електростанцій, підприємств, мостів, іншої інфраструктури.

Серед причин пожежі під Калинівкою розглядають диверсійний акт, недбалість, спробу приховати розтрату військового майна. І все ж ключовою версією вважають навмисний підпал з боку терористів. Радник президента Юрій Бірюков каже, що напередодні у цьому районі СБУ затримала кількох диверсантів. Інших не встигли знешкодити. Ймовірно, вони запустили на склади безпілотник з вибухівкою на борту, яка й спричинила масштабну пожежу. За словами Бірюкова, один із солдатів встиг повідомити зі свого поста про підозрілий звук у повітрі. Після цього й почалися вибухи...

Пожежа під Калинівкою — одна з багатьох, які сталися на військових складах України протягом останніх років. У жовтні 2003 року згоріли 10 із 17 сховищ під Бахмутом на Донеччині. Тоді вогонь знищив 3 тисячі тонн снарядів. Кілька разів (у 2004, 2005, 2006, 2007 роках) горіли військові склади у Новобогданівці Запорізької області. У серпні 2008-го така ж “НП” сталася у Лозовій на Харківщині, де зберігалося 95 тисяч тонн снарядів. У жовтні 2015 року вогонь на складах біля райцентру Сватово на Луганщині, де зберігали міни, снаряди, набої до реактивних систем, знищив тисячу квартир і півтори тисячі приватних будинків у цьому райцентрі. У березні 2017-го загорілися снаряди біля Балаклії на Харківщині. 22 вересня цього року після підпалу сухої трави загорівся склад з боєприпасами у Нікольському районі Донецької області. Тепер ось Калинівка...

Чому Україна, яка фактично перебуває у стані війни, не може вберегти військове майно? Не знайшла ефективної протидії диверсіям? Чи зможемо ми розраховувати на військову підтримку союзників, якщо не спроможні пошанувати те, що вже маємо?

Коментар для «ВЗ»

Олександр АНТОНЮК, політолог, учасник АТО

Перед тим, як з’ясовувати “хто винен?”, треба вирішити “що робити?”. Давно назріла відверта розмова на найвищому рівні про те, чому так системно горять наші військові склади. Її потрібно провести за зачиненими дверима на засіданні Ради національної безпеки і оборони, де мали б виробити ефективні контрдії — без огляду на те, що саме було причиною вибухів: зовнішня диверсія чи розхлябаність, безвідповідальність посадових осіб. Вина за події у Калинівці та й в інших місцях, де сталися схожі “НП”, лежить найперше на Міністерстві оборони, СБУ, на контррозвідниках, які мали б запобігти цим ексцесам. Якщо виявиться, що причиною пожежі була атака ворожого дрона, то радив би скористатися напрацюваннями країн зі світовим оборонним досвідом. Зокрема, США, Ізраїлю, які навчилися нейтралізувати загрозу з повітря. Можна було би над нашими військовими об’єктами створювати захисний радіоелектронний “купол”, який унеможливлював би проникнення технічних засобів ворога. Відповідні розробки (радіоелектронні рушниці) уже випробовували вітчизняні вчені. Можна було б скористатися бойовим досвідом учасників АТО, які для боротьби з російськими безпілотниками застосовували тренованих птахів.