«Гонорари» за неопублікований компромат на нардепів

брав промосковський журналіст Ігор Гужва. Тож на «в’язня сумління» скандальний редактор  «Страны» не «тягне»...  

У стані “непримиренної опозиції” переполох — заарештовано Ігоря Гужву, колишнього кандидата у депутати Київради від “Опоблоку”, власника і головного редактора інтернет-видання strana.ua, яке люди Льовочкіна, Бойка, Фірташа вважали найбільш мобільним і ефективним своїм рупором. Однак “під білі рученьки взяли” Гужву не за політику, а за вимагання. За хабар в обмін  на журналістський злочин. Схожа “НП” кілька тижнів тому сталася у Стрию на Львівщині, де було затримано керівника одного з тамтешніх порталів, який теж вимагав “мзду”. Про той випадок нині майже не згадують, а ось про київський — розголос на всю країну і на сусідню “страну”. У товаристві “вчорашніх” і у російських ЗМІ  на всі заставки кричать про “репресії київської хунти”, диктатуру, наступ на свободу слова, “закручування гайок”...

В офіс Ігоря Гужви право­охоронці увійшли, коли посередник вручив головному редактору згаданого сайту, і той узяв, 10 тисяч доларів. Як тільки електронний “маячок” спецслужб, вмонтований  у мішечок з хабарем, показав, що кругленька сума потрапила у руки замовника, вимагача затримали і вилучили з редакторського портфеля помічену спеціальною фарбою суму.

За версією слідства, Гужва кілька разів виходив на українських політиків, зокрема на трьох народних депутатів від “Радикальної партії Олега Ляшка”, з пропозицією “за віддяку” не публікувати матеріали, які компрометують їх.   Начебто просив за це 30 тисяч “баксів”. А загалом вимагав до кінця року  100 тисяч доларів.

Про велику суму грошей йдеться на оперативному відео, кілька сюжетів якого, порушивши таємницю слідства, свідомо оприлюднила Генпрокуратура — з огляду на те, який великий резонанс у суспільстві викликало це затримання. На плівках видно, як людина, дуже схожа на Гужву, домовляється про віддяку за те, що “компромат” не з’явиться на сайті «Cтраны». З монітора видно, як ця особа погоджується зняти “два матеріали за тридцять” (очевидно — за 30 тисяч доларів). І “помовчати” - за 35 тисяч доларів на місяць”.

Правоохоронці кажуть про достатню доказову базу, за їхніми словами, схожих відеодоказів у їхньому розпорядженні багато. Стежили за “об’єктом” і його помічником упродовж кількох місяців. Ускладнює становище Гужви те, що посередник пішов на спів­працю зі слідством і тепер у найменших деталях розповідає всі нюанси шантажу і незаконного збагачення головного редактора.

Натомість Ігор Гужва каже про “цинічну провокацію”, політичне замовлення. Стверджує, що відео­ролики — змонтовано. Захищати власника і головного редактора “Страны” взялася міністр юстиції в уряді Азарова Олена Лукаш, а також “група підтримки” з парламентської фракції “Опозиційний блок”, включаючи Вілкула, Добкіна, Мірошниченка.

На вимогу прокурорів Шевченківський райсуд Києва відправив під цілодобовий домашній арешт посередника у цій оборудці Антона Філіпковського (мешкає у Харкові). А самого Гужву на час досудового розслідування вирішили заарештувати на 60 діб з альтернативою внесення грошової застави. ГПУ просила про 3 млн. грн. такої застави, однак суддя вирішила, що достатньо буде і 544 тис. грн. У вівторок зранку цю суму на казначейський рахунок переказала заступник головного редактора сайту strana.ua, соратниця Гужви Світлана Крюкова. Учора скандальний журналіст повинен був покинути стіни Лук’янівського слідчого ізолятора. Згідно з рішенням суду, він зобов’язаний не покидати меж Києва, з’являтися на допити на першу ж вимогу слідчих, не вчиняти тиску на свідків у справі.

Нинішнє видання Ігоря Гужви, як і всі попередні (очолювані ним “Сегодня”, “Вести”), медійні експерти вважають не стільки інформаційними, як пропагандистськими,  з відверто промосковським душком. Це й викликало гостру їх критику з боку громадянського суспільства. Є підозри, що ці видання, як і їхнього керівника, фінансують з країни агресора.

Ментальність 43-річного Гужви частково пояснює його біо­графія, кар’єра. Народився у Слов’янську на Донеччині. З 2001 року працював у Москві, в офісах, які мають пряме відношення до російської влади, — у Фонді ефективної політики, який очолював одіозний антиукраїнський політтехнолог Гліб Павловський. А також у проекті Kreml.org.  Був шеф-редактором “Московских новостей”. Після кожного повернення з Росії в Україну Гужва створював інформаційні проекти проросійської спрямованості. Деякі з них, за версією слідства, своїми коштами підтримували скандальний екс-міністр Клименко і “младоолігарх”, “гаманець Януковича” Курченко, які нині переховуються у Росії. Через сумнівне фінансування (фіктивна фірма дала на один з проектів Гужви 94 млн. грн.) і несплату 18 млн. грн. податків два роки тому проти цього ідеологічного функціонера вже порушували кримінальну справу.

Коментар для “ВЗ”

Олександр ПАЛІЙ, політолог

У Росії садять людей до в’язниці надовго лишень за простий перепост інформації з Інтернету. Часто - просто за те, що люди називають біле білим, а чорне - чорним. Тому якщо комусь і критикувати українську владу за “політичне переслідування Гужви”, то не росіянам.

У справі щодо власника і головного редактора” “Страны” доказів більше, ніж досить. Цікава ситуація: захист Гужви видає на-гора якісь заперечення, а прокуратура оприлюднює все нові порції відео, які повністю нівелюють ці заперечення. Судячи з цих матеріалів, правоохоронці попрацювали непогано. Відеодокази — розгромні! Дуже важко видати шантаж і вимагання з боку Гужви за свободу слова. Але російська пропаганда може й не таке...

Щодо роботи очолюваного Гужвою сайту, то, як на мене, слід заборонити не тільки його, а й будь-які ЗМІ, які отримують фінансування з Росії. Так само, як не може “Нью-Йорк Таймс” фінансуватися “Ісламською державою”, не можуть українські газети і телеканали отримувати кошти з країни-агресора, де тероризм став державною політикою.

 Фото зі соціальних мереж