«#Падьож скота»

Так у соцмережах назвали ланцюжок смертей «героїв Лугандонії». Кому передасть естафету на той світ покійник Болотов? 

Мозговий, Дрьомов, Іщенко, Бєднов, Жилін, Ципкалов, Моторола... Що об’єднує усіх цих персонажів, крім «колорадскої» бірки з написом «Гєрой русской вєсни»? Ще одна бірка — та, яку для розпізнавання вішають на ногу клієнтам у морзі. Хоча декому зі списку вона не знадобилася, бо вішати було нікуди. Як Моторолі, якого після останньої поїздки у ліфті по шматках збирали. Не встигли цьому «спасітєлю Донбасса», якого після смерті ледь не у великомученики возвели, обіцяний пам’ятник поставити, як доведеться ще й другий меморіал замовляти. З присвятою колишньому «народному губернатору ЛНР» Валерію Болотову. Моторолу він на три місяці пережив. Після новорічно-різдвяних застіль прямісінько на тамтой світ відправився. У свідоцтві про смерть написали про серцеву недостатність. Але у те, що у могилу 46-річного Болотова (до свого 47-ліття він півмісяця не дотягнув) проблеми зі здоров’ям спровадили, не вірять ні його близькі, ні соратники. Кажуть, допомогли, киваючи хто на «запеклого друга» Болотова, нинішнього так званого губернатора «ЛНР» Плотницького, хто - на російські спецслужби. Поки ж черговий новопреставлений «герой» звикався зі своїм дерев’яним костюмом, намітилися прізвища його потенційних наступників в естафеті на той світ.    Серед кандидатів у «почесні жмурики» прозвучали й «екс-прем’єр ДНР» Бородай, і колишній «головнокомандувач» самопроголошеної Донецької республіки Стрєлков-Гіркін, і «корєш» Мотороли Гіві, і вже згадуваний «губернатор ЛНР» Плотницький.  

Версію про те, що до швидкої кончини Болотова може бути причетний Плотницький, пов’язують з нашумілим грудневим інтерв’ю «народного губернатора ЛНР» російському «РБК». У цих передсмертних одкровеннях Болотов наговорив про Плотницького більше, ніж за два останні роки, відколи   Плотницький «віджав» його крісло в «ЛНР». У наборі звинувачень — від саботажу під час бойових дій на Донбасі й участі у змові для захоплення влади у  так званій республіці до інсценування замаху на себе, «зачистки» неугодних, здирництві й оборудках задля особистого збагачення (збут гумдопомоги у магазинах, які належать «губернатору» і його родині, - лише маленька ілюстрація). Прозвучали на адресу Плотницького і закиди у намаганні «злити  ЛНР». «Їхнє завдання — якнайшвидше повернути Донбас до складу України, - заявив Болотов. - Вони противники тієї ідеології, з якою ми підіймалися. Бачимо, що вийшла революція не для людей, а проти людей. Крім того, зараз у Донецьк і Луганськ повертаються представники Партії регіонів, місцеві олігархи. Вони — прихильники міні-автономії, їм хотілося б бути фактично незалежними від Києва і керувати ресурсами ЛНР і ДНР. Вони хочуть свою маленьку державу, в якій будуть маленькі царки в їхній особі».

У тому ж інтерв’ю Болотов натякнув, що готовий повернутися у Луганськ (з Підмосков’я, де осів після примусової відставки з «губернаторської» посади і два останні роки особливо не світився) та продовжити «правоє дєло» - боротися за «ЛНР» якщо не у складі Росії, то як за самостійну республіку. 

Здавалося б, вже одного натяку Болотова про можливе повернення достатньо, аби записати його у жертви Плотницького, в якого — патологічна нетерпимість до критиків і конкурентів. Є версія, що замах на життя Плотницького у серпні минулого року інсценували для того, аби у «губернатора» був привід поквитатися з «невірними», звинувативши їх у державному перевороті. Як засвідчив подальший розвиток подій, дим був не без вогню. Після заяви Плотницького про спробу «змістити законну владу в ЛНР» з арештами не забарилися. Пов’язали, зокрема, колишнього «прем’єра ЛНР» Геннадія Ципкалова. Наступного дня його знайшли у камері повішеним. Офіційна версія — самогубство. Друга, яку по гарячих слідах озвучив «екс-спікер парламенту ЛНР», близький до Болотова Олексій Карякін (в «ЛНР» його теж звинуватили у причетності до спроби державного перевороту й оголосили у розшук), - Ципкалова закатували. Про це згадував в останньому інтерв’ю і Болотов, в якого Ципкалов був свого часу замом. «Те, що він покінчив життя самогубством, - брехня. - Вважаю, що його катували, можливо, у процесі «переборщили», можливо, вбили навмисно, а потім засунули у зашморг. Ципкалов був неугодний Плотницькому, некерований, не підпорядковувався — у нього був інший куратор в Москві. Міг щось не те говорити, робити, знати і розповісти, тому його і прибрали. Загалом дуже багато зникло неугодних людей», - заявляв Болотов. 

Саме з Плотницьким пов’язують так звану першу хвилю небойових смертей польових командирів «ЛНР», які дозволяли собі критикувати «губернатора», - Бетмена, Іщенка, Мозгового, Дрьомова. Чи так само, розвінчанням діянь «губернатора ЛНР», розписався під смертним вироком собі і Болотов? На перший погляд ця версія видається найімовірнішою. Про неї говорять соратники Болотова і ті, хто знав про його плани не з чуток. «За Валєрою прийшли, - з допису у соцмережі представника громадського об’єднання «Донецька республіка» Євгена Шабаєва. - Він готувався повернутися до Луганська, публічно заявляв про проведення громадських слухань щодо знищення Плотницьким Бєднова, Іщенка, Дрьомова, Мозгового. Говорив про вбивство у застінках Ципкалова, звірства щодо ополченців з боку відмороженого, бандитського керівництва ЛНР». 

«Викликає запитання той факт, що швидка кончина Болотова сталася менш ніж через місяць після того, як він публічно звинуватив Плотницького у зраді ЛНР», - засумнівався у «серцевій» причині смерті «екс-губернатора» і колишній «головнокомандувач ДНР» Стрєлков-Гіркін. 

Ось тільки є кілька нюансів, які наштовхують на думку, що Болотова на той світ   відрядили не з подачі Плотницького.

В ФСБ є відділ, який займається отрутами. Зокрема тими, котрі створюють враження смерті від інфаркту чи інсульту. Спеціалісти цього профілю були залучені і до вирішення проблеми «героя Новоросії» Болотова. Це типово для РФ — використовувати людей у своїх інтересах, а потім знищувати.

Те, що «екс-губернатор» після дворічної мовчанки раптом розрядився шквалом викривальних заяв на адресу Плотницького, навряд чи можна пояснити коротким «прорвало». «Розстрільне» інтерв’ю Болотова збіглося у часі з інформаційною кампанією проти нинішнього «губернатора ЛНР» у прокремлівських ЗМІ і блогосфері. Одразу кілька «раша»-видань і «ФСБшних» блогерів зацікавилися «зворотнім боком» діяльності Плотницького — від співпраці з «младоолігархом»-утікачем Курченком і бізнесово-кримінальних оборудок з паливом та медикаментами до вбивства Ципкалова. Згодом заговорив і сам Плотницький. 12 січня на сайті «ЛНР» оприлюднили його заяву, в якій «губернатор» звинуватив своїх опонентів у спробі підвести його під кримінал у Росії. «Силами, котрі намагалися здійснити державний переворот в ЛНР, підготовлена і майже здійснена провокація проти республіки, - з тексту заяви. - З метою дискредитації глави здійснена спроба сфабрикувати кримінальну справу у Російській Федерації: вибити під тортурами у начальника особистої охорони глави якусь сенсаційну інформацію нібито по лінії розпорядження глави щодо вбивства Ципкалова (він мав російське громадянство. - «ВЗ»)».   

Сфабрикувати справу в РФ з подачі конкурентів Плотницького — звучить смішно. У «Раші» такий кримінал шиють за рознарядкою «свише» і не без участі ФСБ. Для Плотницького це дуже поганий знак. Схоже, дійшла черга до жирної галочки і напроти його прізвища. Мавр зробив свою справу — мавр може іти. Найбільш імовірний варіант — на цвинтар, куди відправляють на заслужений відпочинок тих, хто забагато знає, з чого починалася «русская вєсна» на Донбасі (у Кремлі таких цінних для Гаазького трибуналу свідків воліють не залишати). Навіть якщо Плотницький і переживе своє зміщення з губернаторського крісла (про те, що «раша-куратори» активно шукають заміну, говорять не лише опоненти Плотницького), то навряд чи надовго. Обставити черговий і цього разу не «липовий» замах на «губернатора» можна буде як помсту соратників Болотова. 

Звична чекістська гра. Болотова використали як «дьоготь» проти Плотницького. А прибравши (небезпечний свідок і так довго «зажився»), взялися за Плотницького. «Ці люди замішали криваве місиво в інте­ресах правлячих у Кремлі виродків, і вже скоро перестали бути потрібними. Більше того — їх почали розглядати як потенційних носіїв загрози, оскільки могли мати амбіції й особисті плани, - прокоментував у Facebook «падьож скота» російський націоналіст у бігах, проекти якого в РФ оголосили екстремістськими, Володимир Басманов. - В ФСБ є відділ, який займається отрутами. Зокрема тими, котрі створюють враження смерті від інфаркту чи інсульту. Спеціалісти цього профілю були залучені і до вирішення проблеми «героя Новоросії» Болотова. Це типово для РФ — використовувати людей у своїх інтересах, а потім знищувати. Стратегія людоїдсько-чекістького Мордора зовсім не нова». 

Того ж дня, коли не стало Болотова, раптово попросився на тамтой світ і ще один активний учасник «русской вєсни» Сергій Третьяков. 43-річний заступник «міністра праці і соцполітики ДНР» помер буцімто через тромб. «Совпадєніє»?   Може, і Третьякову допомогли у ящик зіграти, щоб у разі чого не розповів про підспідок так званих гумконвоїв, які караванами на окупований Донбас ішли (Третьяков відповідав за розподіл «гуманітарки»)? А розповідати є що. Хоча б про зовсім не гуманітарні і далеко не мирні вантажі, які перекидали з «раші» у  «ДНР» і «ЛНР» у «гумКамАЗах».   

Залишається лише гадати, хто стане наступним у черзі на пишні похорони. Хоч ставки роби. Російський адвокат Марк Фейгін «ставить» на «екс-прем’єра ДНР»  Бородая і колишнього «ДНРівського» головнокомандувача Стрєлкова-Гіркіна. «У них ситуація безвихідна, через «Боїнг», - написав Фейгін у Twitter, маючи на увазі малайзійський літак, збитий над Донбасом, коли і Гіркін, і Бородай були при своїх посадах у «ДНР». Дивно, як Гіркіна, котрий безпосередньо засвітився у трагедії з «Боїнгом» (пригадуєте запис телефонної розмови про «птічкопад»?), досі не ліквідували. Більше того, своїми інтерв’ю і постами на адресу Кремля та Путіна (в одному з останніх відеокоментарів Гіркін порівняв Путіна з підстилкою)  «екс-головнокомандувач ДНР» вже зо три смертні вироки собі нажив.     

Що і вони не застраховані від честі поповнити пантеон «зажмурених героїв» «русской вєсни», розуміють і Плотницький із Захарченком. А не так давно до списку «неблагонадійних» потрапили двоє колишніх депутатів Держдуми — комуніст Денис Вороненков та його дружина-«єдинороска» Марія Максакова (більше відома як оперна співачка). Мало того, що подружжя перебралося подалі від «русскіх скрєпов», у саме «хунтівське лігво», то Вороненков ще й  свідчення Генпрокуратурі дав — про те, як 1 березня 2014 року Рада Федерацій ухвалювала рішення щодо використання російських військ в Україні на підставі звернення Януковича. 

Чорний список ФСБ не «розсмоктується». Замість викреслених (у зв’язку з кончиною їхніх власників) прізвищ нові додаються...