Громадяни УРКАїни

З такими деклараціями кому — до психіатра, а кому — під антикорупційний трибунал.

Знаєте, який інтернет-калькулятор за останні кілька днів обскакав за популярністю онлайн-розрахунок субсидій? Рахівниця, яка дозволяє виміряти готівку у кілограмах різними купюрами. Звідки такий попит? Відповідь — у чиновницько-депутатських е-деклараціях, після оприлюднення яких в українців стався заворот мізків. Яку найбільшу суму    грошей вам доводилося тримати у руках? Хтось скаже, три тисячі гривень, хтось — 10 тисяч доларів. З таким «грошоміром» важко уявити, як виглядає навіть мільйон гривень. То що вже казати про мільйони доларів і євро, якими набиті домашні «закрома» наших депутатів і чиновників?! Уява «зависає» - сідаємо за калькулятор. Результат шокує: якщо перевести задекларовану готівку лише депутатів Верховної Ради у 500-гривневі купюри, набити нею міхи і зважити, вийде 17 тонн! Цього «кешу» вистачить, щоб встелити 24 футбольні поля (добре, якщо чесно зароблених з цього «космічного» капіталу хоча б на одне-два поля набереться)! Додайте до чотирьох Ейфелевих веж з депутатського «налу» (якщо скласти його стопкою, вийде колона 1480 метрів заввишки) ще кілометр-другий із «заначки», яку депутати і чиновники зберігають на банківських рахунках — і можна створювати свій Міжнародний валютний фонд. До речі, цікаво, як відреагують на суми і статки в е-деклараціях українських заможновладців у справжньому МВФ, в якого ті ж заможновладці не втомлюються клянчити кредити на порятунок вітчизняної економіки? 

 Жарт на трильйон чи на два роки за ґратами? 

Поки з одних декларантів три поти зійшло (так дебет з кредитом у деклараціях зводили, боячись під «кримінал» загриміти), інші перетворили е-декларування  у забавку. Вирішили порозважатися: чи то свято увірували, що їм за це нічого не буде, чи це з переляку так нерви здали? Колишній комбат «Айдару», а нині нардеп Сергій Мельничук вказав у своїй декларації трильйон гривень готівки. Поки дехто з його колег від заздрості слиною стікав (оце, мовляв, золоті жили    перекінчикам у «Волі народу» роздають!), Мельничук поспішив їх розчарувати.  Пожартував, каже, з трильйоном, бо хотів у такий спосіб привернути увагу до того, що е-декларації - як офшори: дають можливість легалізувати корупційні кошти. 

А нічого, що за такі жарти з декларуванням кримінальна стаття передбачена — з покаранням до двох років за ґратами? Чи наші слуги народу так звикли до безкарності, що для них поняття «я і в’язниця» апріо­рі не існує? 

Схоже, інший жартівник, Володимир Парасюк, свою депутатську недоторканість інакше, як «вседозволеність», і не розглядає. Скільки кулако- і ногоприкладства йому з рук зійшло, то хіба міг з декларацією не вимахнутися? Вказуючи походження годинника за вісім тисяч гривень, написав: «Подарунок. Приніс святий Миколай. Але точно сказати не можу, тому що я спав». Смішно — тільки для номера у «КВК» (де Парасюк колись виступав), а не для декларації. «Президент США Барак Обама взагалі дозволяє собі на виступах і прес-конференціях кидати мікрофон, - виправдовував Парасюк свою е-«творчість». - А у нас нафталіново-комуністичне ставлення до політики. І його потрібно міняти. Потрібно брати приклад з Заходу, з того, як їхні політики ставляться до якихось серйозних речей». Ого! Та Парасюк вже з Обамою себе порівнює! А про приклад з Заходу — це він даремно заїкнувся. Хай би   спробував повправлятися так з декларацією, будучи депутатом польського чи німецького парламенту, — молився б, аби святий Миколай явився перед антикорупційним органом і підтвердив, що подарунок — точно від нього. 

Вила у декларації нардепа Олега Ляшка, задекларований «радикалом»  Андрієм Лозовим партквиток, вбиральня й огорожа, про які відзвітував секретар Київради Володимир Прокопів  — теж гумор? Чи ці «штукенції» діамантами інкрустовані, що їх серед іншого цінного майна вписали? Хоча, дивлячись на жирні суми у деклараціях згаданих гумористів, можна і таке припустити. У головного «скотинякоборця» Ляшка лише готівкою 890 тисяч гривень, 740 тисяч доларів і 90 тисяч євро. В його правої руки Лозового - 800 тисяч «українських», 50 тисяч «американських» і 150 тисяч в євровалюті. Звідки такі гроші (не кажучи про решту майна — від нерухомості до дорогого іконостасу) у діячів, які в бізнес і ногою не ступали? Чи, може, це святі мощі, які задекларував нардеп Лозовий, так чудодійно особистий капітал VIP-«радикалів» примножують. Приклався до святості — і бац: небеса черговий мільйон послали. 

Подивимося, скількох таких чиновників і депутатів з «нерукотворними» статками виведуть на чисту воду після перевірки е-декларацій. І чи дочекаємося     хоча б одного найжорсткішого вироку для порушників: не проти чиновника-«пішака», для окозамилювання, а проти когось із «шишок», щоб іншим не до жартів і махінацій із цифрами у деклараціях було. 

Чому кешем аж кишить? 

Антикорупційним органам буде над чим попрацювати. Хоча «взяти за бари» власників сумнівних декларацій буде непросто. Завищена сума кешу — лише одна з лазівок, якими вміло скористалися ті, для кого незаконне збагачення вже стало сенсом життя. Роздув готівку на мільйончик-другий, щоб на всякий пожежний було чим майбутні корупційні доходи і подарунки крити. Де взяв, де взяв? Накра.., тьху — на кровні, вказані у декларації, купив (і хай доведуть, що із задекларованих, скажімо, двох мільйонів готівки насправді лише мільйон був). 

Знайшли спритники й інший юридичний «камуфляж» для своїх оборудок з деклараціями — оформлення липових договорів про позику. Точніше, договір — справжній, а ось кредит, буцімто виданий за ним, - мильна бульбашка. Прописану суму VIP-махінатори нібито позичають, а насправді вона у них давно у сейфі чи у банківській скринці лежить. Але ж походження її треба якось пояснити. Ось і платять «позичальникам» за договір-прикриття. 

Якщо ж правда про масштабні оборудки з даними у декларації таки спливе, або після антикорупційної перевірки криміналом за іншою статтею запахне («ухиляння від сплати податків»), схований під матрацами кеш стане у нагоді, аби з країни дременути. З банківських рахунків солідні суми так швидко і просто не знімеш. Та й банкам слуги народу, судячи з розмірів їхніх кеш-запасів, не довіряють. Стовпотворіння готівки у депутатсько-чиновницьких заначках експерти назвали не інакше, як вироком банківській системі. І гривні — теж: нею більшість VIP-декларантів запасаються скромніше, ніж доларами, євро чи іншою іноземною валютою. 

Чи не за флюгером «найбашковитішої банкірші всіх часів і народів» Валерії Гонтаревої звіряються? Не вона гривню породила, але вона гривню до коми доводить. Напівдохла нац­валюта пані Гонтаревій не до снаги: банківські заощадження голова НБУ у доларах накопичує. «Зелених» 1,8 мільйона задекларувала, а «українських» - лише 62 тисячі. 

Чим більше Гонтареву за «професіоналізм» лають (а він дорого обходиться не лише для гривні, а й з точки зору жирної зарплати очільниці НБУ— понад 150 тисяч гривень на місяць), тим активніше примножуються статки її і її сім’ї. Вже після оприлюднення е-декларації (серед задекларованого — квартира на 106 «квадратів», будинок на 250 кв. м, два Porsche, ледь не за мільйон гривень кожен; у чоловіка — особняк на 396 «квадратів», у сина — парочка квартир у Києві за  1,7 та 1,4 мільйона гривень) пані Гонтарева поділилася у Facebook дорожезними обновками, якими сім’я встигла обзавестися влітку цього року. Затарилися на 15,5 мільйона гривень, придбавши ще один будинок, автівку й офісне приміщення. Схоже, свою успішність голова Нацбанку розмірами сімейних статків вимірює.    

Вино — за 300 тисяч, акваріум — за ціною «Порше» 

Такою колекцією ікон, як у наших «набожних» депутатів і чиновників, можуть похвалитися хіба що усі храми України, разом узяті. Що для боговірного українця — святі образи, те для VIPів — вигідне капіталовкладення. Як і старовинні книги, монети, дорогий антикваріат, картини. За кількістю задекларованих витворів мистецтва одразу кількох нардепів можна висувати на премію «За ними Лувр плаче». В «опоблоківця» Нестора Шуфрича - 287 картин.У позафракційного нардепа Сергія Тарути -  198 картин і 28 ікон. У «воленародного» Лєсіка Довгого — колекція з 95 картин і 11 скульптур. Може, серед статуй є і сам Довгий в образі Аполлона? Хоча ні — швидше, Наполеона. Продавав би себе, коханого, під власними торговими марками, яких у нього — аж три («Довгий», «Олесь», «Олесь Довгий»). 

Якщо захоплення старовинною зброєю, марками, монетами ще можна пояснити   колекціонерським азартом, то збирання «русских» самоварів (нардеп з «ОБ» Дмитро Шенцев їх аж 170 має) чи «териконів» з антикваріату у Пшонка-стилі більше на діагноз напрошується. Кришталеві люстри, старовинні меблі і посуд — вагонами, шовкові килими... Ну навіщо, скажіть, мільярдеру Вадиму Новинському з  «Опоблоку» посудний склад, де лише срібних приборів — 274 штуки і ексклюзивного посуду 242 одиниці?  

Серед претендентів на непочесне звання «VIP-плюшкін» - міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Тепер зрозуміло, навіщо йому 12-кімнатна квартира: кімната — на колекцію монет і марок, кімната — під антикваріат, кімната — на стоси книг і журналів XVІІІ-XXІ ст., кімната — під картинну галерею, кімната — під винний погріб (колекція Авакова до тисячної пляшки наближається; вартість найдорожчого вина — близько 300 тисяч гривень), кімната — під зброярню. Ну і, звичайно ж, кімната під сейф для сімейної «прєлєсті» - чорного діаманту. 

«Понти» - велика сила. Як вам білий рояль за 960 тисяч гривень у декларації столичного мера Віталія Кличка, акваріум з морськими рибками за 1,7 мільйона гривень у власності секретаря Дніпровської міськ­ради В’ячеслава Мішалова чи антикварна лампа за 100 тисяч доларів з колекції нардепа Михайла Добкіна?        

Декларації «заможновладців» вартує не лише антикорупційним органам, а й психіатрам уважно вивчити. Фактажу не на одну дисертацію вистачить.

А тим часом...

Після всенародного шоку, спровокованого е-деклараціями можновладців, нардепи не ризикнули зазіхати на 950 мільйонів гривень, в які вилилося б бюджету підвищення депутатських зарплат. Постанову, за якою з 1 листопада рядовий слуга народу отримував би не 17,5 тис., а понад 36 тис. гривень (а зарплата парламентського начальства підскочила б до 40-48 тис. гривень), скасували.