Децентралізація по-сокальськи

Львівська ОДА — за об’єднання чотирьох громад навколо Червонограда.

Сокальська громада — за об’єднання семи громад, але кожна зі своїм центром

На Львівщині - децентралізаційні пристрасті. Не завжди потенційні громади погоджуються  із Перспективним планом формування територій, який розробила Львівська ОДА. В області створено лише 16 об’єднаних територіальних громад (передбачено 85). На думку експертів, голів ще не об’єднаних громад відлякує досвід уже створених ОТГ, оскільки не всі вони успішні. Натомість прем’єр-міністр Володимир Гройсман повідомив, що знайшов на Львівщині місто, яке «завдяки децентралізації стало по-справжньому успішним», - Червоноград. Але, схоже, місту гірників ще далеко до створення повноцінної ОТГ. Не усі навколишні села хочуть об’єднуватися навколо Червонограда. Про особливості децентралізації на Сокальщині журналісту “ВЗ” розповів депутат Львівської обласної ради Сергій Касян.

Свого часу Сокальщина ініціювала створення ОТГ із семи громад: Сокальська громада, Белзька, Великомостівська, Забузька, Тартаківська, місто Червоноград разом із сателітами (смт Гірник та місто Соснівка) і Сілецька громада. Найбільш проблемна - Сілецька громада. Об’єднує три сільські ради — Межирічанську, Сілецьку і Волсвинську. На їхній території - вугільні підприємства, шахти, збанкрутіла Львівська вугільна компанія (колишня Центральна збагачувальна фабрика). У радянські часи Львівсько-Волинський вугільний басейн був позитивом для регіону. І досі 42% бюджету Червонограда — це надходження від вугільної галузі. У бюджеті Сокальського району надходження від вугільної галузі - майже 49%. Це великі надходження від бюджетоутворюючих підприємств. Але і раніше, і досі про розвиток Межирічанської, Сілецької і Волсвинської сільських рад часто забували. У Сільці  немає садочка, у Волсвині немає амбулаторії сімейної медицини, у Межиріччі стара школа. Ці території потерпають і від екологічних проблем. Зокрема від шламонакопичувача (терикона) Львівської вугільної компанії, який постійно димить. У місцях підробки шахт просідають ґрунти, затоплюються хати. З трьох сільських громад тільки Сілецька матиме достатньо надходжень, аби утримати інфраструктуру майбутньої ОТГ. У неї зараз 16 мільйонів грн. “плюсу”.

“Сільські голови Межиріччя, Сільця і Волсвина розпочали роботу зі створення окремої громади із центром у Сільці, - розповідає Сергій Касян. - Провели опитування мешканців, завезли документи в Офіс реформ на оформлення. Отримали формальну відповідь, мовляв, щось неправильно оформили. Почали все спочатку. Прикро, що деякі депутати з Червонограда образили представників Сілецької  громади, мовляв, “там немає розумового потенціалу”. Наші сільські мешканці нічим не гірші від міських. Учні наших  шкіл на олімпіадах зай­мають більше призових місць, ніж учні з міста. Хоч я і депутат від Сокальщини, але підтримую Сілецьку громаду, яка не хоче приєднуватися до Сокаля. Якщо це добровільне об’єднання громад — треба дотримати принцип добровільності. Сілецька громада хоче бути окремо, а розвиток у неї буде. Надлишок коштів громада скерує на рекультивацію забруднених земель, добудову садочка у Сільці.

У Львівській обласній раді засідала депутатська комісія з питань дорожнього господарства, інфраструктури, регулювання земельних відносин,  адміністративно-територіального устрою, планування території та архітектури. На предмет децентралізації слухали шість районів. Дрогобицький район, наприклад, слухали півтори години. Рішення не прийняли, перенесли через якісь неточності. Щодо інших районів - якщо були суперечки, комісія переносила голосування на наступний раз. Це правильно, бо від цієї реформи залежить добробут  громад на наступні 50-60 років.

Коли дійшли до Сокаля, ми відчули упередженість  комісії. Членам комісії не роздали паспортів й пропозицій щодо об’єднання семи громад, які підготувала Сокальщина. Комісія працювала чітко за планом Львівської ОДА:   об’єднання чотирьох громад із центром у Червонограді (Червоноградської міської, Белза, Великих Мостів і Сокаля). Доповідь першого заступника голови ЛОДА Ростислава Замлинського нас не переконала. Його аргументація: ці села пов’язані з вугіллям, а вугілля - це червоноградська прерогатива. На обговорення  Сокальської громади виділили 20 хвилин! Представники Сокальщини попросили відкласти це питання. Натомість голова комісії Володимир Саган зая­вив, мовляв, не маємо часу, будемо голосувати сьогодні. Натомість “за” проголосували  чотири члени комісії (у комісії 13 осіб, результативне голосування - 7 осіб). Порушуючи регламент, голова комісії ставив питання на голосування вдруге і втретє! Сокальська делегація на знак протесту покинула зал. Заступник голови облради Володимир Гірняк переніс це питання на сесію 25 жовтня.

Коментар для «ВЗ»

Володимир САГАН,

голова постійної депутатської комісії  з питань дорожнього господарства, інфраструктури, регулювання земельних відносин, адміністративно-територіального устрою, планування території та архітектури

Закиди, що ми на комісії в чомусь обмежували Сокальський район, — безпідставні. Я, як головуючий, дав можливість висловитися усім зацікавленим представникам Сокальського району. Вислухали всі думки. Суб’єктом подання проекту змін до Перспективного плану виступає Львівська ОДА. Вони дають Перспективний план відповідно до розрахунків, методики, затвердженої Кабінетом Міністрів, до бачення перспективного розвитку району і області в цілому. За всієї поваги до депутатів, я завжди наголошую: кожна окрема громада (чи сільська, чи міська) не належить тільки її мешканцям, а належить усій Україні.  У кожному такому питанні повинні виходити  і з інтересів держави. Ми затвердили вже 13 районів. Щодо кожного району був індивідуальний підхід. Це не є схематичний підхід. Некоректно говорити, що  затверджуємо лише те, що подає обласна адміністрація. Були зміни і  щодо інших районів. Наприклад, Жовківський район. Адміністрація бачила там п’ять громад, але була аргументована позиція депутатів, і було затверджено план, виходячи з побажань районної влади, депутатів Жовківщини. Є райони, розгляд яких ми перенесли, бо там немає узгодженої позиції.

По Сокальщині було побажання декількох сільських голів щодо створення там невеличких громад. Це їхнє бачення. Воно, думаю, безперспективне. Попередній досвід створення громад показав, що маленькі громади — безперспективні. Не бачу, щоб адміністрація мала якісь упередження по Сокальському району. Вона виходить з того, щоб  робити все грамотно і стратегічно, вигідно для Сокальщини в першу чергу.

Перспективний план - це дорожня карта, як держава бачить цю громаду. Під це бачення держава виділяє  кошти. Громади мають право об’єднатися так, як хочуть, — якщо мають своє бачення. Але тоді  держава не гарантує фінансових преференцій. Бо велике місто може  приєднати до себе одну сільську раду, змінити статус і вимагати коштів для себе. А що робити з іншими сільськими радами? Тому держава і створює Перспективний план — щоб громади правильно об’єднувалися, отримуючи фінансові преференції. Тоді громади отримають можливість залучати інвестиції, кадровий ресурс, тоді у громади є майбутнє.