Пам’ять Небесної сотні осквернили Жуковим, героїв АТО — Чапаєвим

Чи зійде з рук одеським депутатам «вуличний» переворот?

Коли наприкінці травня минулого року, керуючись законом про декомунізацію, тодішній голова Одеської облдержадміністрації Михайло Саакашвілі підписав розпорядження про перейменування 56 одеських вулиць і провулків, одеські «ватники» на чолі з мером Трухановим вже тоді  низький старт взяли. Вичекавши кілька місяців, почали воду каламутити, організовуючи так звані громадські слухання, на які строєм водили «бабушек-дєдушек», обурених посяганням на «совєтскіє святині». Але на цьому «труханівці» не зупинилися. Замутили в Одеській міській раді ініціативу про скасування «вуличної» декомунізації часів Саакашвілі. І, заручившись підтримкою «ватної» депутатської більшості, успішно це рішення протягнули.

Проект всучили у порядок денний нахрапом, з голосу голови «труханівської» фракції Олега Бриндака. Схоже, остерігалися, щоб обурені одеські активісти, заздалегідь дізнавшись про «ватну» ініціативу, не увірвалися до сесійної зали і не зірвали скандальне голосування.  

Рішення ухвалили руками 46 депутатів (так поспішали, що навіть не всім проект на руки роздали, тож дехто наосліп голосував). Крім «труханівців», дружно «опоблоківці» і «ківаловці» постаралися. Кнопку «проти» натиснули лише п’ятеро депутатів зі «Самопомочі». А фракція «БПП» вмила руки, усунувшись від голосування. Хоча одна з депутаток, заступниця голови «порошенківської» фракції  у міськраді Олена Фокіна, таки доклалася до ганебного рішення, проголосувавши «за».  

Навіть після голосування текст документа на сайті міськ­ради не оприлюднили. Тож наразі достеменно не відомо, які назви збираються повернути «роздекомунізованим» вулицям і провулкам: старі чи ті, які пропонувала історико-топонімічна комісія при виконкомі Одеської міськради. Зрештою, до останньої питань не залишилося після того, як комісія запропонувала не перейменовувати проспект маршала Жукова і вулицю Терешкової.

Губернаторським розпорядженням «маршалівський» проспект таки отримав назву «проспект Небесної сотні», а радянську космонавтку «декомунізували» Героями Крут. Рішенням міськради на п’єдестал і Жукова, і Терешкову повернули. Більше того — депутатська «вата» навіть на провулки, названі на честь загиблих на Донбасі Героїв, зазіхнула. Провулки Володимира Терещенка, Олега Андрійця, Бориса Кифоренка, Ігоря Кисельова та Олега Стороженка знову стануть номерними Чапаївськими. Чи Старокозацькими, як пропонувала історико-топонімічна комісія.  

Ледь кнопки на депутатських пультах встигли після ганебного голосування остигнути, як «раша»-ЗМІ вже трубили про «подвиг» одеської «вати». Під заголовками а-ля «Одесситы отстояли проспект маршала Жукова и улицу Валентины Терешковой».

Поки прокуратура і СБУ скромно відмовчувалися, розрухати органи взялися активісти, заявивши, що вимагатимуть притягнення до відповідальності депутатів, які голосували за скандальне рішення. Мерові, звісно, теж є що пред’явити. «Повернення старих комуністичних назв є незаконним. До того ж - це пропаганда комуністичного тоталітарного режиму. Якщо Труханов підпише це рішення, то має бути притягнений до кримінальної відповідальності», - прокоментував ухвалу голова Інституту націо­нальної пам’яті Володимир В’ятрович.

27 квітня прокуратура Одеської області таки відкрила кримінальне провадження за фактом скасування міською радою рішення про декомунізацію вулиць. Справу порушили за статтею «Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів». Вести слідство буде управління Нац­поліції в Одеській області.

Коментар для «ВЗ»

Андрій ЮСОВ, політичний експерт, свого часу працював в Одеській міській раді  

- Чи не спровокує рішення Одеської міськради «парад роздекомунізації» в інших регіонах?

- Так виглядає, що це рішення - не разова акція, а частина масштабнішого сценарію, який може мати наслідки і в інших регіонах. Воно тим паче провокативне, оскільки ухвалене саме напередодні чергових роковин подій 2 травня в Одесі. Це рішення супроводжувалося антидержавницькими заявами міського голови Труханова, який на сесії сказав, що події 2 травня пов’язані з тим, що одесити втомилися від політики державної влади в Україні.

Схоже, що й Одесу готують до гострішого сценарію, й у такий спосіб показують іншим містам зі старими регіональними елітами при владі (на півдні і сході регіональні еліти мало де змінилися), що можна відкрито виступати проти центральної влади, проти української державності, і за це нічого не буде. Насамперед мала б відреагувати обласна державна адміністрація — це її функції і повноваження. Але наразі ОДА мовчить. Не поспішали з реакцією і правоохоронні органи, центральна влада. Невідкладно зреагували лише громадськість, історична спільнота, волонтерське середовище, учасники АТО, оскільки рішення міськради — це відверта наруга і над пам’яттю їхніх загиблих побратимів.

- Те, що жоден з представників фракції «БПП» у міськраді не натиснув кнопку «проти», а одна з депутаток навіть висловилася «за», - по-моєму, достатньо красномовний факт?

- Місцева фракція «БПП», більшість з її депутатів, інкорпоровані у регіонально-кланову систему Труханова-Ангерта (Ангел, він же — Олександр Ангерт — одеський кримінальний авторитет. - «ВЗ»). Нинішній склад міськради у своїй  переважній більшості — все та ж команда зі старих «регіоналів». Представництво демократичних сил там навіть зменшилося. Але не через те, що люди не голосують за демократичні партії. А тому, що списки місцевих кандидатів від цих партій формували у закритий, корупційний спосіб. І робили це старі регіональні еліти.

Одеська міська рада абсолютно відірвана від громадських настроїв жителів Одеси. Опитування показують, що понад 70 відсотків одеситів підтримують унітарну незалежну Україну і засуджують російську агресію. Скандальне  рішення міськради абсолютно не корелюється з цією позицією

- Як бути одеським активістам, які готові активно протестувати проти ганебного рішення міськради? І мовчати не можна, і з протестними акціями у цій ситуації варто бути обережними, оскільки їх можуть використати для провокацій? Можливо, це і була частина сценарію — знову зіштовх­нути одеситів лобами й окропити Одесу кров’ю?

- Мовчати, безумовно, не потрібно. Але головна проблема полягає не в Труханові і не у кримінально-сепаратистській більшості Одеської міськради. З Трухановим все давно зрозуміло. З його російськими і грецьким паспортами, голосуванням за диктаторські закони 16 січня, роллю у подіях 2 травня... Він - послідовний представник «русского міра» в українській регіональній політиці. Питання не до нього — питання до центральної влади, яка заплющує на це очі, яка легітимізувала і залишила Труханова при владі після подій Євромайдану. Безумовно, є чимало підстав і статей, за якими одеського мера і його команду можна і потрібно ретельно перевірити. Й останнє скандальне рішення міськради — не виняток. Яйця і голку, в яких криється політична смерть Труханова, треба шукати не в Одесі, а в Києві. Швидше за все — десь у районі Банкової. Це стосується не лише Труханова, а й інших «старорежимніків»- прихильників «русского міра», які пересиділи події після Майдану, а сьогодні знову піднімають голови, закликаючи до антиукраїнської діяльності. Держава Україна має давати рішучу відсіч таким діям.