За паспортом – рідні, за партквитком – чужі

Як живеться під одним дахом політикам з різними поглядами.


Одна з прикмет української політики — її непередбачуваність, суперечливість, поєднання того, що, здавалось би, є несумісним. Такі речі серед вітчизняного бомонду відбувалися колись і тепер, за будь-яких правителів, за участі діючих осіб з полярними світоглядами. Напевно, траплятимуться вони і надалі. Буває, що живуть під одним дахом, ходять разом попід руку, а приходять у різні, часто ворожі політичні офіси. Десь це вважалось би неприйнятним, а у нас — норма, нічого страшного, надзвичайного. 

Сімейні трагедії-розлади на політичній основі в Україні відомі ще з часів гоголівського Тараса Бульби. Один син козацького полковника, Остап, був його ідейним спадкоємцем. Інший син, Андрій, зрадивши батька, Вітчизну, справу, за яку поклявся стояти до кінця, піддавшись на чари коханої дівчини, перейшов у стан противника. За це поплатився життям — загинув від рук батька. Звідси ота крилата фраза, яку часто використовують нинішні політичні лідери: “Я тебе породив, я тебе і уб’ю!”. 

Кум “народного президента” Ющенка Юрій Павленко колись був активним “нашоукраїнцем”.  Тепер його друзями є вчорашні “регіонали”, в яких “помаранчеві” викликали алергію...

У сучасному політичному житті прикладів “політичної невірності” не бракує. Тільки до кінця так і невідомо, на які “чари” купувалися фігуранти цих  “НП”: гроші, славу, статус? Чи не найяскравіший приклад — складні світоглядні маневри Тараса Чорновола. Його батько, дисидент-правозахисник, засновник Народного руху В’ячеслав Максимович, був носієм демократичних поглядів. Тарас же після нетривалого перебування у стані однодумців батька, у блоці “Наша Україна” Віктора Ющенка, згодом сенсаційно перейшов у табір його противників-олігархів, у команду Віктора Януковича. Кілька років знадобилося молодому політику, щоб зрозуміти, що той його дрейф був помилковим.

Українцям відомі відверто проросійські погляди лідера прогресивних  соціалістів Наталії Вітренко. Але не багато хто знає, що її син, Юрій, який нині працює заступником голови НАК “Нафтогаз України”, є успішним  українським управлінцем, який чимало доклався, щоб ми виграли у Росії газову війну. Те, що Київ зіскочив з енергетичної голки Кремля, позбувся його шантажу, а головна енергетична компанія держави з банкрутів стає прибутковою, велика заслуга Вітренка-молодшого. Сам Юрій своє різноголосся з мамою коментував “Українській правді” так: “У мене одна мати, я її люблю, незалежно від політичної позиції, якої не поділяю і не поділяв. У неї навіть не проросійська, а прорадянська позиція...”. 

Шоком для багатьох українців стало “переродження” члена “помаранчевої” команди, кума сім’ї Ющенків, екс-міністра молоді і спорту Юрія Павленка. Того самого, двоюрідна сестра якого - співачка-бард Марічка Бурмака — була голосом  Майдану-2004. Нині Павленко є народним депутатом від “Опозиційного блоку”, соратником одіозних осіб, проти яких повставали обидва Майдани. Такі переміни у свідомості стали шоком для друзів, рідних, зокрема для Марічки Бурмаки, яка своїх світоглядних позицій не зраджує. “На жаль, не тільки я маю вплив на брата. І не тільки до моїх порад він прислухається. Можна йти на компроміс до якоїсь певної межі. Але це та межа, якої не можна переступати. Мені було тяжко, коли дізналася, що Юрій вирішив приєднатися до цієї політичної сили.  Це був удар...”. 

Разючі трансформації у поглядах на політику відбулися в інших близьких людей: колишнього мера Одеси Олексія Костусєва та його сина Олексія Гончаренка. Перший тяжів до Партії регіонів, був її “смотрящим” у Південній Пальмірі (і далі залишається прихильником колишнього режиму), а другий (хоча теж свого часу носив партквиток ПР) після трагічних подій на Євромайдані став проукраїнським політичним діячем, входить до команди Петра Порошенка.

Породичалися син колишнього першого секретаря компартії Петра Симоненка і донька члена Аграрної партії Катерини Ващук. Завдяки дітям, які стали подружжям, теж поріднилися позафракційний (колишній “регіонал”) Андрій Деркач і член депутатської групи “Воля народу”, екс-спікер парламенту Володимир Литвин. Сватами є колишній голова Народного руху Борис Тарасюк і голова УНП Юрій Костенко, який з цього  Руху у часи Чорновола відколовся. Народний депутат Володимир Пилипенко колись ходив у светрі з емблемою ВО “Батьківщина”, а після того, як на роботу в Адміністрацію президента Януковича перейшов працювати його товариш по партії Андрій Портнов, теж став під прапори Партії регіонів. А нині перебуває в лавах “Опозиційного блоку”, де зібралися залишки колишньої ПР. І це при тому, що батько цього нардепа, відомий у Львові науковець-юрист Пилип Пилипенко, свого часу представляв в обласній раді “Свободу”, яка з “регіоналами” завжди була “на ножах”. 

На перше місце ставила особисті справи і колишня “бютівка” Тетяна Донець, в якої були теплі приватні стосунки з нардепом від Партії регіонів Василем Горбалем. Не вважав гріхом залицятися до “регіоналки” Юлії Льовочкіної, сестри екс-глави канцелярії Януковича, колишній член парламентської фракції “БЮТ”, охоронець Юлії Тимошенко Віталій Чудновський. “Ля-мур” приглушила партійну пильність. І він прямо у сесійному залі, як зафіксували журналісти, дозволяв собі писати  романтичні SMS-ки “регіоналці”. “Все нормально. Я люблю тебя. И мне так хреново. Бл***ть”, - писав повідомлення на телефон Льовочкіної переповнений почуттями “бютівський” Ромео. “Ну, не сиди здесь. Иди погуляй, подыши...”, - відповідала йому “регіоналівська” Джульєтта...

Коментар для «ВЗ»

Ігор ТАНЧИН, політолог

Конкуренція зі знаменитими (успішними) членами сім’ї є досить поширеним явищем. Історії про суперництво сестер, братів, батьків і дітей -  один із найбільш поширених сюжетів у світовій літературі, драматургії, кінематографії. Менш успішні члени таких сімей приречені на те, що їх порівнюють зі знаменитими родичами, і тому дуже часто виникає сильне бажання вийти з-під їхньої тіні. Нерідко це штовхає на шлях діаметрально протилежного позиціонування. Тим самим порівнюваний ніби заявляє: «Я не такий, я - інакший, я - не він!».

Другий варіант відповіді на озвучену проблему - політика у нашій країні для багатьох є не сферою обстоювання певних соціальних ідей та ідеалів, а способом заробляння грошей. Тому у деяких сім’ях просто розкладають яйця у різні кошики. Про жодну ворожнечу між членами родини не йдеться, вони холодно зважують, яка політична сила приведе представників клану до успіху. На словах та формально можуть представляти різні політичні сили, а насправді за всіх обставин обстоюють кланові інтереси.

Фото з архіву “ВЗ”