Бандери – на Гузара, Шухевича – на Шептицького...

Що стоїть за підступним перейменуванням вулиць у Мукачеві?

Своїми ініціативами щодо перейменувань як не цілої області, то вулиць місцеві закарпатські депутати усе частіше накликають на себе підозри, що їхніми нібито благими намірами вистеляють шлях зовсім не на українське благо. Не встигла відшуміти історія з мукачівським обранцем з балогівського «Єдиного центру» Робертом Іванчо, який запропонував перехрестити Закарпаття на Підкарпатську Русь (після чого депутатською ідеєю в СБУ зацікавилися), як знову Мукачево відзначилося. Цього разу — стараннями не одного депутата, а більшості у міській раді, яка підтримала рішення про увічнення пам’яті Блаженнійшого Любомира Гузара і митрополита Андрея Шептицького у назвах вулиць.

Те, чиї прізвища обрали для вшанування, не викликає жодних заперечень. Достойні люди, гордість України, кардинал Гузар і митрополит Шептицький заслуговують, аби на їхню честь не в одному місті вулиці назвали. Але, прикриваючись моральними авторитетами, мукачівські депутати вчинили, м’яко кажучи, неморально. Для перейменування обрали вулиці з теж символічними для українців назвами — Степана Бандери і Романа Шухевича. Так, наче у Мукачеві лише ці дві вулиці й інших варіантів не було.

Схоже, у міськраді так поспішали з перейменуванням, що навіть не потрудилися зібрати хоча б з десяток ініціативних звернень. Вирішили, що для кожного випадку і по одному ініціатору вистачить. За інформацією, оприлюдненою на сайті міської ради, звернення про увічнення пам’яті Блаженнійшого Любомира Гузара адресував обранцям парох Успенського греко-католицького собору, декан Мукачева Йосип Ловски. А за перейменування однієї з вулиць на честь митрополита Андрея Шептицького клопотав голова міського осередку організації «Союз Чорнобиль Україна» Олексій Товчко.

Чим керувалися депутати, ухвалюючи рішення, можна лише здогадуватися. Не виключено, що у такий спосіб, руками пробалогівської більшості, вирішили продемонструвати, хто у «мукачівському домі» господар. І не в останню чергу  - очільникові Закарпатської облдержадміністрації Геннадію Москалю, який не оминає нагоди згадати прізвище глави «Сім’ї» Балог з прив’язкою до чергового викриття.

Показово, що міськрада обрала для перейменування вулиці, які вже були перейменовані розпорядженням губернатора у квітні минулого року — на виконання закону про декомунізацію. Тоді вулицю, яка носила ім’я радянського письменника і компартійного активіста Ярослава Галана, перейменували на Степана Бандери. А вулицю Івана Туряниці (був першим секретарем Закарпатського обкому КП(б)У, членом ЦК Компартії України) назвали на честь Романа Шухевича.  

«Бажання Мукачівської міськ­ради прибрати з переліку назв вулиці з прізвищами лідерів українського повстанського руху може бути зумовлене як загостренням антинаціоналістичної риторики щодо України на Заході (ми чули заяви представників Польщі, польського міністра закордонних справ, лунали оцінки дій УПА у середовищі західних інтелектуалів-ліволібералів), так і грою Балоги, який намагається шантажувати Київ, - заявив у розмові з журналістом «ВЗ» виходець із Закарпаття, який, з певних причин, побажав залишитися неназваним. - У Верховній Раді Балога і члени його команди часто не голосують за важливі, принципові рішення, навіть державницькі. Ця гра Балоги спрямована на позиціонування себе як самодостатнього лідера, який претендує на представлення певного регіону. Він намагається продемонструвати, що Закарпаття, особливо Мукачево, — його вотчина. Це лоскотання нервів Києву, демонстрація своєї сили, можливо, навіть залякування  закарпатським сепаратизмом. Такими небезпечними іграми Балога намагається застовпити собі відповідне місце у політичних розкладах».

Фото transkarpatia.net