Передплатити Підтримати

Чортів день

«У п’ятницю, 13, частіше трапляються погані речі. Але тільки з тими, хто вірить у цей забобон», – кажуть психологи.

Цього дня боїться кожен четвертий європеєць. А кожен п’ятнадцятий американець... взагалі не виходить з дому. У п’ятницю, 13, торгові центри у США недораховуються від 800 до 900 млн. доларів прибутку. 

В Україні не було культурного підґрунтя для поширення цього забобону, але кінематограф зробив свою справу. “П’ятниця, 13” — кіносеріал жахів про серійного вбивцю у хокейній масці, яка стала одним із найбільш впізнаваних атрибутів у світовому кінематографі, у 1990-х переглянули тисячі українців (популярну “страшилку” зняли у 1980-х, але радянські глядачі не мали змоги її переглянути). Про маніяка у хокейній масці давно забули, а от пересторога перед “непевною” датою залишилася. 

“Страх перед п’ятницею, 13, — це страх перед п’ятим днем тижня і “чортовою дюжиною”, — пояснюють культурологи. У давнину вважалося, що число 13 “руйнує гармонію Всесвіту”. У добі два рази по 12 годин. У році — 12 місяців. Є 12 знаків зодіаку. Апостолів також було 12. Тринадцятою особою, яка сиділа за столом разом з Ісусом Христом під час Таємної вечері, був Юда Іскаріот, який зрадив Божого Сина.

За давнім повір’ям, на шабаш завжди зліталося 12 відьом. 13 гостем, який навідувався до панянок на мітлах у розпал їхніх веселощів, був Сатана.

Скандинави вірили: число 13 щастя не приносить. Коли дванадцять богів зібралися на святкову вечерю у раю Валгалли (житлі найвищого бога у скандинавській міфології — Одіна, де за його вибором спочивають після смерті звитяжні воїни), з’явився непроханий гість — тринадцятий бог Локі, бешкетун і шахрай. Він намовив Гальдра, сліпого бога темряви, вбити стрілою з омели чистого душею бога весни і краси Бальдра. Той так і зробив. Коли Бальдр помер, земля засумувала. Так у свідомості жителів країн Північної Європи закріпилася установка, що від числа 13 нічого доброго чекати не варто.

Згідно з місячним календарем, саме з 13-го числа починається повна фаза Місяця. “Знаючі” люди кажуть: у цей період спостерігається сплеск злочинності, самогубств, нещасних випадків та аварій, загострюються хвороби. Наші предки вірили: коли Місяць уповні, не можна починати важливих справ. Не можна позичати гроші, викидати речі, які стали непотрібними, грати в азартні ігри і навіть фарбувати волосся. 

П’ятницю здавна вважають поганим днем. Ісуса Христа розп’яли у п’ятницю. У Стародавньому Римі цього дня традиційно страчували злочинців. В Англії (аж до 1820 року) звинувачених у важких злочинах проти держави по п’ятницях вішали, потрошили і четвертували (повішення було лише частиною болісної страти). 

Вважається, що саме у п’ятницю, 13 жовтня 1307 року, за наказом французького короля Філіпа IV заарештували всіх французьких лицарів-тамплієрів — елітного військового формування часів Середньовіччя. Воїнів-ченців звинуватили в єресі, піддали тортурам і спалили. З тих пір п’ятниця, 13, вважається нещасливим днем. Цю версію популяризував американський письменник, автор “Коду да Вінчі” та “Янголів і демонів” Ден Браун. Орден тамплієрів завжди був оточений міфами та легендами. Деякий час учасники хрестових походів “засідали” на Храмовій горі у Єрусалимі. Ходили чутки, що члени Ордену могли знайти там християнські реліквії — як-от Святий Грааль (за найпоширенішою версією — чашу, з якої пив Ісус Христос під час Таємної вечері), Ковчег Заповіту (священну книгу ізраїльтян, що містила таблиці закону — Десять Заповідей) або фрагменти хреста, на якому був розіп’ятий Спаситель. 

Французький імператор Наполеон Бонапарт ніколи не влаштовував битв у п’ятницю, а “залізний канцлер” Німеччини Отто фон Бісмарк — не підписував договорів. Прем’єр-міністр Великої Британії часів Другої світової війни Вінстон Черчілль нікуди не їздив у п’ятницю, 13 (хіба що справа була настільки нагальною, що відкласти її вирішення на інший день було неможливо). А засновник сучасної німецької літератури Йоганн Вольфанг фон Гете взагалі проводив цей день у ліжку. 

Лякала ця дата відомого американського письменника Марка Твена, президентів США — Франкліна Рузвельта, який очолював країну у часи Великої депресії та Другої світової війни, і його попередника Герберта Гувера. 

Британські вчені не полінувалися і проаналізували, скільки ДТП трапляється у певні дні. З’ясувалося, що 13-го числа їх кількість справді трохи зростає, особливо якщо це ще й п’ятниця (в останній робочий день тижня люди масово виїздять із міст, відтак збільшується кількість аварійних ситуацій на дорогах). Але пік дорожньо-транспортних пригод припадає на 1-ше число.  

Психологи стверджують: у п’ятницю, 13, з нами й справді частіше трапляються погані речі. Але тільки з тими, хто вірить у цей забобон, адже людина програмує себе на невдачі. “Давно відома істина: думки — матеріалізуються. Не думайте про те, що нині п’ятниця, 13. Думайте, як зустрінете Старий Новий рік. Що приготуєте, кого запросите чи до кого підете у гості. Важливо спланувати цей день, щоб не був порожнім, — радить психолог-консультант Анастасія Богданова. — П’ятниця — це кінець робочого тижня. Тіште себе думкою, що попереду вихідні і буде можливість відпочити”.

«Люди собі щось напридумують, а потім самі у це вірять»

Настоятель церкви Різдва Пресвятої Богородиці Ігор Левицький — про забобони і про те, чому в них не треба вірити.

У нашому народі є багато забобонів. Людина завжди тягнеться до чогось таємного, незнаного... Шукає якихось випадкових збігів, які начебто в змозі пояснити її життя. Серед забобонів найбільш відомими є побутові: зустріти жінку з порожніми відрами; чорна кішка перебігла дорогу; розбити дзеркало; розсипати сіль; привітатися за руки через поріг тощо. Чимало забобонів пов’язані з днями, числами і місяцями. “Понеділок — важкий день”... А якщо вже 13-те число місяця збіглося з п’ятницею, то це вважається украй нещасливим... Щоб з’ясувати, чому ми віримо у забобони, журналіст “ВЗ” звернулася до настоятеля церкви Різдва Пресвятої Богородиці села Заплатин, що у Стрийському районі, отця Ігоря Левицького (на фото).

- Людина, яка вірить у Бога, має визнавати те, що сказав Господь, — каже отець Ігор. — Скажімо, п’ятниця, 13-те... Ця мода прийшла до нас з Америки, і люди у це чомусь вірять. Американці настільки бояться “чортової дюжини”, що у них цього числа практично не існує. Нема 13-го поверху у хмарочосі, нема 13-го номера будинку... Хоча число 13 ніхто не відміняв. Церква знає, що об’явлення Матері Божої у Фатімі було саме 13 грудня. 

- Але не лише з Америки прийшли до нас забобони. Є й такі, що “народилися” у нашій місцевості...

- От дехто боїться чорного кота, коли він перейде дорогу. Я завжди жартую з цього приводу: якщо кіт йде зліва направо, то буде справа, якщо справа наліво — буде діло. Ну, кому яке діло, куди чорний кіт іде — на кавалєрку чи вже з неї? І як своїм переходом дороги він може нашкодити тверезо мислячій людині? Або дехто боїться, коли йде жінка з порожнім відром. Обов’язково її хочуть обійти. Людина йде набирати воду чи висипати сміття — яка у її дії може бути магія?

- На собі переконалася, коли на Введення до мене додому прийшла сусідка зі своїм порожнім відром з-під сміття. Цілий рік мені “не велося” — двічі гаманець крали, домашні хворіли. То як можу у це не вірити?

- Ми постійно намагаємося якусь проблему пов’язати з певною прикметою. Що може мати спільного порожнє відро зі злодієм, який витягнув у вас гаманець? Чому жінок не можна впускати на Введення до хати? Мати Божа була жінкою. У цей день її вперше привели у храм. Це дуже велике свято, і жодні забобони не мають його затьмарити. Люди самі собі напридумують, а потім самі у це вірять. 

- Які найпоширеніші забобони ви знаєте?

- Ми вже говорили про кота і порожнє відро. Водії бояться збити чорного пса, але ж хіба у такі речі треба вірити? Це — як казка.

- Мушу вам заперечити, отче. Один мій знайомий якось збив собаку. Йому всі казали, щоб продавав машину, бо наступною буде людина. Він не повірив. І справді, через якийсь час за пішохідним переходом збив хлопчика, який у недозволеному місці перебігав дорогу... На щастя, нічого страшного не сталося, але машину цей чоловік все ж таки продав. 

- Для чого освячують транспортні засоби? Щоб вберегти їх від трагічних випадків. Бажано мати у машині посвячений медальйон святого Миколая — він є ангелом-охоронцем усіх подорожуючих, або образок Покрову Матері Божої чи святого Христофора. Віра у Бога — це світло, яке ми несемо. А якщо ми це світло будемо нести у темному ліхтарику, побачимо хіба що ґніт від світла. Христос говорив про віру як про свічник, який ставиться не під ліжком, а на столі, щоб було світло у хаті. Люди забобонами забивають собі голову — замість того, щоб помолитися…

Розмовляла Галина ЯРЕМА.