«Сьогодні найкращим боксером світу є Ломаченко»

Тренер національної збірної України з боксу Дмитро Сосновський порівнює Василя із технічно бездоганною машиною.

Українець Василь Ломаченко заніс своє ім’я до світової історії боксу. Дебют у новій ваговій категорії (до 59 кг — другій напівлегкій вазі) приніс хлопцеві із Білгорода-Дністровського другий титул чемпіона світу WBO. У п’ятому раунді Василь нокаутував пуерториканця Романа Мартінеса. Після потужної ломаченківської «двійки» лівий аперкот-правий боковий Мартінес залишився лежати у рингу... Аби зібрати два чемпіонські пояси (перший титул Ломаченко виборов у напівлегкій вазі), Василеві знадобилося лише сім поєдинків у професійному рингу. Так Ломаченко побив рекорд японця Наойї Іноуе, який чемпіоном світу за версіями WBC та WBO у різних вагових категоріях став за вісім поєдинків. Ще одне досягнення підопічний Анатолія Ломаченка заніс до української книги рекордів: до нього жодному з наших боксерів не вдавалося ставати чемпіонами світу у різних вагових категоріях.

«Мартінес влучив лишень кілька разів протягом усього двобою, а весь інший час наче бився із привидом, в якого не те що поцілити не міг, але якого наче не завжди і помічав. Принаймні не бачив його ударів. Пуерториканець не міг нічого вдіяти проти українського шульги, дворазового олімпійського чемпіона, який після цього поєдинку став ще й дворазовим чемпіо­ном світу серед професіоналів. Ломаченко був для нього надто інтелектуальним у рингу, надто швидким, надто різноманітним, надто непередбачуваним», — написав у коментарі відомий аналітик професіонального боксу Олександр Беленький. А промоутер Василя Боб Арум своє враження від поєдинку передав більш лаконічно: «Мохаммед Алі — найвеличніший боксер усіх часів. Василь Ломаченко — найвеличніший боксер нашого часу».

З містером Арумом цілком і повністю погоджується тренер національної збірної України з аматорського боксу Дмитро Сосновський: «Нехай не ображаються на мене лідери світового боксу, які зібрали цілий оберемок різноманітних поясів, та на сьогодні найкращим у світі за усіма показниками є саме Ломаченко. В Україні зросло чимало чудових боксерів, та Василь — це унікальне явище. Колись Сашко Усик простими словами охарактеризував свого найкращого друга і кума: «Вася є Вася». І жодні інші слова не передадуть особливості спортивного таланту цього боксера. Так боксувати, так щодня працювати над собою може лише він. Плавання у шторм, довготривалі виснажливі кроси, стометрівки, пройдені на руках, — про систему фізичної і морально-вольової підготовки Ломаченка можна говорити годинами. Вася — всебічно обдарований спортсмен. Він сильно грає у футбол, баскетбол і теніс. Та усі його таланти на сьогодні спрямовані в одному напрямі — іще трішечки удосконалити власний бокс».

«Ломаченка правильно підвели до цього поєдинку і стратегічно вірно, крок за кроком, привели до перемог, — розповів Дмитро Дмитрович. — Успіх Василя — це досконале поєднання природного таланту хлопця і тренерського хисту його батька. Тренер національної збірної України з футболу Михайло Фоменко назвав першого суперника наших футболістів на Євро-2016, німецьку команду, машиною. У боксі такою технічно бездоганною машиною є Вася Ломаченко. Як на мене, зупинити його буде важко».

Про тандем Ломаченків колись казали: батько колись-таки «зажене» сина. Та диво-система підготовки Анатолія Ломаченка не давала збоїв. Тато і син аналізували, експериментували і перемагали. «Задовго до боксерських перемог мама Васі, чудовий тренер зі спортивної акробатики, заклала у сина акробатичну базу. Окрім того, у дитинстві Вася займався народними танцями. Я бував у Ломаченків у гостях, дивився відео, як він танцює, — пригадує Дмитро Сосновський. — І ловив себе на думці: ця дитина досягла би успіху у будь-якій справі. Але тато через танці й акробатику готував сина власне до боксу, добре розуміючи, що у цій грі переможе всебічно розвинений боєць. І високоморальна людина, вихована на повазі до старших та любові до Бога. Окрім фізичних якостей, Ломаченко-молодший може похвалитися стійкою психікою. Мене розчулило, коли після перемоги над Мартінесом Вася пустив сльозу, не стримав емоцій, які до того довго притишував. Хлопець так довго чекав на цей поєдинок! Ломаченко — наче воїн: прагне бою, суперечки у рингу. А його пригальмовують, по півроку не дають поєдинків. Він уже неодноразово кидав виклик сильним боксерам. Та вони ховаються від нього. А боксерські організації також нікуди не поспішають. Йому обіцяли поєдинок з одним боксером, пізніше перетасовували колоду і називали інші прізвища потенційних суперників. Ось ця невизначеність, можу уявити, виснажувала Васю більше, ніж сама підготовка. Та він зі самого ранку йшов у зал, відпрацьовував по два-три тренування на день і слухняно чекав на можливість вийти у ринг. Якщо боксерські професійні об’єднання штучно не гальмуватимуть Ломаченка у подальшому, він в осяжному майбутньому збере повний комплект чемпіонських поясів».

«Те, що він робить у рингу, мене щоразу дивує і викликає захоплення, — веде далі Соснов­ський. — Не встиг дворазовий олімпійський чемпіон, дворазовий чемпіон світу та Європи попрощатися з любительським боксом, як відразу заявив: «Я уже готовий до поєдинків у професійному рингу». Минуло не так багато часу, як він розібрався із системою профі-боксу. Налаштувався на нові умови і... став ще кращим. Хоча навіть перші його поєдинки заслуговували на усі компліменти. На Васю я звернув увагу, ще коли він змагався на дитячих турнірах, боксував у вазі до 51 кг. Аналізуючи протоколи, я побачив, що у нас є дитина, яка перемагає на першостях Європи та світу. А на першому його дорослому чемпіонаті України він переміг усіх своїх старших і більш досвідчених суперників — перших номерів збірної! — за явної переваги.

Василь Ломаченко з друзями у лаві олімпійської збірної сьогодні є дієвим прикладом для молодих аматорів, які мріють про медалі з вибитими на них п’ятьма переплетеними кільцями. «Коли йдуть з команди такі боксери, як Вася Ломаченко, Сашко Усик, Женя Хитров, тренер не може не сумувати, — зітхає Дмитро Сосновський. — Та в олімпійському спорті Василь здобув усе можливе і навіть трішечки більше. Хоча, якби залишився в аматорах, став би триразовим олімпійським чемпіоном. Та Ломаченко прийняв своє рішення. Змагатися на Олімпіадах йому уже не цікаво. Васі, як повітря, потрібні нові виклики. 

У нас сьогодні дуже хороша аматорська збірна, яка нічим не поступається своїм попередникам, що починали свій поступ десять років тому. А як інакше, адже вони виховуються на живих прикладах і кумирах — Ломаченка, Усика, Кличків та багатьох інших. Та наразі рано порівнювати результати цих двох поколінь. Збірну, яку двічі визнавали найкращою на чемпіонатах світу, усі мої колеги називали не інакше як VIP-командою. Мої сьогоднішні підопічні далекі від подібних результатів. І багато хто із фахівців сумнівається, чи взагалі можливо повторити успіхи тієї зіркової збірної. Подібні Ломаченки народжуються раз на століття. До епохи Ломаченка за часів незалежності України на чемпіонатах світу у нас було десять фіналістів і жодного чемпіона. І тільки з приходом Василя Україна нарешті взяла світове «золото».

Фото fightnews.com