За новим законом судді зароблятимуть не менше 40 тис. грн

Відповідно до новоприйнятого закону про судоустрій зарплата судді місцевого суду дорівнюватиме 30 мінімальним зарплатам.


Якщо враховувати, що зараз "мінімалка" становить 1378 грн, то суддя місцевого суду отримуватиме 41 тис. грн, повідомляє Еспресо.TV.

Досі ці судді отримували 10 "мінімалок".

Найбільше зароблятимуть судді Вищого суду — 75 "мінімалок", що становить сьогодні понад 100 тис. грн.

Савченко: "Зміни до Конституції - це кіт у мішку"

Народний депутат Надія Савченко пояснила, чому не голосувала за зміни до Конституції щодо судової реформи.

Про це вона заявила у кулуарах Верховної Ради, повідомляє Еспресо.TV.

Вона зазначила, що не може голосувати за подібні зміни, якщо не прочитала уважно змість самого закону.

"Як я можу вирішувати про зміни до Конституції, якщо я не розумію жодного слова? Я повинна була б перечитати цей закон разів зо 20, виписати кожне слово, внести правки. А тут мені приносять кота у мішку. І говорять - тут і зараз. Ні, так не буде. Народ нам не вірить, а ми голосуємо за кота у мішку", - наголосила Савченко.

Стало відомо, хто голосував за зміни до Конституції

335 народних депутатів підтримали зміни до Конституції щодо правосуддя.

Про це повідомляє офіційний сайт Верховної Ради.

З БПП за зміни в Основний Закон проголосувало 138 народних депутатів.

З "Народного фронту" - 80 "за", з "Опозиційного блоку" - 38 "за", "Відродження" - 22 "за", "Воля народу" - 18 "за" і "Батьківщина" - 13 "за".

Не голосувала у повному складі лише Радикальна партія Олега Ляшка і "Самопоміч".

З РПЛ лише Артем Вітко, якого Ляшко хотів виключити з фракції, голосував за конституційні зміни.

Рада змінила Конституцію у частині правосуддя

Зміни повинні дати старт масштабній реформі судочинства в Україні.

Верховна Рада остаточно ухвалила проект змін до Конституції у частині правосуддя. Рішення підтримала більшість від конституційного складу парламенту — 335 нардепів.

Запропонованими змінами, зокрема, передбачено скасування процедури обрання судді на термін на п'ять років уперше, натомість, суддів обиратимуть безстроково. Окрім того, суддів призначатимуть за поданням Вищої ради юстиції, що має забезпечити «виключно церемоніальну роль глави держави у цьому процесі». Суддів Конституційного суду обиратимуть, як і раніше на дев'ять років.

Повноваження щодо звільнення суддів та їх переведення з одного суду до іншого передаються Вищій раді правосуддя (цей орган має бути створений не пізніше 30 квітня 2019 року — Ред.).

Окрім того, запропоновані зміни виключають з тексту Конституції Розділ VII «Прокуратура». З повним текстом змін до Конституції можна ознайомитися за посиланням.

Більшість норм закону набудуть чинності через три місяці після дня його публікації. Виключенням стала нова редакція статті 124 Конституції, яка стосується юрисдикції Міжнародного кримінального суду в Україні, — ця норма запрацює тільки за три роки.

«Я хочу, щоб ніхто у цій залі не мав ілюзій. Це не є остаточне вирішення питання, і це не є завершення судової реформи. Це рішення, яке відкриває нам величезне вікно можливостей, щоб зробити судову реформу, забезпечити незалежність судів... принципу Верховенства права і довіри до судів... Якщо ми не відкриваємо це вікно — у нас немає такого шансу, якщо відкриваємо — у нас попереду ще багато роботи», — наголосив під час розгляду питання заступник голови Адміністрації президента Олександр Філатов, який предствив у Раді законопроект.

Джерело: Тиждень.ua

Верховна Рада ухвалила проект судової реформи

Документ покликаний забезпечити реалізацію іншого проекту оновлення норм Конституції у частині правосуддя.

Народні депутати ухвалили за основу та в цілому законопроект №4734 «Про судоустрій і статус суддів». Рішення підтримали 281 депутатів.

Ухвалений закон запрацює після остаточного внесення змін до Конституції, які розглянуть сьогодні ж.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, автори мають на меті «деполітизацію та забезпечення незалежності судової влади». Зокрема, законопроектом передбачене скасування норми про призначення судді на посаду вперше терміном на п’ять років та передбачене тільки безстрокове обрання суддею.

Також законопроект передбачає підвищення вікових та професійних цензів до кандидатів на посаду судді. Проект, окрім того, дозволяє затримувати суддю до оголошення вироку у разі підозри про скоєння ним тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Також передбачене оновлення та скорочення чисельності Верховного суду та створення у системі судоустрою нових вищих спеціалізованих судів: Вищого суду з питань інтелектуальної власності та Вищого антикорупційного суду, перегляд рішень яких здійснюватиме Верховний Суд.

Ініціатором законопроекту виступив президент Петро Порошенко. З повним текстом проекту можна ознайомитися за посиланням.

Водночас низка представників громадських організацій виступили з критикою законопроекту. Зокрема, «Реанімаційний пакет реформ» під час аналізу визначив такі головні недоліки: - голови судів і їхні заступники часів Януковича, підозрювані у виконанні політичних указівок, зможуть ще шість років залишитися на своїх посадах, при цьому всупереч Конституції президент виписуватиме їм посвідчення; - не передбачено жодного оновлення апеляційних судів, якщо й будуть вакансії, їх зможуть зайняти лише судді з суддівським стажем мінімум п’ять років; - судді, яких призначили на п’ять років за часів Януковича, для безстрокового призначення проходитимуть не конкурс на рівні з іншими фахівцями, а лише кваліфікаційне оцінювання; - громадськість не матиме ефективних важелів впливу на добір та оцінювання суддів: висновки новоствореної Громадської ради доброчесності не матимуть вирішального значення для кваліфікаційного оцінювання суддів за критерієм доброчесності, вона не матиме жодного впливу на конкурси на вакантні посади в місцевих судах; - склад кваліфікаційної комісії суддів розширюється, але не за рахунок представників громадськості; - законопроект, хоч і передбачає створення Вищого антикорупційного суду як суду першої інстанції, але відкладає це на невизначений час; - статус цього суду не містить додаткових гарантій незалежності (особливий порядок добору, підвищені зарплати, свій бюджет тощо); - значно обмежується право на відеозапис відкритого судового засідання.

При цьому кореспондент Тижня, який перебуває у залі Верховної Ради, повідомив, що за словами депутаів, низку з указаних недоліків урахували під час ухвалення проекту: «Ємець (нардеп Леонід, «Народний фронт» - Ред.) сказав, що пропозиції РПР урахували, зокрема щодо апеляційних судів».

Джерело: Тиждень.ua

Рада розглядає закон про судоустрій та статус суддів 

Очікується, що сьогодні законопроект №4734 проголосують у першому читанні.

Верховна Рада розпочала розгляд нової редакції закону про судоустрій і статус суддів (законопроект №4734).

Законопроект стоїть першим на порядку денному парламенту.

Водночас, сьогодні, згідно з планом, не розглядається внесення змін до Конституції України в частині правосуддя.

Джерело: Тиждень.ua