«Хендехох» – в обмін на невидачу Україні

Суддя-«баночник» Чаус може відбутися лише штрафом, та ще й молдовську недоторканність отримати.

Наївно думати, що явка з повинною у кишинівську поліцію київського судді-втікача Миколи Чауса, - наслідок мук совісті чи свідчення чаусівського розкаяння. Совість «мантієносець» давно продав, схоронивши виручені за неї гроші у скляні банки («закупюрені» слоїки знайшли, взявши Чауса на хабарі у 150 тисяч доларів за винесення «правильного» судового рішення). З розкаянням теж туго: кому ж хочеться після м’якого суддівського крісла на тюремних нарах чалитися, та ще й від восьми до 12 років? Ось і вирішив Чаус після п’яти місяців у бігах ризикнути: авось «вигорить», і можна буде відсиджуватися у Молдові не втікачем, якого розшукує Інтерпол, а політичним біженцем. Роблячи ноги з України, суддя, схоже, встиг не одну трилітрову банку з грошима з незнайдених слідчими схронів прихопити. Не за дякую ж адвокатами у Молдові розжився.  

Чи у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі схибили, заявивши, що після згоди Верховної Ради на затримання й арешт Чаус втік через Білорусь до  Криму, та ще й із «липовим» паспортом. Чи, може, лячно стало судді на окупованому півострові (провідали б «зелені чоловічки» про його грошові «закрутки» - ще б праскою спину прогладили чи під дулом автомата «нажите непосильною працею» відібрали), ось він і обрав для пересидки Молдову. А  щоб завчасно не запеленгували, молдовський кордон перетнув «партизанськими стежками». Трохи освоївшись на новому місці, явився у поліцію Кишинева з повинною про незаконний перетин кордону. За версією Антикорупційної прокуратури Молдови, до краї­ни Чаус, швидше за все, потрапив через Придністров’я. Сам суддя-утікач схему своїх незаконних пересувань вирішив не розсекречувати. «Наші правоохоронці намагалися допитати його щодо перетину кордону, але він відмовився надавати свідчення», — заявив керівник Антикорупційної прокуратури Молдови Віо­рел Морарь.

Сам Чаус здатися придумав, чи адвокати підказали, але ця ризикована гра може повернути судді-втікачу недоторканність. Ні, не суддівську, якої він позбувся рішенням Верхов­ної Ради, а «політбіженську». У поліції Чаус так і заявив, що змушений був залишити Украї­ну через політичне переслідування. Зосталося переконати у цьому молдовську Феміду, яка вирішуватиме, видавати колегу Україні чи ні.  Тут на користь Чауса можуть не лише старання щедро оплачуваних адвокатів спрацювати, а й суддівська солідарність. А там, глядиш, й Інтерпол вилучить   «розшуковку» на Чауса зі своєї бази даних. Якщо «інтерполівці» ведуться на  доводи захисту Януковича і його режимників про політичну мотивацію   порушених проти них кримінальних справ, то у Чауса є всі шанси попрощатися з міжнародним розшуком, вдаючи зі себе жертву політичного переслідування.

Поки у НАБУ готують документи для клопотання про екстрадицію судді-втікача, у Молдові дали хід кримінальній справі про незаконний перетин   Чаусом кордону. Ось тільки покарання за цей злочин, порівняно зі строком, який світить «чесному» судді в Україні, - сама скромність. Максимум (два роки позбавлення волі) молдовські колеги навряд чи Чаусу «впаяють». А виправні роботи (до 200 годин) чи 37,5 тисячі леїв штрафу (близько 50 тисяч гривень) - невелика біда.               

Колаж uapress.info