«Не дамо тут зробити другі Грибовичі!»

Жителі села Добряни готуються до «сміттєвої війни».

Від часу, як на Грибовицькому сміттєзвалищі сталася катастрофа із людськими жертвами, у селі Добрянах Миколаївського району та сусідніх селах люди живуть як на голках - у страху, що саме під їхні домівки почнуть звозити сміття зі Львова.

Напруга не згасла навіть після того, як стало відомо, що львівське сміття вивозять аж до Києва та в деякі інші області. Адже Грибовицьке сміттєзвалище закрили, і проблема побудови сміттєпереробного заводу нікуди не ділася. А однією з можливих ділянок для вивезення твердих побутових відходів та будівництва там такого заводу досі начебто розглядають територію площею 

75 га в Демне-Добрянському кар’єрі ПАТ «Миколаївський цементний завод». І хоча у коментарях та інтерв’ю із міськради стало відомо, що добрянський кар’єр нібито залишать у спокої, але на папері виходить так, що саме там завод і будуватимуть... Жителі мають копії звернення міського голови Андрія Садового до голови Львівської ОДА Олега Синютки.

Зокрема, очільник міста просив у своєму листі від 9 червня в найкоротші терміни розглянути можливість виділення ЛКП «Львівспецкомунтранс» земельної ділянки під будівництво сміттєпереробного заводу саме у цьому місці. На що отримав відповідь - рекомендацію укласти з ПАТ «Миколаївцемент» (власником ділянки) договір суборенди на частину цієї ділянки необхідної площі. Після того, як місцеві люди довідалися, що існує ймовірність того, що нове сміттєзвалище буде по сусідству з ними, вирішили протестувати — влаштували живий ланцюг.

Якщо їхати зі Львова дорогою на Стрий, минаємо село Раковець, де є цілюще джерело, потім ще одне село і виходимо на зупинці Красів. Поворот направо - чотири кілометри до сіл Тернопілля та Добряни. Підсідаємо у машину до місцевих людей і відразу починаємо наболілу тему.

- Як сприймаєте те, що біля вас, можливо, побудують сміттєпереробний завод?

Старший чоловік-водій емоційно пояснює:

- Не хочуть вони його будувати. Зроблять другі Грибовичі! Ми не дамо. Ми вже показали свою позицію — наш живий ланцюг простягнувся від Красова мало не до Миколаєва. Але це тільки початок.

Більше говорити не хоче, але всім своїм виглядом показує, наскільки обурений діями влади.

На роздоріжжі між двома селами табличка вказує, що за поворотом наліво кар’єр ПАТ «Миколаївцемент». Обидва села - і Добряни, і Тернопілля - тішать око зеленню і квітами. Тут багато лелек, вони спокійно собі походжають подвір’ями. Людські городи буяють зелениною. За словами місцевих, земля тут добра, родюча. У Добрянах зустрічаємо багато молоді, дітей. Неподалік церкви гарний новий дитячий майданчик.

Одразу за церквою, де закінчуються людські городи, за електричними стовпами, починається кар’єр. «І саме тут, у цьому прекрасному місці, може повторитися трагедія Грибовичів, якщо люди не скажуть свого слова, - розповідає мені один з учасників протестів, художник-іконописець Андрій Комарницький. — Нам розповідали, що в цьому кар’єрі залишився метр до підземних вод. Тут є Стрийське родовище підземних вод. Уявіть собі, якщо тут зроблять сміттєзвалище — наші діти з усіх навколишніх сіл питимуть отруту. Це відіб’ється й на Раковецькому джерелі. Постраждає зона лісів довкола, яка є легенями Львова”.

З розмови з місцевими людьми ми зрозуміли, що селяни не вірять заявам можновладців про те, що тут хочуть збудувати сучасний сміттєпереробний завод. Мовляв, в Україні таких підприємств майже нема, а у влади відсутній досвід і усвідомлення, як це робити... 

Зустрічаємо молоду пару з дитям у візочку. Жінка охоче долучається до розмови:

- Наш будинок отут, біля церкви, неподалік кар’єру. На Львівщині є місця, які значно далі від населених пунктів. Уявіть собі, у що перетвориться наше життя, якщо сюди почнуть звозити сміття? По селі будуть тинятися жебраки, цигани, інші непевні «сортувальники», а у нас — діти. Ми будемо всім цим дихати. Будуть їздити вантажівки, з’являться круки. Перетворимося у зону відчуження. А у нас таке гарне цивілізоване село...

 Щоночі чоловіки чергують — пильнують, щоб сюди не їхали сміттєвози. Селами ширяться чутки. «Спочатку хтось говорив, що вже почали завозити сміття, інші - що машини стоять на виїзді зі Львова, - додає селянин. — Якби людей підготували, розповіли про будівництво заводу, наприклад, привезли проектор у клуб, показали досвід закордону, реакція могла б бути іншою».

На думку наших співрозмовників, ніхто ні в селах, ні в містах не сортує сміття. То про який завод можна говорити? І твердо заявляють: якщо до них таки будуть звозити сміття, буде війна...

Коментарі для «ВЗ»

Ірина ГРИМАК, заступник голови Львівської ОДА

На основі звернення щодо ділянки біля села Добряни ми відписали, що погоджуємо, і рекомендували в подальшому всі питання з відведення земельної ділянки узгодити з користувачем. Тепер до нас надійшло звернення від міської ради, де вони попросили додатково ще надати перелік земельних ділянок, які можуть бути розглянуті для будівництва сміттєпереробного заводу. На сьогодні у міську раду пішла офіційна відповідь з переліком об’єктів, які можуть бути розглянуті для будівництва сміттєпереробного заводу. Це вісім ділянок у різних районах Львівської області.

На сьогодні Львівська міська рада жодних документів щодо облаштування сміттєпереробного заводу до нас не надсилала. Тобто нема розуміння, що це буде за сміттєпереробний завод, яких він буде потужностей, яку територію займатиме, об’єм забудови тощо. Відбір ділянок, який сьогодні відбувається, це відбір на предмет відповідності цих ділянок державним будівельним нормам, які регламентують порядок визначення ділянок саме під такі потреби (віддаленість від населеного пункту, землі промисловості, відповідний рельєф території, правовий статус земельної ділянки тощо). Ми не говоримо, що маємо дати дозвіл міській раді на новий полігон для вивезення сміття. Може йтися виключно про сміттєпереробку.

Софія ШУТЯК, юрист-еколог громадської організації «Екологія-право-людина» 

Ми всі живемо в суспільстві і всі утворюємо сміття. А його треба десь складати. Громада повинна вимагати чистого довкілля, але не може бути проти, наприклад, будівництва сміттєпереробного заводу, просто тому, що проти. Щоб не сталося повторення Грибовичів, має бути відповідальність тих, хто проектує, і належний контроль тих, хто боїться негативного впливу на довкілля. Люди мають бути залучені у цей процес вже на теперішній початковій стадії. А виходить так, що державні органи бояться громадськості. Бо не дають інформації про те, хто що планує там робити: що це взагалі буде, яке підприємство (комунальне чи приватне), як це будуть робити, які будуть об’єми. Невідомо, яка фірма розробляє проект. Чому це не фірми, які надають послуги з вивезення сміття?

Миколаївський р-н Львівської обл.