Тут каву люблять більше, ніж у Львові

Журналіст «ВЗ» прогулялася затишними вулицями Чернівців.

“Місто, де недільний день починався з Шуберта, а закінчувався дуеллю. Місто — на півдорозі між Києвом і Бухарестом, між Краковом і Одесою — було негласною столицею Європи. Тут тротуари підмітали букетами троянд, і книгарень було більше, ніж пекарень”, - так колись писав австрійський публіцист Георг Гайнцен про Чернівці

Чернівці навіть на людину, що звикла до красот Львова, справляють не­абияке враження. За народними легендами, назва міста походить від  словосполучення «чорні вівці». У цій місцевості з давніх-давен розводили і випасали чорних овець. Чернівці - центр найменшої в Україні області, яка складається з двох історичних регіонів - Північної Буковини та Бессарабії, розкинулося на мальовничих пагорбах, які терасами спускаються в долину річки Прут. Розташоване місто лише за 40 км від румунського кордону. Живе тут близько 267 тисяч осіб.

У Чернівцях є символічний букет троянд, якими колись підмітали вулиці.

У минулому столітті центральну вулицю справді підмітали букетами троянд і мили ароматним  милом. У місті є пам’ятник букету троянд як одному зі символів Чернівців. Коли жителі сіл приносили сільгосп­продукти, то витирали взуття при вході на цю вулицю. Тут були розташовані найфешенебельніші салони, ресторани, кав’ярні, магазини, кінотеатри, банки. 

Чернівцям не бракує таємничості та романтики.  Чи не найбільше вона стосується величного будинку, розташованого на стику двох нинішніх вулиць - Шолом-Алейхема, 1, та Головної, 25. Цей житловий будинок увійшов в історію міста під назвою будинок-корабель. Місцеві  називають його по-старому  — «шифа», що в перекладі з німецької означає «корабель», який він і справді  нагадує. Має таку легенду. Жили-були в Австро-Угорщині два брати,  закохані в море. Один став відомим капітаном і водив кораблі по всьому світу, другий - успішним фінансистом. Коли брати вийшли на пенсію,  вирішили оселитися разом у будинку-кораблі. Довго мандрували у пошуках потрібного унікального місця - і нарешті знайшли його в Чернівцях.

Університет – головна «родзинка» міста.

Та найголовніша будівля Чернівців — Резиденція митрополитів Буковини і Далмації. Сьогодні там вчаться студенти. Будівлю університету занесено до списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Резиденція — дух Буковини, симбіоз стилів та культур всіх народів, що заселяли цей край. Серед студентів університету були Іван Франко, Олександр Колесса, лексикограф Юліан Кобилянський (брат письменниці Ольги Кобилянської). З Чернівецьким університетом пов’язані долі Михайла Драгоманова, Лесі Українки, Володимира Винниченка. 

В одній із затишних кав’ярень бариста середніх років розповів мені, що чернівчани люблять каву більше за львів’ян. “Одного разу навіть організували бунт, - розповів пан Юрій, готуючи для мене еспресо. -  Колись напій, який прийшов із таємничого Сходу, у наших краях суворо забороняли, бо вважали, що кава відволікає ченців від молитви, а доброчесних громадян схиляє до непотрібних і небезпечних дискусій про політику. Але чернівчани, яким уже довелося скуштувати смачного напою,  без кави нудьгували. І тоді громадяни повстали проти кавової заборони. Єдиний в історії «кавовий бунт» призвів до велелюдних майданових протистоянь, де натовп обурених громадян скандував: «Ка-ви! Ка-ви!». Заборону  було скасовано”. Ціни на каву не відрізняються від львівських. Посмакувати  напоєм можна за 19-27 гривень. До речі, кав’ярень у Чернівцях, як  і у Львові, дуже багато, близько 300, особливо в центральній частині міста. Буковинське місто не поступається галицькій столиці і за кількістю туристів. 

Особливою популярністю у мандрівників користується “ґранд-кафе” - музей-кав’ярня та “Панська гуральня”. А у “Художньому салоні” можна придбати цікаві сувеніри місцевих майстрів: вишиванки, прикраси, глиняні вироби.

До речі, саме з Чернівців десять років том пішов Всесвітній день вишиванки. Його почали святкувати з флешмобу на факультеті історії, політології та міжнародних відносин ЧНУ. Тоді кілька студентів вирішили прийти в університет у вишиванках.

Фото автора