З 1 квітня – ліки безкоштовно!

І це не жарт. Їх зможуть отримати українці, які хворіють на серцево-судинні хвороби, цукровий діабет 2-го типу і бронхіальну астму.

На реімбурсацію (відшкодування) вартості препаратів для лікування цих хворих уряд заклав у держбюджет-2017  500 млн. гривень. Зупинили свій вибір на хворобах, від яких найчастіше помирають українці, але які добре піддаються лікуванню на амбулаторному етапі.

Україна — друга у світі за кількістю смертей від серцево-судинних недуг (стають причиною смерті у 65% випадків). На цукровий діабет 2-го типу хворіє 1,224 млн. українців. З них понад 200 тис. є інсулінозалежними (йдеться про тих, що перебувають на обліку). Бронхіальну астму діагностували у 210 тис. “Всі ці люди зможуть зекономити на ліках”, - запевняють у МОЗі. Від них вимагатимуть одне — піти до свого лікаря. Без рецепта лікаря первинної ланки (сімейного, терапевта чи педіатра) отримати безкоштовні медикаменти не зможуть. У такий спосіб українців стимулюватимуть, аби ті зверталися по допомогу до фахівців, а не займалися самолікуванням.

Згідно з опитуванням, яке провели компанія TNS та Національна рада реформ, 38% хворих лікуються самотужки. 24% - вишукують рекомендації в інтернеті. 19% - консультуються з аптекарями. Стільки ж — звертаються до вузькопрофільних спеціалістів. 14% радяться з близькими, друзями і знайомими. До сімейних лікарів, терапевтів або педіатрів у випадку захворювання йдуть лише 19% опитаних.

Лікарів зобов’яжуть вказувати у рецептах міжнародні непатентовані назви ліків (діючі речовини, а не комерційні назви), щоб унеможливити лобіювання інтересів  фармацевтичних компаній. Не секрет, що багато лікарів співпрацює з фармацевтичними представниками.

Вартість ліків будуть відшкодовувати за ціною найдешевшого генерика (непатентованого лікарського засобу, що є відтворенням оригінального препарату, у якого закінчився термін патентного захисту). Загалом буде 21 міжнародна непатентована назва (16 — серцево-судинні захворювання, 2 — цукровий діабет 2-го типу і 3 — бронхіальна астма) з оновленого Національного переліку лікарських засобів, розробленого згідно з рекомендаціями ВООЗ.

Із рецептом пацієнт піде в аптеку, де отримає  ліки безкоштовно або дешевше, якщо за погодженням лікаря зупинить свій вибір на дорожчому аналогу (частину вартості покриє держава, решту — доведеться доплатити).

За словами виконавчого директора БФ “Пацієнти України” Ольги Стефанишин, “реімбурсація ліків працює в усіх розвинених країнах світу - Центральній та Західній Європі, Австралії, Канаді, Новій Зеландії, Японії. Пацієнт не залежить від МОЗ, районного чи обласного департаменту охорони здоров’я, лікарні. Не чекає, коли чиновники проведуть тендери і закуплять життєво важливі препарати. Гроші йдуть за пацієнтом, і він самостійно обирає, коли і які саме ліки (генерики чи бренди) буде приймати”.

В Україні 90% ліків пацієнти купують за свій кошт. Такі дані наводить в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. Лікарі озвучують іншу цифру — 99%. Часто — це не ті препарати, які хворим справді треба приймати.

Водночас люди хвилюються, чи не буде держава відшкодовувати вартість найдешевших медикаментів, безпека та ефективність яких викликає у них сумніви. “Гіпертонію вже “вилікувала”. Тепер буду лікувати діабет”, - каже пані Галина, медсестра за фахом. Жінка згадує провальний проект з відшкодування вартості ліків для гіпертоніків у 2012-2014 рр. З 1,2 млн. гіпертоніків, що перебували на обліку, пільгами скористалося 700 тис. “Хотіла придбати ліки іноземного виробництва, до яких звикла. Казала фармацевту: “Відпустіть мені мій препарат — різницю доплачу”. Але мені вперто “тулили” вітчизняні медикаменти, вартість яких не перевищувала “порога” реімбурсації”, - обурюється пацієнтка.

“Держава затягувала розрахунки з аптечними мережами. Фактично давали ліки у кредит. Жодної фінансової вигоди аптеки від цього проекту не мали. Ті ліки брали лише бідні пенсіонери, у яких кожна копійка на рахунку”, - розповідає завідуюча однією з аптек. Про ініціативу уряду запустити проект реімбурсації ліків для трьох категорій хворих дізналася з телебачення. Жодних “рознарядок” з офісу наразі не надходило.

У тому, що уряд підтримав проект про відшкодування вартості ліків, виконавчий директор галицької фармацевтичної асоціації Неля Бик бачить лише плюси: “Проект з реімбурсації вартості антигіпертензивних лікарських засобів, який усі критикують, також мав позитивний ефект. Хворі почали масово звертатися до лікарів, а не займатися самолікуванням. Ставали на облік, регулярно приймали ліки, а не тоді, коли  припікало, що дозволило запобігти випадкам судинних катастроф. Вартість препаратів для цієї категорії пацієнтів знизилася до 60%. Тоді у переліку було 7 молекул (міжнародних непатентованих назв), а зараз буде 21. Кожна молекула — це десятки ліків, які відомі людям за комерційними назвами. Кабмін обіцяє, що аптекам відшкодовуватимуть вартість медикаментів упродовж двох тижнів. Єдиний недолік — 500 млн. гривень, які виділили на відшкодування. На таку кількість хворих цього замало. Але будемо сподіватися, що це початкове капіталовкладення у здоров’я українців”.