Економічна диверсія політичних авантюристів?

Неприпустимою «махновщиною» називають експерти  організовану деякими нардепами блокаду окупованих територій Донбасу. Бо б’є не по окупантах, а по Україні.  

Третій тиждень поспіль українців роз’єднує неоднозначна подія під назвою “торговельна блокада Донбасу”. Її ініціаторами, прикриваючись патріотичними гаслами, стали політики, за якими закріпився імідж скандалістів-популістів, а також підбурені ними кілька десятків “ветеранів АТО”. Ці люди кажуть, що, блокуючи транспортні артерії з окупованими територіями, діють в ім’я справедливості, во благо свого народу. Насправді ж, так виглядає — йому на шкоду. Через дії радикалів посеред зими виникла загроза енергетичного колапсу в країні.  

Прихильники блокади  (серед них - народні депутати Володимир Парасюк, Семен Семенченко, Тарас Пастух) наполягають, що керівництву держави необхідно припинити будь-які економічні зв’язки з окупованим Донбасом, оскільки така комерція фінансово підживлює ці терористичні утворення, стимулює контрабанду, з якої наживаються, зокрема, спритники у владних кабінетах. До того ж, кажуть, торгувати з агресором — аморально. На думку лідера партії “УКРОП” Тараса Батенка (він теж є прихильником такого радикалізму), торгова блокада є найкращим механізмом, задіяння якого наблизить закінчення війни на сході...

25 січня група “волонтерів” зруйнувала кілька десятків метрів залізничного полотна  у “сірій зоні” Луганської області, що призвело до зупинки вантажних перевезень в обидва боки. Зокрема, до припинення поставок на підконтрольну Україні територію антрацитного вугілля, добутого на шахтах, які перебувають під наглядом сепаратистів. Саме на цьому вугіллі працюють потужні промислові підприємства країни, ТЕС, які забезпечують теплом і світлом великі міста, зокрема Київ, Харків.

Згодом блокадники паралізували ще дві залізничні магістралі (в “Укрзалізниці” свої збитки від цього оцінили у 40 млн. грн.). На складах стратегічних об’єктів різко зменшилися  запаси вугілля, виникла небезпека аварійної зупинки цих підприємств.  Слов’янська ТЕС перейшла на аварійний режим роботи. Не важко спрогнозувати, чим це може “аукнутися” у глобальних масштабах: без електрики країна, яка обороняється від ворога, опиниться у темряві, без тепла. Існує ризик отримати тисячі заморожених “алчевськів” (техногенна катастрофа взимку 2006 року).

Якщо не брати енергетичного вугілля зі своєї (нехай і тимчасово непідконтрольної нам) території, і не виробляти з його допомогою струму, доведеться шукати резервів за кордоном. У тому числі в... Росії, яка, так склалося, є єдиною, хто може “підсобити” нам зайвою електрикою. Як підрахували аналітики, московські кіловати обійдуться нам удвічі дорожче.  “Непідйомними”  стануть розцінки і на імпортне вугілля. Його теж доведеться купувати у країни-агресора. То яке ж це “благо” для України у виконанні Семенченка-Парасюка і Ко?

 13 лютого в уряді скликали екстрене засідання, на якому  розглядали питання про введення надзвичайного стану в енергетиці, а саме — про ймовірне запровадження по всій країні віялових відключень струму.  Причина — проблема з його виробництвом через брак вугілля з Донбасу.  Прем’єр Володимир Гройсман пояснив ситуацію:

- 30% електроенергії України виробляють теплові електростанції, які працюють на антрацитному вугіллі. На цих же підприємствах виробляється тепло для таких міст, як Київ, Чернігів, Харків, Черкаси. Перевести ці міста на інший вид палива — неможливо...  Я не граю у політику. Мене цікавлять тепло і світло...

Глава уряду вкотре попросив “блокадників” на Донбасі припинити свої авантюрні дії.  Наголосив, що на кону стоїть проблема національної безпеки. 

Міністр енергетики і вугільної промисловості Ігор Насалик заявив, що   переміщення вугілля із зони АТО не є “торгівлею з окупантом”, оскільки це вугілля добувають на українських шахтах, які зареєстровані в Україні. А податки від цих шахт (32 млрд. грн. на рік) ідуть в український бюджет.   

 Міністр соціальної політики Андрій Рева попереджає, що у разі браку вугілля його доведеться купувати за валюту у північного сусіда. Це, крім іншого, призведе до падіння курсу гривні, зменшить надходження у бюджет, погіршить інвестклімат. Відтак Росія виграє, Україна — програє.   Пан Рева наголосив: Україна не торгує з “ДНР”, “ЛНР”,  а отримує продукцію з українських підприємств. 

Директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук Валентин Землянський застеріг: якщо повністю заблокувати “вугільні рейси” з Донбасу, запасів цієї енергосировини на наших складах вистачить ледь на місяць. На думку іншого експерта, Сергія Фурси, до стратегічних об’єктів “на кілометр не можна підпускати авантюристів, які закінчили три класи приходської школи”. “Ви будете раді, якщо через них у Львові та Києві почнуть відключати електрику при -20о?” - запитує експерт. 

Народний депутат Борислав Береза звернув увагу, що з початком блокади ціна вугілля зросла на 600 грн. за тонну, відповідно, зростають прибутки відомого футбольного олігарха, якому належать вугільні підприємства. То чи не криється за цією блокадою черговий перерозподіл, запитує нардеп? 

Піар-акцією політиканів, яка шкодить Україні, але яка вкрай вигідна Росії, назвав торговельну блокаду радник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрій Гримчак. За його словами, кількість новин про блокаду у російських ЗМІ зашкалює. “Вони поширюють новини, відео, для них це — свято, бо знову є привід говорити про “внутрішній конфлікт в Україні”, - заявив він. 

Відома волонтер, а нині народний депутат Тетяна Ричкова звернулася до офіцерів, які купилися на провокації політиканів. “Своїми діями ви знищуєте віру народу в українську армію, - каже Ричкова. - Ви проміняли  почесний обов’язок захисника Вітчизни на роль маріонетки  політиків-невдах. “В час, коли Україна веде війну, такий вчинок рівнозначний зраді Батьківщини”.  

Коментар для «ВЗ»

Володимир ПАРАСЮК, позафракційний народний депутат

Я стою на засадах того, щоб ми не торгували  з окупантами.  А вони (чиновники) — за те, щоб торгувати з ними. То, виявляється, у мене антидержавницька політика, а вони — великі державники...

Потрібно закінчувати війну. Торгівля — це один з фронтів, на якому ми протистоїмо ворогові. Якщо на цій війні будуть заробляти, вона ніколи не закінчиться і ніколи наші хлопці не повернуться додому. У владі брешуть про енергетичний колапс. У неділю я був на Краматорській ТЕЦ. Власники цієї теплоелектроцентралі, технічні директори сказали, що  мова про відключення житлового сектору від постачання електрикою не йде. Бо ТЕЦ в Україні відіграють дуже маленьку роль в енергопостачанні.  Основу основ займають атомні електростанції, вони  є монополістами в енергопостачанні України. Фахівці сказали: якщо навіть буде криза у постачанні  електрики, не буде вугілля, вони зможуть  сміливо закривати вентиль з видобутком електроенергії. Але це не відобразиться на становищі  у містах, люди не відчують дискомфорту. Для порівняння: якщо тече річка Дніпро (загальний потік електроенергії в Україні, який розгалужується по всіх споживачах), то такі ТЕЦ, як Краматорська, є маленьким  струмочком, який впадає у цю річку.  

Краматорська ТЕЦ задовго до блокади перейшла  на газове джерело енергії. З п’яти котлів два працює на газі, один — на вугіллі. Мені сказали: якщо буде проблема з постачаннями вугілля, ми повністю перейдемо на газ. Ціну газу НКРЄ внесла у тариф.