Через місто Лева проляжуть «Шляхи Гедиміновичів»

Новий туристичний маршрут пропонує екс-чиновниця з Луцька Наталія Бунда.

Департамент розвитку Львівської міської ради очолила 29-річна Наталія Бунда (на фото), яка досі працювала керівником управління туризму і промоції Луцької міської ради. Наталія — уродженка міста Славути Хмельницької області, тривалий час працювала у луцькій партійній організації ВО «Батьківщина. Зараз вона депутат Луцької міськради від фракції “Солідарність”. Про кар’єрні амбіції у мерії Львова та яких туристичних новинок варто очікувати найближчим часом, журналіст “ВЗ” запитала у Наталії Бунди. 

— Наталіє, яким чином потрапили на посаду директора департаменту з питань розвитку?

— На запрошення заступника міського голови Львова з питань розвитку Андрія Москаленка. З ним знайома кілька років. На посаду директора департаменту розвитку прийшла “за переводом” з Луцької міської ради. До складу департаменту розвитку Львівської міськради входять три управління — культури, туризму, інформаційних технологій. А також три комунальні підприємства - Центр розвитку туризму, Центр інформаційних технологій, Агенція підготовки подій. 

Маю у Львові чимало друзів, колег. У 2011 році Луцьк розвивав туризм, відтак багато речей ми запозичували саме з міста Лева. Переконували луцьких бізнесменів, що туризм - це важлива галузь, яку треба розвивати. До того часу у Луцьку навіть ніхто не говорив про це. Чимало лучан не розуміли, навіщо розвивати туристичну сферу у містечку, де живе 217 тисяч людей. 

Не рівняємося до Львова... У нас не така багата історико-культурна спадщина. Маємо лише чотири музеї, один театр, Луцький замок, костели, церкви... 

У сфері туризму ми дивилися на Львів як на високу сходинку, до якої варто дістатися. Але не хотіли бути схожими на нього. Бо кожне місто унікальне. Нині статистика відвідин Луцька позитивна. Торік у Луцьк завітало близько двохсот тисяч туристів (для порівняння, до Львова — 2,6 мільйона. - Авт.). 

— Які реформи плануєте у департаменті?

— Планую реалізувати міжнародний туристично-культурний проект “Шляхами Гедиміновичів” (династія Гедиміновичів об’єднує литовських князів та польських королів, нащадків князя Гедиміна, за правління якого більша частина білоруських і українських земель увійшла до складу Великого князівства Литовського. - Авт.). Маршрут пролягатиме через Львів. 

Амбітна мета — сертифікувати цей маршрут як культурний шлях Ради Європи. У Європі є 32 подібні культурні шляхи. “Шлях Гедиміновичів” стане іміджевим маршрутом. Важко сказати, скільки саме туристів цей маршрут притягне до Львова. Але варто очікувати більше гостей з Білорусі, Литви, Польщі. Династичні шляхи Гедиміновичів також поширюються на Чехію та Німеччину. 

— Уже звикли до формату спілкування чиновників львівської ратуші: “Алло! Доброго дня! Чим можу допомогти?”. 

— Мене не потрібно вводити у курс справ щодо того, як має спілкуватися чиновник. Шість років я працювала у Луцькій мерії. Але не чула, щоб у Львівській міськраді питали “Чим можу допомогти?”. Логічно, що люди, які надають послуги, повинні ввічливо спілкуватися. Мені подобається середовище львівської ратуші та самого міста. Подобається активність львів’ян, їхня креативність. Та не скажу, що львів’яни чимось надто відрізняються від волинян. 

— Потрохи стаєте кавоманкою?

— Відчувається, що кава та шоколад — бренди Львова. Ними просякнуте повітря. У Луцьку теж була затятою кавоманкою. Подобається, що у Львові багато кав’ярень. В яку би не пішла, щось у ній цікаве і нове для мене. Серед улюблених - “Світ кави”, “Вірменка”. У “Вірменці” вперше спробувала каву за турецьким рецептом — напій варять у турці на піску. Серед львівських десертів до кави виокремлю сирник та штрудель. У Луцьку люблю кавувати у “Золотому дукаті”. Кав’ярня — у середньовічних підвалах, старовинний інтер’єр надихає. 

— Вирішили у Львові “квартирне питання”? 

— Я незаміжня. Орендую помешкання за межами центру. Коли працювала у Луцьку, теж орендувала квартиру. 

Фото автора