Не відсудить паспорт в українських судах — піде в Європейський

Олександр Боровик оскаржує президентський указ про позбавлення його українського громадянства.


Якби юрист з Microsoft Олександр Боровик міг зазирнути у майбутнє, яке його чекало в Україні, то навряд чи прийняв би пропозицію працювати тут. Спершу — детективна історія зі звільненням із Мінекономіки (Боровик заявив, що пішов через конфлікт з тодішнім прем’єром Яценюком, після чого у міністерстві поширили дивну заяву: мовляв, Боровик працював без призначення — на посаду першого заступника міністра його не оформляли). Потім — скандальні вибори в Одесі, після яких команда Боровика судилася, назвавши результати перегонів підтасованими на користь екс-«регіонала» Труханова. Далі — винос зі сесійної зали Одеської міськради. І нарешті — позбавлення паспорта, а відтак — і депутатства. Залишившись без українського громадянства, Боровик вирішив захищатися у судах. Якщо доведеться, то й до Страсбурга, каже, готовий дійти.

З позовом через указ про позбавлення його українського громадянства Олександр Боровик звернувся до Вищого адміністративного суду. Схвалене президентом рішення називає вибірковим і політично мотивованим.

На Банковій звинувачення заперечують. Боровик, мовляв, сам винен: отримавши українське громадянство (у березні 2015 року), зобов’язався відмовитися від німецького, але упродовж двох років так цього і не зробив.  «Тому було прийнято абсолютно законне рішення», - заявив президент Порошенко.

Але підстави для підозр, що на Банковій керувалися не стільки законом, скільки політичними міркуваннями, все ж є. Показово, що «паспортною» справою Боровика активно зай­мався, строчачи запити у Міграційну службу,  скандально відомий нардеп з «БПП» Дмитро Голубов (відомий також як «хрещений батько хакерської мафії», як його охрестили після нашумілої не стільки в Україні, стільки у США справи щодо зламування американських банківських систем і викачування 11 мільйонів доларів). Той самий, який курирував масовані акції проти Саакашвілі і його команди (Боровик був заступником Саакашвілі, коли той очолював ОДА) в Одесі. До Голубова тягнуться і ниточки в історії з виносом Боровика з Одеської міськради. Наслідувачем нардепа Барни був Імператор Палпатін (ще один персонаж «Зоряних воєн», яких стараннями голубовської «Інтернет-партії» розплоджують під вибори). Він хоч і пройшов до міськради від трухановської партії, але вважається людиною Голубова. Навіть його помічником у Верховній Раді офіційно значиться. Така зв’язка лише підтверджувала, що у протистоянні з командою тодішнього губернатора Саакашвілі мер Труханов отримав у союзники одеських «порошенківців».

Винести зі сесійної зали Боровика змогли, змусити його відмовитися від мандата в Одеській міськраді (мер єхидно озвучував це побажання на сесіях) — ні. Коли ж «намалювалася» можливість відібрати депутатство в обхід, через позбавлення громадянства, Голубов вдоволено потирав руки. Ще б пак: після Боровика депутатська вакансія у міськраді за списком «БПП» дістанеться «голубовцю» Сергію Голдакову (ще один представник «Інтернет-партії» з посвідченням помічника-консультанта нардепа Голубова).  

Не виключено, що позбавлення Боровика українського громадянства, з усіма подальшими наслідками, було попереджувальним сигналом і для Саакашвілі. Екс-губернатор Одещини вже заявляв про наміри Банкової «експропріювати» у нього український паспорт. Ось тільки тут складніша схема, ніж у випадку з Боровиком, знадобиться. Річ у тім, що грузинське громадянство Саакашвілі втратив, отримавши українське, тож тут не придерешся. Хоча не факт: автоматична втрата грузинського громадянства першим заступником директора Антикорупційного бюро Гізо Углавою не завадила Генпрокуратурі «впая­ти» йому справу за приховування грузинського паспорта на додачу до несплати податків. 

Фото газети «Таймер»