• You are here:
  • Високий Замок
  • Статті
  • Юрій Луценко: «Розумію, що стоїть на кону... Не про рейтинг ідеться, а про можливість вільно ходити вулицями»

Юрій Луценко: «Розумію, що стоїть на кону... Не про рейтинг ідеться, а про можливість вільно ходити вулицями»

Новий генпрокурор – про очікування суспільства, свою незалежність, очищення прокуратури і так звану велику рибу


Попри неоднозначне сприйняття призначення Юрія Луценка на посаду генпрокурора України, у суспільстві ще жевріє надія, що хребет корупції буде зламано. Чи вдасться реалізувати ці очікування українців, тепер вже залежить від нього. З цієї розмови випливає, що він розуміє, що стоїть на кону.

- Прокуратура - одна з найбільш корумпованих структур у правоохоронній системі. Прогнила згори до самого низу. Все побудовано на хабарах, відкатах. За призначення на посади давали гроші, за закриття справи - гроші. Здається, по-іншому вони працювати не вміють і не зможуть. Як збираєтеся побороти цього монстра, який відчайдушно чинить опір?

- Чому я насмілився прийняти таку пропозицію? На посаді керівника фракції почувався як риба у воді. Я у політиці вже 20 років. Це для мене зрозуміла і достатньо успішна робота. Цей парламент за два роки прийняв багато потрібних законів. В Україні створено найжорсткіше антикорупційне законодавство в Європі. Тільки воно не працює. Пам’ятаєте, як я агресивно виступав, критикуючи уряд Яценюка. Потім мав зустріч з Арсенієм Петровичем, і він мене спитав: «Чому ти мене так ненавидиш?». Я сказав йому, що у мене немає ненависті, але вперше за 20 років є відчуття, що не маю що сказати людям. Вперше опускаю очі. Я нічого не вкрав, нікого не зрадив... Я, звичайно, помилявся, але у мене немає неправди перед Україною. Однак не маю з чим йти до людей. Наші закони ні до чого не привели. Змін немає. Обидва мої сини запитують: чому так? А я занадто високо, аби їм казати, що винен хтось там нагорі. Коли президент запропонував піти на посаду генпрокурора, я довго думав. Погодився, бо вважаю, що сьогодні це чи не найважливіший напрям, де люди можуть відчути результат. Відсутність змін в антикорупційній діяльності остаточно вб’є політичну хвилю, підняту другим Майданом. Я це шкірою відчуваю…

- Водночас вб’є рейтинги і політичне майбутнє президента, ваше і усіх, хто сьогодні при владі…

- Розумію, що стоїть на кону... Не про рейтинг ідеться, а про можливість вільно ходити вулицями. А я завжди, окрім тюрми, ходжу без охорони. Я сповідую принцип: хто, якщо не ти? Просив критиків змін закону під Луценка - повірте, мені це також неприємно - назвати іншу кандидатуру, хто має юридичну освіту і здатний це зробити, і я з задоволенням прийму цю кандидатуру. Ніхто не назвав такої кандидатури. В країні дещо змінилося, але в прокуратурі ні-чо-го! Це не монстр. Це останній радянський динозавр. Я перед президентом поставив три умови. Перша: йду ненадовго, півтора-два роки, оскільки по життю я не прокурор. Друге: у мене мають бути розв’язані руки у кадрових призначеннях. Мені вдалося не взяти зобов’язань перед жодною фракцією парламенту, перед жодним політиком. Ні щодо кадрів, ні щодо кримінальних справ. За 15 хвилин перед голосуванням я від усіх сховався, бо охочих поговорити не бракувало…

- Може, ви і не взяли, а президент?

- Ніхто не може взяти зобов’язання за Луценка. І третє: президент чітко сказав, що у мене карт-бланш, тобто недоторканних немає. Я вже двічі випробував це на практиці. І дзвінків з адміністрації не було.

- Випробували на кому?

- Віра Ульянченко, до якої нормально ставлюся, добре знаю її по старому життю, проходить обвинуваченою у справі «Сухолуччя» (генпрокуратура 15 червня передала до суду справу проти екс-посадовців Київської обласної державної адміністрації щодо заволодіння екс-президентом Віктором Януковичем мисливськими угіддями «Сухолуччя». - Авт.). Вона як губернатор виділила землю, де потім було побудовано Януковичу «Сухолуччя». Вона винна. Я з нею зустрівся у спільних знайомих на дні народження. Вона каже: «Юра, я що, буду першою?» Я відповів: «Напевно». Я не зупинюсь. Не можна більше чекати. Усі ліміти закінчились. Зателефонував президент, сказав, що у нього була Віра Іванівна. Я напружився. Він сказав: «Дій, як потрібно».

- А другий випадок?

- Про другий наразі промовчу, але також успішний. Принаймні я вніс подання про зняття недоторканності, затримання і арешт депутата Онищенка. І жодного «неймовірного» тиску, про який писали журналісти, не відчув. Щоправда, в цей момент я летів у літаку. Можливо, йшлося про атмосферний тиск (сміється. - Авт.)

- Щоб прокуратура боролась з корупцією, треба, щоб сама очистилась від корупціонерів.

- Я прийшов у прокуратуру. У мене є плюси і мінуси. Плюс, що я з-поза системи, мінус, що нікого у цій системі не знаю. Як колишній керівник МВС, вільно володію юридичними питаннями, термінологією, технологією. Але не знаю людей. Це проблема. З іншого боку, не маю жодних залежностей від цих людей. Вночі перед призначенням спав мало, думав, у чому ж ключ до змін? В Україні діє багато мафій: аграрна, енергетична, політична, але є одна недоторканна - прокурорська. Ніколи прокурор не сів за ґрати. Навіть за вбивство. Ніколи! Першим моїм наказом було звільнення з органів прокуратури людини, яка скоїла смертельну ДТП. Я сказав: ера безкарності прокурорів закінчилась. Моє перше завдання - відновити довіру. Для цього треба почати чистити себе. Хто може провести цю чистку? Сам не впораюсь. Я покликав Петра Шкутяка як незалежного чистильника. Він очолив робочу групу, яка проведе первинне очищення прокуратури. Усі прокурори будуть змушені заповнити анкету доброчесності. У найближчі тижні побачите на сайтах фотографії і прізвища посадових осіб обласних та місцевих прокуратур, їхні податкові декларації і декларації доброчесності. Кожен зможе дати Шкутяку інформацію про невідповідність способу життя прокурора цій декларації. Тільки інформація не повинна бути анонімною. Якщо прокурор пише, що живе на задекларовані доходи, а ви знаєте, що він п’ять разів відпочивав в Арабських Еміратах, скажіть про це Петрові Шкутяку. Якщо прокурор вказує, що живе в комунальній квартирі, а теща будує триповерховий особняк, то не обов’язково стріляти з гранатомета по цьому будинку. Достатньо написати Петрові Шкутяку.

- Чи впорається Петро Шкутяк з величезним обсягом такої специфічної роботи? Адже він не досвідчений у цьому плані…

- Людина, яка пролила кров на фронті, зможе зцідити дурну кров з прокуратури. У нього є стрижень. Він притомний. Працював в адміністрації (з вересня 2009 до жовтня 2011 очолював Долинську РДА в Івано-Франківській області. - Авт.) Має хорошу освіту і виховання. Встоїть проти спокус і залякувань. Чи впорається один? Ні. Тому буду просити від ветеранів АТО в кожній області йому помічника. Це буде службовець внутрішньої безпеки, який узагальнюватиме подані скарги. Далі службове розслідування і відсторонення. Це первинна очистка. Другий етап, коли у липні в Україну приїде американець українського походження пан Вітвицький, помічник федерального судді США, відомий як борець з оргзлочинністю. Я запропоную йому посаду керівника конкурсної комісії з відбору у генеральну інспекцію. Створимо за взірцем міністерства юстиції США генеральну інспекцію, яка буде виловлювати хабарників і зрадників у прокуратурі. Це буде глибинна чистка. Вона запуститься наприкінці року. Всі місця, які звільняться внаслідок перевірки на доброчесність, будуть заповнюватися на конкурсній основі з урахуванням думки громади. Друге моє завдання. Я зустрічався з Карлосом Кастресаною, який вважається одним з найвідоміших борців з корупцією у світі. Це колишній прокурор Гватемали, який посадив екс-президента та 150 чиновників. Він мені сказав: «Лови велику рибу». В Україні є уточнення: лови організації великих риб. Я вітаю, звичайно, голову Антикорупційного бюро з серйозною справою, яку завершили і надали повну доказову базу для притягнення до відповідальності народного депутата Онищенка. Його обґрунтовано, доказово підозрюють у причетності до створення злочинної організації та розкрадання в особливо великих розмірах. Я отримав ці документи, ніч вивчав і о 6.15 ранку підписав подання у Верховну Раду. Це частина роботи. Мабуть, найбільш гучна, але тільки частина. Генеральна прокуратура з перших днів мого приходу активізувала розслідування стосовно Укргазвидобування. Це державна компанія, яка володіла великою кількістю свердловин. Їх, починаючи з 90-х років, роздавали у так звану спільну діяльність. Спочатку 51 відсоток, тобто контрольний пакет, належав державі, потім він штучно розмивався. Як наслідок, держава платила за технічний видобуток природних багатств, а заробітки отримувала мізерні. За газ державі платили по 250 гривень (за тисячу метрів кубічних). І минулого, і цього року. А через систему фіктивних фірм його продавали підприємцям у реальний сектор економіки по 5 тисяч гривень. За рік збитки для держави від такої схеми не тільки Онищенка, а й йому подібних ділків, становили не менш як сорок мільярдів гривень. Це в десять разів більше, ніж усі капітальні видатки з державного бюджету.

Крім того, я створив спеціальну групу у військовій прокуратурі для активізації розслідування у справі Курченка і Клименка. Мене цікавить не просто велика риба, а організація, яка дозволила цій рибі стати таким великим, жирним китом. Хто заганяв у ці злочинні схеми бізнес і людей? Хто сьогодні працює за цими схемами? Ген­прокуратура оголосила в міжнародний розшук колишнього керівника лісового господарства країни пана Сівеца, який керував при Януковичу. Три мільйони доларів лежить на московських рахунках його дружини. Не певен, що це єдині його гроші... Звідки ці гроші з’явилися? У ті часи будь-яку серйозну партію лісу можна було купити, лише заплативши половину державі, а половину двом офшорним компаніям, нібито консультантам з питань лісового ринку в Україні. Вони самі це робили чи все-таки були виконавці з самого низу до самого верху? Як усі ці люди сьогодні поживають? Мене у Брюсселі виховували, мовляв, займайтесь новим менеджментом, старий не так важливий для суспільства. Кажу, що в Україні умовний кордон між старим і новим менеджментом. Змінюють топ-менеджерів, а виконавці мафіозних схем залишаються на своїх місцях. У податковій, в архітектурно-будівельній, у земельній, у газовій, лісовій, у будь-якій іншій сфері багато змінилося чиновників? Вони спокійно працюють серед нас, у них лише шефи інші. Алгоритм корупції залишився. Ще один приклад. Державно-зернова компанія України. За Януковича її менеджмент вкрав 300 мільйонів китайського кредиту. Через це заблоковано усі інвестиційні програми з Китаєм. Гроші вивели в офшори, усі в бігах. Після Революції гідності менеджмент сформувала партія з Майдану - «Свобода». У мене лежать на столі документи, які свідчать, що масштаби зменшилися, але схеми залишились. Коли я потрапив у парламент і перший раз зустрівся з тодішнім генпрокурором Яремою, наголошував йому - 255 стаття (створення злочинної організації). Все, що робилося при Януковичу і після нього, треба оцінювати через призму злочинної організації. Не можна вкрасти бодай мільйон, не маючи злочинної організації. І Онищенкові та усім затриманим, і усім затриманим у справі Курченка інкримінується 255 стаття. Але, користуючись нагодою, звертався до рядових виконавців злочинних схем: є ще 256 стаття. Це вимушена участь у злочинній організації…

- Нехай приходять повинитися…

- Так. Є механізм угоди зі слідством. Приходите, даєте свідчення і отримуєте найменше покарання. Геннадій Корбан скористався цією нагодою.

- Крім Корбана, ще хтось скористався?

- Поки що ні. Якщо вас керівництво примушувало до певних дій, які збагачували мафію Януковича, а після нього й інших, чекаємо показань.

- Думаю, чимало працівників прокуратури мали би цим скористатися. Адже всім відомо, що гроші збиралися за принципом піраміди на саму гору.

- Ви маєте рацію. Але я противник слідства у прямому ефірі. Не злякайте мені рибу…

- Сумніваюсь, що когось злякаю. Вони без мене все чудово знають…

- Як вам сказати... Два затриманих у справі Курченка також ніби все знали. Але їм вдавалося вести нормальний спосіб життя. Один затриманий збирався летіти у Бразилію на Олімпіаду. Другий пішки намагався втекти через кордон. У справах, контроль за якими я здійснюю особисто, проходять вже сотні людей. Це не означає, що сотні мають йти у тюрму. Моя історія вчить, що садити у в’язницю - не найбільш правильна річ... Маю намір посадити організаторів і вигодоотримувачів. А також ключових осіб, які змушували своїх підлеглих робити незаконні речі, точно знаючи, що такі дії спустошують державний бюджет.

- Вразила історія з затриманням заступника губернатора Миколаївської області…

- Тут ми також спрацювали, шукаючи злочинну організацію. На жаль, Герой України, перший заступник голови Миколаївської ОДА, зафіксовий під час вимагання і отримання хабара у розмірі 100 тисяч “баксів”. Президент поїхав до Миколаєва і сказав, що є кримінальна відповідальність, а є ще моральна. Якщо в області прокручують такі схеми, а голова ОДА і обласні силовики цього не бачать, значить, вони мають йти у відставку.

- Це сигнал усім губернаторам?

- Так. І керівникам право­охоронних структур. На представленні нового обласного прокурора у Львові я сказав: якщо подібний хабар тут зафіксують з Києва, то наслідки будуть ті самі, що й у Миколаєві. Якщо зафіксуєте ви, отримаєте медаль. Такі правила гри.

- У ваших намірах почистити прокуратуру є вузьке місце. Це офіційні низькі зарплати прокурорів. Вони звикли жити не на зарплату. Якою має бути мотивація працювати чесно за кілька тисяч гривень, коли через їхні руки проходять мільйони? Перед ними корупційні схеми, страшні спокуси…

- Їхні низькі зарплати - це міф. Я також донедавна казав, що не можна знайти чесних прокурорів на дві з половиною тисячі гривень. Я затребував дані про те, скільки отримують на руки працівники прокурорських структур. Наприклад, моя зарплата - 35 тисяч гривень. Це серйозний ріст зарплати після Верховної Ради. Так ось, низовий прокурор отримує щонайменше 12 тисяч гривень. Ми знаємо, скільки отримує український вчитель... На зустрічі в прокуратурі я озвучив їхні зарплати і сказав, кому мало, нікого неволити не буду. Звільняйтесь і йдіть у бізнес. Але робити бізнес у прокуратурі - це кримінал. Для мене не буде стримуючим фактором те, у кого які династії в прокуратурі чи політичні «дахи». Чи за кого виставлять мітинг у двісті осіб... Якщо отримую обґрунтовані сигнали, що людина живе не за своїми легальними джерелами, до побачення. Є приклад у Львівській обласній прокуратурі. Молодий прокурор показує свою зарплату і водночас показує “Ауді” нової моделі. Йому це авто придбала мама, що працює суддею. Ні його, ні її офіційні зарплати не покривають вартості «Ауді-6» останньої моделі. Чоловіче, займайся бізнесом де завгодно, але не в прокуратурі. Ми з податкової отримали повну інформацію на тисячі працівників прокуратури та членів їхніх родин, маємо усі їхні податкові декларації. Закон про прокуратуру дає можливість не просто порівнювати рівень життя і легальні доходи, а й передбачає звільнення, зокрема, якщо виникають сумніви в чесності та об’єктивності. Якщо такі сумніви виникають у громади і у внутрішньої безпеки.…

- Але ж усі підуть у суд поновлюватися. Там сидять такі ж «доброчесні»…

- У мене не втомиться рука підписати нове подання на звільнення.

- На початку розмови ви сказали, що прийшли на посаду генпрокурора на півтора-два роки. Як збираєтесь за такий короткий час встигнути почистити авгієві стайні?

- Почистити стайні маю до кінця цього року. На наступний рік у мене вже інша, творча програма, яка називається «новий запуск». У місцеві прокуратури мають прийти нові люди. Бажано, з-поза системи, або молоді принципові прокурори, які хочуть принципового росту. Сподіваюсь, їх кількість переросте в якість і вони створять нову атмосферу у місцевих прокуратурах. Розумію, це ще не буде західна атмосфера, де чиновник служить людям, але вже не буде радянською, що карає і визискує. Наступної весни в прокуратурі має запрацювати самоврядування, конкурси на всі посади.

- Колишній заступник генпрокурора Давид Сакварелідзе казав, що в прокуратурі достатньою змінити 30 відсотків прокурорів, і система може запрацювати по-новому. Мені здається, це замала цифра. Думаю, треба вичистити відсотків 90?

- Залежить, в якій області. Я говорив з новим прокурором Одеської області, якого, до речі, свого часу Давид Сакварелідзе знайшов через конкурс, він був його заступником. То він каже, що майнову люстрацію в обласній прокуратурі не пройде жоден, хто займає адміністративну посаду. Я зустрівся з десятьма місцевими прокурорами Львівщини. Майже усі молоді люди. Кажу, якщо відчуваєте, що не маєте проблеми з перевіркою на доброчесність, працюємо далі. У мене наразі немає підстав за щось вас знімати, але немає за що й хвалити. За 2015 рік ніхто з вас не дав відчутного для суспільства результату. Закликаю вас до подвигу - ловіть велику рибу на своєму рівні, ризикніть. У мене були помилки за часів керування МВС, але я закрив спину усім чесним ментам, які наступали. Ніхто з них не був принесений у жертву на догоду політикам, ніхто з них не отримав політичного завдання. Якщо прокурори будуть ловити велику рибу, я їм спини закрию. Більше того, доб’юся на виконання закону про прокуратуру підняття зарплати принаймні удвічі. Але тільки тоді, коли буде результат. Зараз не піду у Верховну Раду просити гроші. Поки нема за що. Працюйте, тоді будете мати і кар’єру, і доходи.

- Ви сказали, президент запевнив, що недоторканних немає. А якщо так станеться, що він зателефонує і скаже: «Цього не чіпай!». Нардеп Сергій Лещенко розповів в інтерв’ю «Високому Замку», мовляв, президент йому сказав, що Кононенко і Шокін «фактично члени його родини», тому, якщо хоче про них писати, то має з Порошенком порадитися…

- Я не схильний перебільшувати правдивість слів Лещенка…

- І все-таки, якщо подібний дзвінок від президента пролунає, як будете поводитись?

- Я генеральний прокурор України, відповідальний перед президентом, парламентом, законом і своєю совістю. Це - найбільший виклик у моєму житті. Від результатів моєї діяльності залежить, чи недарма була Революція гідності. Вважаю себе людиною президента України. Не людиною Порошенка. Хочу зробити так, щоб тема дострокових президентських виборів, яка несе колосальні загрози для незалежності держави, була знята з порядку денного. Це можна зробити, лише показавши людям, що щось змінюється у їхньому житті.

- Порошенко - людина компромісна, він, як політик, формувався за часів Кучми, які заклали фундамент нинішньої корумпованої системи. Має своїх «любих друзів»... Звідки візьметься політична воля до безкомпромісної боротьби? Наразі така воля не спостерігалася. І у людей вже немає віри, що вона раптом з’явиться.

- Дуже люблю українське суспільство за те, що у нього є недовіра до влади. Це добре. Цим відрізняємося від москалів. У них головне, аби Путін - назавжди. А для нас найважливіше - особиста свобода і сім’я. У нас різні базові цінності. Тому владу у нас не люблять, їй не довіряють і мають на те підстави. Кажете, президент компромісний. Напевно, так. Але для того у нього такий генеральний прокурор. Давайте також розмежовувати, що може, а чого не може президент. Президент відповідає за міжнародну політику. Є до нього претензії?

- У мене? Є. Зокрема щодо Мінських угод…

- Щодо Мінських угод, українці повинні чітко розуміти, що у момент, коли російські регулярні війська увійшли в тил нашим військам, між Іловайськом і Києвом був один батальйон. Тільки так можете оцінити чудо, яке сотворили Порошенко, Меркель і Олланд у Мінську. Черговість пунктів у Мінських угодах справді дуже спірна, але я сказав, в яких умовах це приймалося. Восени буде завершена велика кримінальна справа по Іловайську, і там усі відповіді прозвучать. Я читав матеріали цієї справи. Ми дізнаємося причини і трагедії, і міжнародних угод, які на той момент були єдиним виходом із ситуації. Президент відповідає за створення армії. Питання є? Розумію, що є. Є зловживання, є розкрадання. Я вкрай незадоволений покаранням за зловживання на Львівському бронетанковому заводі. Колишній директор відбувся умовним терміном. Це серйозний дзвіночок Матіосу (військовий прокурор. - Авт.) Але у нас сьогодні є армія. Розцінюю візит президента у Миколаївську область як новий етап. Створивши міжнародну коаліцію, потужну армію, він береться за внутрішнього ворога. Це ще одна війна. Здорова недовіра до влади - це правильно. Але несприйняття будь-яких позитивних зрушень - це погано.

- Останні події дають якусь надію, але важливо, аби гучних кримінальних справ було не кілька, а кількасот. І щоб вони були доведені до суду, а фігуранти отримали адекватні покарання.

- Коли я поїхав у Биківню на могили жертв політичних репресій, то побачив таку підтримку з боку людей, яка мене злякала. Однак від любові до ненависті мало кроків. Люди вимагають негайно знищити систему і тут же хочуть бачити результат. Це все одно, що розібрати машину і доїхати... Завищені очікування складно реалізувати, але я мушу дати результат. Я зайшов у кабінет генпрокурора у п’ятницю, 13-го, о 13.00. Як написав мені знайомий: «Навколо одні демони». Насправді не всі демони... Останні кадрові перестановки в прокуратурі додають мені оптимізму.

Тепер щодо судів. Тут стикаємося зі ще однією бідою. Але вважаю величезною перемогою президента і парламенту те, що ми внесли зміни у Конституцію щодо судочинства. Щойно повернувся з Брюсселя, де обговорювали трансформацію правової системи України. Вони були шоковані, коли я сказав, що у нас Конституція і закон передбачають перезавантаження восьми тисяч суддів. Такого в Європі ще не було. Це шанс.

- Онищенко - це добре, але його прізвище не є знаковим. Знакові прізвища - це Бойко, Шуфрич, Кернес, Вілкул, Хомутинник…

- Щось у вас усі з одного спектра.…

- Коли знакові діячі епохи Януковича постануть перед судом?

- Я не маю права думати категоріями прізвищ. Я у парламенті був відвертим, коли казав, що у мене немає жодного списку в голові…

- Сергій Лещенко казав, що в сейфі генпрокурора, тоді ще Шокіна, лежить подання на зняття депутатської недоторканності з Юрія Бойка…

- Брехав. Ні в сейфі, ні на столі не було жодного подання. Сергій, на жаль, захопився розслідуванням у прямому ефірі.

- А чому ви заборонили слідчому Генпрокуратури, що веде справу розстрілу Небесної сотні, Горбатюку зустрічатися з Лещенком?

 - Тому що будь-який депутат, політик чи бізнесмен повинен зустрічатися зі слідчим тільки за повісткою. Усі інші питання - до прокурора чи його заступників. Жоден депутат не повинен впливати на слідство. Ні Кононенко з Грановським, ні Лещенко не будуть керувати департаментами. Сергію треба припинити керувати слідством з телевізора. Я не бюро замовлень. Посади мені Бойка. Наразі немає для цього достатніх доказів, але слідство працює. У мене на столі стоїть тюремна кружка, вона нагадує мені, що по «бєспрєдєлу» нікого судити не можна. Провину треба довести.

- Ваш друг і соратник Микола Томенко, якого разом з Єгором Фірсовим ви обізвали «тушками», вважає, що вчинили щодо нього непорядно. Мене також різонуло те, що назвали їх “тушками”. Ну, ви ж чудово знаєте, хто такі «тушки»... Вам не соромно перед ними?

- Ні, не соромно. Людина, обрана за партійним списком, не має права виходити з фракції. Це норма Конституції. Не подобається лінія партії — здавай мандат і балотуйся по мажоритарному округу. Саме це зараз робить Фірсов. Балотується вже не від БПП. Демократії у фракції, якою я керував, не бракувало. Кожен казав, що хотів, голосував, як хотів. Нікого не змушували голосувати. Але цього колегам виявилось замало. Вихід з партійного списку - це тушкування. І неважливо, за гроші чи через амбіції.

  • You are here:
  • Високий Замок
  • Статті
  • Юрій Луценко: «Розумію, що стоїть на кону... Не про рейтинг ідеться, а про можливість вільно ходити вулицями»