Мінус 1000 людей — щодня!

Україна — лідер у Європі за кількістю смертей від серцево-судинних захворювань. За рік помирає понад 400 тисяч.

Українські чоловіки віком від 30 до 59 років помирають від інфарктів-інсультів у шість разів частіше, ніж їхні ровесники у ЄС. На Заході ці недуги стають причиною смерті кожного  другого. В Україні — трьох людей з чотирьох. Але якщо у європейців судинні катастрофи трапляються переважно у старшому і похилому віці, в українців — у 40-50 років. Такі пацієнти потребують невідкладної госпіталізації. Кожна втрачена хвилина зменшує шанси на виживання та успішну реабілітацію.

У Швейцарії смертність від раку — вдвічі вища, ніж в Україні. Українці до “свого” раку не доживають — помирають від інфарктів та інсультів. До того роками хворіють на гіпертонію, але зазвичай ліків не приймають або приймають вже тоді, коли відчувають значне погіршення. “Українці не контролюють свого артеріального тиску, і це одна з причин, чому така висока смертність від серцево-судинних захворювань. У містах регулярно вимірює тиск 18% населення, у селах (якщо говорити про чоловіків — у жінок інфаркти-інсульти виникають на 7-10 років пізніше) — тільки 2,5%!” - наводить статистику лікар-терапевт вищої категорії, професор кафедри терапії Української військово-медичної академії Мар’яна Селюк. Серед молодих є багато гіпертоніків, але вони про це не здогадуються. “Якщо найближчі родичі хворіють на гіпертонію, також захворієте. В європейських країнах на освітні проекти виділяються кошти з бюджету, бо там розуміють: кожен євро, який витратять на профілактику, заощадить 100 на лікування. Хворі на гіпертонію повинні до кінця життя перебувати під контролем лікаря, бо це захворювання — хронічне, його неможливо вилікувати. Але якщо регулярно приймати ліки у тій дозі, що потрібно, модифікувати спосіб життя (позбутися зайвої ваги, дотримуватися дієти, більше рухатися), то можна жити довго й якісно. Інша річ, що лікаря, який би постійно моніторив стан його здоров’я, пацієнту важко знайти. Уявімо, людина живе у селі. Сільську амбулаторію закрили. До районної лікарні треба годину добиратися автобусом. Улітку — спека, узимку — дороги снігом замете, а вдома — повно роботи. З якою вірогідністю цей хворий поїде до лікаря для профогляду? Хіба якщо вже серце прихопить! Сімейних лікарів держава матеріально не стимулює, щоб таких хворих пильнували. У Великій Британії провели експеримент: ввели додаткову надбавку до зарплати лікаря за кожного пацієнта з гіпертонією, якому той поміряє тиск. За кілька років цій країні вдалося суттєво знизити захворюваність на інфаркти та інсульти”.  

Конституція гарантує, що кожен українець має право на безкоштовну медичну допомогу. Але реальність така, що за все потрібно платити: огляд, ліки, операції, перев’язки. Через те люди й тягнуть до останнього. Пізнє звернення — ще одна причина, чому Україна лідирує за кількістю смертей від серцево-судинних захворювань.

Кожному пацієнту, який потрапляє до лікарні з підозрою на гострий інфаркт міокарда, необхідно провести коронографію. Цей метод обстеження дозволяє створити “карту” серця. Через стегнову артерію кардіолог вводить катетер до грудей пацієнта. Контраст зафарбовує судини навколо, і стає помітним бар’єр на шляху до серця — місце звуження судин, де подача крові до серця була заблокована. Процедура — платна.  

За статистикою, кожен другий пацієнт (а це близько 20-25 тис. людей щороку) потребує хірургічного лікування - аортокоронарного шунтування (на місці ураженої ділянки коронарної артерії вшивають протез) або стентування (у просвіт судини вводять металеву конструкцію у вигляді пружини, яка утримує судину, не дозволяє їй знову звузитися). Останній метод вважається найбільш ефективним (стентування знижує смертність у чотири рази). У світі його почали застосовувати ще у 1990-х рр. Після такого лікування людина може жити десятки років. Однак більшості українців воно не по кишені. За один стент пацієнти платять по 30 тис. гривень. Є випадки, коли треба поставити п’ять стентів. Часу на збір коштів у рідних немає — операцію треба провести протягом двох годин (максимум - півдоби) після серцевого нападу.

Цьогоріч МОЗ закупило 10,5 тис. стентів — на 3,3 тис. більше, ніж у 2015 році, до того ж кращої якості, за меншу ціну та ще й з витратними матеріалами, без яких встановити стент неможливо. Закуплені конструкції обіцяють розподілити між 13 лікарнями. У відомстві визнають: ця кількість не покриє потреби, тому стенти дозакуплять. Щороку 110 тис. українців потрапляють до лікарень з інсультом (судина у мозку заблоковується тромбом або тріскає).

“Терапевтичне вікно” - час від появи перших симптомів до надання медичної допомоги, яка виявить ефект, - 5-6 годин. Лікарі наголошують: держава у першу чергу мала би забезпечувати таких хворих потрібними їм ліками. Для платників податків це дешевше, ніж роками утримувати інваліда І групи. Лікарні, за можливості, забезпечують хворих безкоштовними препаратами, які розчиняють тромб (у випадку ішемічного інсульту), але якщо такої можливості немає — родичі самі купують ліки. Вартість однієї ампули (часом потрібно дві) — 1000 євро (майже 30 тис. гривень).

Цьогоріч на боротьбу з серцево-судинними захворюваннями Кабмін виділив 200 млн. гривень. Наразі скористатися можливістю полікуватися безкоштовно зможуть лише кияни (у першу чергу — учасники АТО, чорнобильці, діти та вагітні) — відповідну допомогу хворим надаватимуть в Інституті кардіології ім. Стражеска, Інституті нейрохірургії ім. Ромоданова, Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. Амосова і Національному інституті хірургії та трансплантології ім. Шалімова. Столицю обрали не випадково — від інфарктів та інсультів тут помирає найбільше людей.

Кошти медзаклади отримуватимуть не за “ліжко-день”, а за проведене лікування. Якщо пацієнт з іншої області, мусить мати скерування від обласного Департаменту охорони здоров’я, який за нього й заплатить. Ще один варіант — скористатися страховкою (якщо хворий завбачливо застрахується перед настанням страхового випадку). В уряді сподіваються, що цей експеримент покаже, скільки реально коштів потрібно буде виділяти на гарантовану (безкоштовну) медичну допомогу, і цей досвід можна буде поширити на регіони. Медична реформа, яку пропонує команда в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, передбачає, що в разі настання ургентних випадків (як-от гострий інфаркт міокарда) пацієнт не буде платити за лікування — всі витрати, пов’язані з ним, будуть покриватися за кошти держави.

70-80%

Стільки українців, які пережили інфаркт чи інсульт, стають інвалідами. Більшість з них — люди працездатного віку.

2/3

смертей можна було б уникнути, якби хворі змінили спосіб життя. Кожен третій би вижив, якби йому вчасно надали фахову допомогу (за підрахунками ВООЗ).

60%

хворих на цукровий діабет помирає від інфаркту чи інсульту. У цієї категорії пацієнтів ризик виникнення серцево-судинних захворювань — у 2-3 рази вищий (особливо це стосується жінок).

Фото: NaturalNews.com