Як Онищенка поданнями обділили

Замість трьох документів у Верховну Раду внесли один. Халатність чи умисел?


Почувши новину про те, що Регламентний комітет Верховної Ради схвалив генпрокурорське подання про позбавлення депутатської недоторканності, затримання й арешт нардепа Олександра Онищенка, дехто поспішив з хвалебними висновками. Мовляв, півшляху до прописки «газового» депутата у СІЗО вже пройдено — за голосуванням у парламенті не заіржавіє. Ось тільки за красивою вітриною головне непомітним залишилося: з поданням на Онищенка намутили так, що 5 липня у сесійній залі може бути повний пшик. І не тому, що голосів для згоди на затримання й арешт «газовика» не вистачить, а через те, що голосування за це взагалі може не бути. Чому? Розгадка — у висновку Регламентного комітету за результатами засідання у «справі Онищенка». 

До початку засідання усе ніби гладко йшло. І з кворумом проблем не було, і генпрокурор з’явився (як того Регламент вимагає), і навіть пана Онищенка дочекалися, попри побоювання, чи не помахав він, бува, усім рукою з ілюмінатора літака. Та й Антикорупційне бюро відзвітувало про ще одну впійману «рибину» у «газовій справі», фігурантами якої, крім Онищенка, є зо два десятки осіб (нагадаємо: за даними слідства, внаслідок оборудок з купівлею/продажем газу держава недоотримала близько трьох мільярдів гривень). У НАБУ оголосили, що затримали керівника ТОВ «Надра Геоцентр», коли той намагався втекти до Росії (спіймали втікача вже на Сумщині). 

Це не останній «бігун», кажуть у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. «Є підозра про те, що всі учасники цієї схеми будуть намагатися втекти на території, або не підконтрольні українській владі, зокрема до Криму, або в Росію. Самі розуміє­те, переговори з країною-агресором про видачу злочинців можуть затягнутися», - заявив перед засіданням Регламентного комітету ВР антикорупційний прокурор Назар Холодницький. Підозри САП небезпідставні, зважаючи, зокрема, на інформацію, отриману в результаті прослуховування телефонних розмов осіб, яких пов’язують з Онищенком. Ось цитата з розшифровки однієї з цих розмов (частину розсекречених документів НАБУ оприлюднила «Українська правда»): «Ну, вроде, все спокойно. Уже успокаивается. И говорилось так: они же там крутые у нас ребята, если что, мы тут вас сразу в Крым отправим, никто вас не достанет». 

Щодо нардепа Онищенка, то з оголошенням йому підозри не затягуватимуть, запевнив Холодницький. Готові зробити це одразу ж, як тільки Верховна Рада схвалить генпрокурорське подання. Та спершу документ, як велить процедура, мав пройти через Регламентний комітет. Ось тут і починається найцікавіше. 

Заходимо на сайт комітету, знаходимо текст висновку за результатами засідання у «справі Онищенка». Читаємо: «З кожного виду запобіжного заходу має бути окреме подання, на що комітет неодноразово звертав увагу в своїх попередніх висновках. Відсутність окремих подань щодо кожного виду запобіжного заходу стосовно народного депутата України стало однією з підстав визнати незаконною та скасувати Постанову Верхов­ної Ради України «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата України Мосійчука І. В.». 

То що виходить: замість трьох окремих подань (про згоду на: 1) притягнення до кримінальної відповідальності, 2) затримання, 3) арешт) на Онищенка внесли одне — об’єднане? Саме так, всупереч вимогам Регламенту ВР. І тут питання як до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького (він ініціював подання) та ген-

прокурора Юрія Луценка (документ надійшов до ВР з його підписом), так і до спікера Андрія Парубія. Чим керувалися у Генпрокуратурі, вносячи до парламенту не три, а одне подання? І чому спікер одразу не відреагував на невідповідність документа процедурі, прописаній у Регламенті, та не повернув його ГПУ? Версії різні напрошуються, і жодна з них не виправдовує ні Генпрокуратуру, ні голову Верхов­ної Ради. 

Читаємо комітетський висновок далі: «Комітет розглянув подання і вважає, що з мотивів забезпечення повного та об’єктивного розслідування, а також можливості реалізації всього обсягу прав та можливостей для захисту особи в порядку, визначеному кримінальним процесуальним законодавством, подання в частині надання згоди на притягнення народного депутата Онищенка О. Р. до кримінальної відповідальності може бути розглянуте та підтримане Верховною Радою України. Комітет також вважає, що у зв’язку з відсутністю подань щодо надання згоди на затримання народного депутата України Онищенка О. Р. і надання згоди на арешт народного депутата України Онищенка О. Р., та відсутність обґрунтування у внесеному поданні щодо застосування до народного депутата України Онищенка О. Р. таких запобіжних заходів, ці питання не готові до розгляду Верховною Радою України». 

Простіше кажучи, якщо 5 липня питання щодо Онищенка і винесуть на розгляд у сесійній залі, то лише у частині зняття депутатської недоторканності. Бо сумнівно, що до початку чергового пленарного тижня встигнуть пройти усю процедуру заново: спікер повертає неправильно оформлене подання Генпрокуратурі, ГПУ виправляється і вносить до ВР ще два документи (про дозвіл на затримання й арешт Онищенка), Регламентний комітет збирається на засідання, щоб їх розглянути. 

Навіть якщо голосів за притягнення Онищенка до кримінальної відповідальності вистачить, йому і без депутатської недоторканності ніщо не заважатиме порушити обіцянку не втікати за кордон (на затримання й арешт дозволів же не буде). Тим паче, що саме туди «газовий» нардеп і збирається. Заявив же, що летить до Відня — на тренування перед літньою Олімпіадою у Ріо-де-Жанейро (це буде не перша участь «кінноспортсмена» Онищенка в Олімпійських іграх: 2012-го у Лондоні він «вискакав» аж 70-те місце). Обіцяв до пленарного засідання у ВР повернутися. Залишається вівторка дочекатися…

Фото rbc.ua