У Ріо викрадачі полюють за ноутбуками, атлетами та Олімпійським вогнем

А спортсмени у той час власноруч прибирають олімпійське селище.

До старту ігор ХХХІ Олімпіади у Ріо-де-Жанейро залишається кілька днів. Та гарячі новини олімпійська столиця почала постачати ще задовго до того, як на стадіоні “Маракана” на церемонії відкриття Ігор селфі робитимуть атлети з 206 країн світу. Це, до речі, олімпійський рекорд (чотири роки тому у Лондоні на стадіоні майоріли прапори 204 держав). Країнами-дебютантами Олімпіади у Ріо стануть Косово та Південний Судан. А 207-им учасником Ігор назвуть збірну команди біженців, яка виступатиме під білим стягом з п’ятьма переплетеними кільцями.

Озброєні... ганчірками

Усі наші спортсмени, яким уже доводилося змагатися у Бразилії, в унісон запевняють, що бразильці є неймовірно щирими, відкритими та гостинними. А олімпійська чемпіонка з кульової стрільби Олена Костевич чотири роки тому навіть знайшла у Ріо хороших друзів, які підтримають її під час олімпійських змагань. Попри усі ментальні і фінансові розбіжності мешканців різних олімпійських столиць об’єднує бажання пострайкувати. Ще у Мехіко-1968 за десять днів до відкриття Ігор студентські організації вивели на Площу Трьох культур близько 15 тисяч молодих людей, аби розповісти світу про авторитарність влади своєї країни. Для багатьох з них ця необхідність бути почутими призвела до трагічних наслідків. Ближче до нашого часу, за рік до Ігор у Пекіні-2008, топовою знову стала тема порушення прав людини і свободи слова, яку обговорювали далеко за межами Великої Китайської стіни. Бойкотувати Ігри закликали навіть президенти та прем’єр-міністри впливових європейських країн. А через чотири роки у чепурній бабці-Англії місцеві жителі  протестували проти непомірних видатків на організацію Ігор. Отож цими днями бразильці, погрожуючи зірвати церемонію відкриття Олімпіади, навряд чи здивували світ. Невдоволені рівнем життя і скороченням соціальних програм обіцяють у день відкриття Ігор влаштувати масові демонстрації. Кризу у краї­ні — зниження зарплат робітникам та службовцям, зменшення у Ріо кількості автобусів та карет швидкої допомоги тощо, —  спровокували, на думку активістів, саме олімпійські витрати.

Та насправді більших протестів слід очікувати від гостей. Керівники спортивних делегацій один за одним визнають умови проживання в олімпійському селищі Ріо неприйнятними для життя. Зовні поселення виглядає казково. Спеціально до Ігор побудували багатоквартирні будівлі, які можуть розмістити одинадцять тисяч атлетів і шість тисяч тренерів. Будинки мають вигляд комфортабельних п’ятизіркових готелів — з басейнами, тенісними кортами, велосипедними доріжками, цілодобовими кафе, салонами краси, квітковими крамничками і власними пляжами. “Воно прекрасне. Кращого селища я ще не бачила, - розповіла шеф місії олімпійської команди Украї­ни Ніна Уманець. - Але те, що відбувається всередині, лише підсилює негатив. Окрім того, що протікають труби, ще й гаряча вода час від часу зникає, а деякі стоки у ванних кімнатах забиті будівельною піною. Також періодично зникає світло і погано працює Інтернет”. Та наші хлопці і дівчата — народ не примхливий. Зрозумівши, що у кімнатах не прибиратимуть, олімпійці взяли до рук щітки та ганчірки і самотужки навели лад. Сусідами наших атлетів в олімпійському готелі є білоруси.

Упіймай, якщо зможеш

Найбільше претензій до організаторів висунула австралійська делегація. Та навряд чи гості із Зеленого континенту могли уявити, що забита каналізація і невеличкого розміру, “дитячі” ліжка у номерах - це лише початок олімпійського виклику. Не встигли австралійці заселитися у будівлю №23, як їх терміново довелося евакуювати. У підземному паркінгу загорілося сміття, і вся будівля потонула у диму. Спортсменів, як і годиться, евакуювали, а пожежу загасили. Та коли олімпійці повернулися у номери, багато хто з них залишився без ноутбуків і... спортивного одягу. Коли керівник делегації звернулася до служби безпеки, офіцери назвали це несерйозною крадіжкою. І порадили зачиняти двері на ключ, адже насправді не всі працівники, які обслуговують селище, є акредитованими.

Ну направду: що таке крадіжка ноутбуків порівнянно із спробою викрасти один із головних символів Олімпіади — Олімпійський вогонь. Тиждень тому поліція Сан-Паулу затримала свого співвітчизника, який намагався поцупити олімпійський факел. Бажання нести людям світло у порушника було таким несамовитим, що під час урочистого 40-кілометрового забігу з вогнем, який проходив у місті Гуарульюсі, він проривався через стіну охорони. До смолоскипа бідака не добіг: його зупинила поліція.

Проблеми австралійців — то дитячі забавки порівняно з майже детективною історією, яка трапилася з новозеландським борцем джиу-джитсу Джейсоном Лі. На своїй сторінці у “Твіттері” він написав: “Що ви робили вчора? Особисто мене викрали. Їдьте на Олімпіаду до Ріо”. На одній із вулиць Ріо його зупинили люди у поліцейській формі, звинуватили у порушенні законів Бразилії і, погрожуючи зброєю, вимагали грошей. Хлопець був змушений зняти у банкоматі гроші. Отримавши “викуп”, 615 доларів, “поліція” відпустила його на всі чотири сторони. Коли подруга Джейсона, Лаура Маккіллан, викликала у готель поліцію, на виклик приїхали ті самі охоронці закону і порядку, які і пограбували новозеландця.

Свою неповторну історію має також комплекс, в якому поселятимуть журналістів. Британське видання The Guardian оприлюднило її пікантні деталі: цей комплекс побудували на місці давнього поховання темношкірих рабів. Професор історії Папського католицького університету Роджеріо Рібейро підтверджує, що через недбалість компанії-забудовника, яка не провела археологічної експертизи місцевості, журналісти тепер спатимуть на кістках невільників. Ще 16 років тому неподалік цього місця археологи віднайшли місце масового поховання рабів. Нащадки похованих заявили, що компанія-забудовник знищила не лише давнє кладовище, а й історичні пам’ятки — будівлю колишнього цукрового заводу і будинок плантатора. А окрім цього, багатовікові дерева. Місцева влада, звичайно ж, нічого про це знати не могла.

Олімпійський неідеал

Організаторів значно більше хвилює той факт, що у них на очах руйнуються новозбудовані олімпійські об’єкти. Днями у Ріо частково обвалився стапель у приморській спортивній зоні Маріна-да-Глорія, призначений для проведення змагань з вітрильного спорту. Оргкомітет оперативно переклав провину за цей інцидент на шторм та високі хвилі. І вкотре пообіцяв до восьмого серпня, коли у суперечку за нагороди втрутяться майстри вітрильного спорту, повністю полагодити цей об’єкт. Якість новозбудованих олімпійських об’єктів критикують ще з весни, коли завалилася припіднята над землею велодоріжка, в результаті чого загинули дві людини. На щастя, на Маріна-да-Глорія обійшлося без жертв.

Хочеться сподіватися, що уже за кілька днів медіа ряснітимуть зовсім іншою інформацією. Що побут якимось дивом владнається, і усі суперечки точитимуться на бігових та фехтувальних доріжках, на стрільбищі, треку чи у блакитній глибині басейнів. Що спортивні перемоги, народжені у Ріо-де-Жанейро, житимуть у пам’яті довше, ніж антирекорди олімпійських організаторів. “Довкола Ігор шириться чимало різної інформації. Не раз чув, що Олімпіада стоїть на порозі зриву, що усім гостям Ріо загрожує небезпека заразитися місцевими хворобами. Та я знаю одне: Олімпіада відбудеться однозначно, - переконаний найшвидший спринтер України Сергій Смелик. -  Нехай вона і не буде ідеальною: змагання такого масштабу практично нереально організувати бездоганно. Головне, аби люди почувалися у безпеці, а спортсменів вчасно привозили на арени змагань. Аби історичне дійство відбулося за розкладом”.

Фото Юрія Ілючека