Передплатити Підтримати

«Бодібілдинг — це «секта». Хто приходить, не повертається»

Так вважає володарка титулу  «Міс Всесвіт-2013» Наталія Касперська.

Провідні атлети національної збірної України виступали  на чемпіонаті світу  з бодібілдингу та фітнесу 2016, який відбувся в італійській Вероні. Друге місце у категорії “Модельний фітнес” здобула киянка, володарка титулу  “Міс Всесвіт-2013” за версією WABBA (Всесвітня федерація бодібілдингу, фітнесу та бодіфітнесу), дворазова чемпіонка України з модельного фітнесу,  власниця мережі фітнес-клубів Наталія Касперська. “Золото” дісталося італійській культуристці. Вона випередила  Касперську лише на один бал. Журналіст “ВЗ” зустрілася з Наталією Касперською (на фото), щоб поспілкуватися про її режим харчування та виснажливі тренування. 

Наталія Касперська виглядає набагато молодшою за свої 35 років. Доглянута, має красиві накачані м’язи (не перекачані), які личать до її статури. Жінка випромінює позитив, багато усміхається, у розмові  жестикулює та час від часу жартує на теми спорту. Розвінчує міфи-стереотипи, мовляв, “качки” з’їдають після тренування п’ять курей, кількадесят яєць та тонни іншої білкової їжі... Насправді культуристи рахують у тарілці кожен грам білка та вуглеводів, не переїдають, тренуються стільки, скільки тренер приписав. Наталія тренується в залі тричі на тиждень (колись бувало більше). 

Запевняє, не обмежує себе в їжі. Може і булочки скуштувати, але все в міру. Не вживає солодощів та хліба щодня (тільки раз на два тижні), не робить цього ввечері. 

- Я противник будь-яких дієт, обмежень у їжі, - каже Наталія. - твердження “Якщо будемо менше їсти, будемо худнути” — це міф. Тільки зірвемося — наберемо удвічі більше. Харчування має бути раціональним. Спортивне харчування — це допомога організму, а не шкода. Кажуть, спортивне харчування — хімія. Неправда! Хімія — стероїди. А спортивне харчування допомагає організму відновлюватися після тренування. 

— З чого почалася ваша дружба із силовим фітнесом?

— Займаюся спортом з дитинства. Спершу професійно плавала. Але отримала травму і не продовжила кар’єру. Після народження дитини повернулася у спорт, щоб займатися для себе. Потім це переросло у професію. У федерації дійшла до посади міжнародного судді. Виступати на сцені професійно мене підштовхнула сім’я. Моя дитина — підліток, вживає некорисну їжу — чіпси, відвідує заклади швидкого харчування. Коли дочка побачила мою фігуру під час професійних виступів, сказала “О, диво!”. Тепер стежить за харчуванням. Моя сім’я  перейшла на здоровий спосіб життя, але без фанатизму. 

— Ніколи не думали “зірватися” і припинити культуризм?

—  Були такі думки! Після першої підготовки до змагань за три тижні набрала 23 кілограми... Я змінилася до невпізнання. Було складно худнути. Я була психологічно не готовою до харчових обмежень. Я навіть рада, що так вийшло — здобула досвід, як скинути зайві кілограми і не нашкодити при цьому здоров’ю. 

Моя мета — мотивувати сім’ю, добре виглядати і бути здоровою жінкою. Мрію, щоб мої друзі і близькі побачили, що здоровий спосіб життя — це класно. Хочу донести підліткам, що зараз модно і стильно займатися собою. 

— Кажуть, культуризм розбалансовує гормональний фон жінки...

— Це такий самий міф, як і те, що накачані м’язи роблять жінку старшою. Чутки про гормональний фон йдуть ще зі старої школи бодібілдингу, коли жінки вживали великі дози стероїдів — у них справді були порушені гормони. 

Якщо нормально відвідуєш зал, нормально спортивно харчуєшся, неможливо нашкодити гормональному фону. Під час тренування м’язи насичуються киснем, і організм омолоджується. Щоб нашкодити собі, то треба так працювати в залі... 

— Чим для вас є культуризм?

— Мені це подобається, бо  дає хороші результати. Бачу, що люди довкола “заражаються” моїм стилем життя. Моя сім’я іноді жартує: “У вас — секта! Хто до вас приходить,  уже не повертається”. 

90% друзів підтримують мене. Але деякі  заздрять, кажуть, як це, мовляв, не жіночно... Однокласниця порадила: “Ти швидко постарієш”. Дехто вважає мене дивачкою. Під час підготовки до змагань я сиджу на “сушці”. Коли після  одного чемпіонату України прогулювалася Львовом, то за півгодини одягнула куртку. Підійшов десятирічний хлопчик і довго дивився на мене. Потім запитав “А ваші м’язи справжні?”. Відповіла, що так. Хлопець сказав: “А можна я помацаю?” І лячно доторкнувся пальцем... 

Мене переповнює відчуття гордості за себе. Жінка завжди собі подобається, коли гарно виглядає. Це як допінг. Культуризм можна порівняти з радістю, коли виходиш з салону краси. Іноді на пляжах звертають увагу, хочуть сфотографуватися зі мною. Для мене це як мотивація працювати далі над своїм тілом. 

Фото з архіву фітнес-клубу “ЛІГА”