ОбНАДІЄний Рух

В’ячеславу Чорноволу й у страшному сні такого не снилося.


«Некерована, непередбачувана, і третє слово не перекладається», - це словесний автопортрет Надії Савченко. Щодо некерованості тієї, кого ще півроку тому вважали українською Жанною Д’Арк, то після її скандальних заяв і не менш резонансних вчинків (як неоднозначна поїздка до Росії і на окупований Донбас чи поява на організованому екс-«регіоналами» мітингу біля Нацбанку) усе більше закрадаються підозри, що хтось таки курирує Савченко, використовуючи її для своїх комбінацій на політичній шахівниці. Але навіть найуспішніші прогнозисти не могли уявити, наскільки непередбачуваним буде наступний хід цих закулісних «шаховодів». Про те, що рано чи пізно під Савченко задіють окремий політичний проект, не важко було здогадатися. Але хто міг подумати, що під цей проект примірятимуть колись славетний, а нині списаний у  політичні небіжчики Народний рух України (НРУ)?! Звістка про те, що Савченко  очолила «Український вибір» Медведчука, була б, мабуть, меншою несподіванкою, ніж поява Надії під прапором НРУ. Але заявка  Савченко (чи тих, хто за нею стоїть), схоже, настільки ж серйозна, як і абсурдна.           

«Сюрприз», який готувала Савченко, зіпсували її колеги з «Батьківщини», котрі першими публічно озвучили підозри, що Надія створює власний проект. Чутки поповзли ще у середині листопада, а за ними — і розмови про те, що за таку «самоволку» Савченко можуть виключити з фракції. Але від рішення виставити   неприборкану за двері у «Батьківщині» відхрестилися. А Савченко на розпитування журналістів лише «відстрілювалася» у звичній для себе манері: нічого, мовляв, плітки, як на базарі, збирати — якщо щось вирішу, сама розкажу.

Розказала — у студії Савіка Шустера. Наговорила стільки всього і так заплутано, що годі було розібратися. Ось цитата з її виступу: «Я вибираю вести Рух — разом з вами. Тільки не той Рух, який зараз створює Саакашвілі. Не той навіть Рух, який представляють Кривенко і Кишкар (обоє пройшли до парламенту від «Самопомочі», після виключення з фракції за підтримку у першому читанні змін до Конституції приєдналися до «БПП» й отримали партквитки НРУ. - «ВЗ») у Верховній Раді. Це той Рух, з яким я познайомилася, який тримає те джерело цінностей, котрі залишилися, не були реалізовані, але за які виходив Майдан. Я буду вести Рух як партію. Партію, яка забута, яку не зрозуміли. Можливо, хтось має про неї різні думки. Але люди змінюються. Партії одна від одної нічим не кращі, згідна. Тому пропоную інший механізм. Я не буду входити у партію, стаю незалежним політиком, відкриваю свій фонд. Ваша довіра може виражатися у цьому фонді. Є приклад американської системи: якщо я йду у політику, у президенти, скиньтеся мені по гривні...  Народний рух України - це те, що народилося раніше за Україну, вільну і незалежну. Це була громадська платформа. Такою громадською платформою потрібно залишатися. Не всім потрібно йти у партію. Нехай партія живе, як живе. Можна просто приходити під прапори Руху, просто дивитися і слухати. Якщо повірите, або вступати, або ні... Цю партію я візьму потім і заведу у Раду».

Таке враження, що цю промову для Надії Савченко визнаний «оратор» Віталій Кличко писав. Не той Рух, який Кривенко і Кишкар у парламенті представляють, виявився саме тим Народним рухом України. Вже після презентації у Шустера Савченко написала у Facebook: «Буду їхати по Україні й виходити до людей скрізь, де будуть прапори Народного руху України! Ви почуєте мене - я вас».

Що Савченко виходила на зв’язок, домовлялася про зустріч і була на політраді  НРУ, підтвердив голова партії Василь Куйбіда. Він же заявив, що Савченко навіть подала заяву на вступ до Руху. Ось тільки наразі не Надія, а її сестра — Віра. Про «екскурсію» нардепа Савченко в офіс НРУ Куйбіда розповідає манівцями. Говорили, мовляв, про партійну програму, яку Надія уважно прочитала. Та як керманич НРУ не намагався «виляти», з його хай і скупих коментарів зрозуміло: переговори зі Савченко стосувалися зовсім не програмних читань. Чого варта тільки ремарка пана Куйбіди про те, що навіть без парт­квитка можна очолити партійний список на виборах, якщо буде благословення з’їзду? Чи словесна заявка на самостійну участь НРУ у наступних парламентських перегонах (востаннє Рух «автономно» фігурував у бюлетенях до ВР на виборах 1998 року, отримавши за партійним списком 9,4% голосів; далі — розколи, участь у політичних блоках, перехід частини «рухівців» під прапор «Батьківщини»; нині ж НРУ навіть у соціологічних рейтингах не значиться).

А тут ще й екс-губернатор Одещини Михайло Саакашвілі інтриги до навколоРУХівського шоку додав. Не вигадав нічого кращого, як презентувати свій «Рух нових сил» біля пам’ятника В’ячеславу Чорноволу у Києві. Ще й   добрим знайомим і другом покійного лідера НРУ назвався. І що після цього думати?

Коментар для «ВЗ»

«Зоряний час для проекту Савченко минув»

- Що це Савченко і Саакашвілі в унісон на Рух потягнуло? - запитую політичного експерта Андрія Юсова.

- Навряд чи це їхнє спонтанне бажання. Швидше за все, це — результат певних досліджень, фокус-груп, роботи політтехнологів. Можливо, політологи, які консультують політиків, відчувають актуальність прив’язки до ідей націонал-демократії початку 90-х, коли люди вірили політикам, вірили у політику і масово брали участь в українських політичних проектах. Апелюючи до минулого, сподіваються, вочевидь, відновити довіру до нинішніх політиків. Розрахунок, безумовно, на національно-демократичного виборця з державницькими поглядами. Навіть якщо сьогодні Народний рух України має мізерну електоральну підтримку, у пам’яті українців В’ячеслав Чорновіл залишається великим державотворцем, як і НРУ часів початку Незалежності. Чи буде прив’язка до велетнів української політики вдалою, подивимося. У  Народному русі неоднозначно коментують такі спроби. Але факт консультацій з Надією Савченко Василь Куйбіда підтвердив.

- Що ви зрозуміли з доволі заплутаної промови Савченко у студії Савіка Шустера: що вона збирається очолювати і кого завести у Верховну Раду?

- Думаю, заяви Надії Савченко випереджають результати політичних консультацій, які, вочевидь, мають місце між нею, її політичними кураторами та керівництвом Народного руху. Оскільки переговори ще не завершені, голова НРУ дає досить розпливчасті коментарі. Савченко ж чітко окреслює, чого хоче. По суті, вона хоче очолити Народний рух України. Чи вдасться їй це? Наразі виглядає так, що, принаймні, одним зі спікерів НРУ її вже готові бачити. Партія не забороняє їй використовувати свою символіку, назву, не спростовує заяв Савченко. Це вже про щось свідчить.

- Але як відреагують на можливий союз зі Савченко правдиві «рухівці»? Особливо зважаючи на її риторику, після якої екс-бранку Путіна навіть агентом ФСБ почали називати. Та й «рухівський» електорат зі Савченко не в’яжеться...   

- Шанси, що цей союз буде успішним, невеликі. Народний рух від нього навряд чи щось виграє, навіть якщо Савченко очолить партію. НРУ довгий час позиціонував себе як ідеологічну партію. Яку ідеологію спові­дує Надія Савченко, так до кінця і не зрозуміло. У неї багато відверто лівих, часом - навіть соціалістичних популістських заяв, які не стикуються з діяльністю Народного руху. Якщо, припустимо, Надія Савченко хоче стати членом НРУ, було б логічно написати заяву на вступ без будь-яких попередніх умов. А вже далі — заслужити довіру серед партійців і право бути одним з лідерів цієї структури. Щоб це не відбувалося шляхом кулуарних домовленостей, викликаючи несприйняття серед партійців, зокрема і тих, які багато років залишаються членами НРУ і мають свої, виправдані амбіції.

Щодо електорату, завдяки політтехнологіям і серйозним фінансовим вливанням у виборчу кампанію можна багато чого досягти. Але альянс Савченко і Народного руху справді виглядає малоперспективним. Рейтинг НРУ дуже низький. Рейтинг Савченко також істотно похитнувся — через її неоднозначні, часто некомпетентні та шкідливі для країни заяви та кроки. І похитнувся насамперед серед патріотичних, проукраїнськи і проєвропейськи налаштованих виборців. Савченко, напевне, варто було б подумати про приєднання до іншого політичного проекту. Особливо після заяв про необхідність прямих переговорів з терористами на Донбасі, неоднозначної поїздки до Росії вже після звільнення та появи на мітингу з екс-«регіоналом» Мураєвим і партією «За життя».

- Савченко з квитком партії «За життя» Мураєва-Рабіновича — це було б апогеєм непередбачуваності, якою так любить вихвалятися Надія...

- Це вже зовсім екзотичний сценарій, до якого, сподіваюся, не дійде. Мільйони українців підтримували Надію Савченко. Дуже не хочеться, щоб у такий спосіб остаточно розтоптали віру цих людей, посіявши ще більшу політичну апатію.         

- Хто спонсоруватиме «проект Савченко»?

- Багато хто говорить, що за Савченко може стояти Медведчук. Але фактів немає, тому робити голослівні звинувачення не хочеться.

Зоряний час для окремого проекту Савченко минув. Якби вона по-іншому використала ці півроку після звільнення (зайняла б вичікувальну позицію, не вдаючись до сумнівних заяв і дій, або взяла б участь у міжнародному турне, як пропонував президент, - для підтримки України у світі у протистоянні російській агресії), сьогодні її політична вага й електоральна підтримка були б на кілька порядків вищі. Нині Савченко — спалений політик, і навряд чи її дії у подальшому будуть більш обдумані, більш стратегічні, ніж були останні півроку. Серйозні електоральні і політичні перспективи на будь-яких виборах — чи то президентських, чи парламентських, у Надії Савченко навряд чи вже з’являться. Попри це, вона залишається помітною, медійно привабливою фігурою в українській політиці, цікавою для багатьох політичних проектів. У нас є понад 300 партій, більшість з них не мають спікерів, лідерів, з таким рівнем впізнаваності, як у неї. Вона ще довго буде присутня в українській політиці. Але, на жаль, вже не як беззаперечний моральний авторитет і національний лідер, яким була у період ув’язнення.

- Є версія, що «проект Савченко» - це хитромудрий план «Батьківщини», розрахований на те, щоб на парламентських виборах зібрати якомога більше голосів. Тимошенко з «Батьківщиною», мовляв, гратимуть на виборця, котрий ведеться на соціальний популізм. Савченко ж залучатиме електорат, який розчарувався як у владі загалом, так і в Тимошенко з «Батьківщиною» зокрема. Наскільки ймовірний такий сценарій?        

- Поява Савченко на різних полюсах української політики, від спільних мітингів з Мураєвим до можливого об’єднання з Народним рухом, — це навряд чи схоже на спецоперацію «Батьківщини». Зрештою, як і на самостійну гру Савченко. Люди, які стоять за «проектом Савченко», вибирають, придивляються. Якщо на певному етапі авторам і спонсорам буде вигідно, щоб вона залишилася з «Батьківщиною», то не виключений і такий сценарій.  

- Савченко приміряють до політичного інтер’єру: де ефектніше і дорожче виглядатиме?  

- Саме так. Після кожної примірки йде оцінка реакції електорату, експертів, ЗМІ. Але якщо брати сучасний інтер’єр, то сьогодні Савченко - це застарілі політичні меблі, які в нього вже не вписуються.

Розмовляла Інна ПУКІШ-ЮНКО.

Фото apostrophe.ua.