Передплатити Підтримати

Прокляття тамплієрів

Звідки пішов забобон про нещасливу п’ятницю, 13-го?

13 травня — єдина у цьому році “чорна п’ятниця”. Торік таких п’ятниць було аж три, що є доволі рідкісним явищем. Однак особливо забобонні люди воліють у п’ятницю, 13-го, не братись за жодну важливу справу, за можливості — взагалі не виходити з дому. Цей день вважається відьомським, хоча, за легендою, його погана слава пов’язана не з відьмами чи упирями, а з... церквою та французькою короною.

В одинадцятому столітті кілька лицарів взялись охороняти прочан, які йшли в Єрусалим до Гробу Господнього. Ці лицарі дали обітниці цнотливості, послуху та бідності. Так фактично виник Орден Храму Соломона, який більше відомий в історії як орден тамплієрів. Згодом орден лицарів-ченців офіційно затвердив папа римський Гонорій ІІ. Попри обітницю бідності, орден почав швидко обростати багатствами та землями. Отримавши автономію від папи, тампліє­ри розгорнули свою діяльність по всій Європі.

Храмівники брали участь у Хрестових походах, але ще краще зарекомендували себе як дипломати та фінансисти. Тамплієри будували храми та дороги. Саме орден тамплієрів створив перший аналог банківської системи. Багаті лицарі, які вирушали в похід, віддавали ордену на зберігання частину своїх статків. Звичайно, тамплієри гарантували безпеку майна не безкоштовно, а за певний відсоток. Інші ж, навпаки, могли позичити в ордену грошей. При цьому     позики у тамплієрів обходились значно дешевше, ніж у лихварів. Орден також придумав перші чеки. Оскільки подорожувати з великими сумами грошей було небезпечно, а орден мав свої “представництва” практично в усіх кінцях Європи, то мандрівники могли віддати гроші в одному командорстві, а потім, пред’явивши документи з печаткою, отримати їх в іншому.

За два століття орден став настільки багатим, що серед його боржників були навіть представники королівських родин. Одним із найбільших боржників був король Франції Філіп Красивий. Маючи на гачку таких впливових осіб, вплив ордену в Європі зростав, і тамплієри перестали рахуватись навіть з папою римським. І саме влада та гроші призвели до знищення легендарного ордену.

Марнотратник Філіп Красивий мав такі величезні борги перед тамплієрами, що уся державна скарбниця не могла їх покрити. Тоді він задумав знищити орден. У спільники собі вибрав ображеного папу Климента V. Під приводом випадкового доносу тамплієрів звинуватили в богохульстві, ідолопоклонстві, чорнокнижництві. У п’ятницю, 13 жовтня 1307 року, за наказом Філіпа Красивого у Франції арештували усіх тамплієрів — за звинуваченням у єресі. Схопили і керівника ордену — Великого Магістра Жака де Моле. І король, і папа були впевнені, що це — один із найкращих днів у їхньому житті. Адже тепер не лише не треба було повертати борги ордену чи ділити з ними владу, а й можна було захопити багатства тамплієрів. Про їхні скарби і повні скрині золота ходили легенди. Та сталось навпаки. Саме цей день став початком кінця для папи Климента, а особливо для французької корони.

Спочатку під тортурами інквізиторів Жак де Моле визнав частину звинувачень. Зокрема, про те, що під час вступу в орден лицарі відрікались від Христа. І уже майже уник смертної кари. Але в останній момент відмовився від своїх показів. Тож його спалили на повільному вогні. Страти тоді відбувались привселюдно. І коли вогонь довкола Великого Магістра уже палав, він начебто прокляв трійцю ворогів ордену. “Папа Климент, король Філіп, лицар Гійом де Ногаре! Не забувайте, що, крім вашого суду, є ще суд Божий. Не мине й року, як ми зустрінемось на Божому суді. Прокляття на ваш рід до тринадцятого коліна!” - начебто прокричав де Моле. Правда це чи легенда — невідомо. Але уже за місяць після страти папа Климент V помер від дизентерії. Згодом помер Ногаре, а восени того ж року  раптово помер Філіп Красивий, який ніколи не скаржився на здоров’я. За десять років пішли з життя усі прямі нащадки Філіпа — три сини та онук. Жоден з них не залишив спадкоємців. Франція, яку роздирали міжусобиці, незабаром вступила у столітню війну.

За ще однією легендою, уже у 1793 році, коли в Парижі революціонери стратили короля Людовіка XVI, невідомий вискочив на ешафот, вмочив руку у кров “громадянина Луї Капета” і викрикнув: “Жак де Моле, помста настала!”.

Відтак забобони з п’ятницею, 13-го, пов’язують саме з прокляттям тамплієрів. Мовляв, нічого доброго справи, розпочаті у цей день, не принесуть. Тим більше, що для самого ордену число тринадцять було не проклятим, а священним. Адже на Тайній вечері було саме 13 осіб — дванадцять апостолів і тринадцятий Ісус Христос. Утім, поширеним страх “чорної п’ятниці” став лише у двадцятому столітті, коли в масовій літературі почали широко використовувати тему проклятого дня. У США підрахували, що кожна така “чорна п’ятниця” завдає економіці до 400-600 мільйонів доларів збитків. Адже особливо забобонні люди намагаються не призначати на цей день ані ділових зустрічей, ані відряджень. Вони раптово “хворіють”, аби мати причину нікуди не виходити. Наукова назва цієї боязні - параскаведекатріафобія. Американські психо­аналітики заробляють непогані гроші, лікуючи людей від вигаданої недуги…

Цього дня боїться кожен четвертий європеєць…

Багатьом людям властивий ірраціональний страх перед числом 13. Напередодні «чорної п’ятниці» люди, що страждають фобією, налаштовують себе на невдачі, зазначають психологи. Згідно із дослідженнями, кожен четвертий європеєць відчуває певний страх перед п’ятницею, 13-го. 

Опитування, яке провели нещодавно у США: 13 відсотків американців бояться жити на 13-му поверсі готелю. У багатьох готелях у зв’язку з цим за 12-им поверхом одразу йде 14-ий. У жодній із американських авіакомпаній немає рейсів під номером 13.

Кожен третій українець у п’ятницю, 13-го, буде більше довіряти прикметам і фіксуватиме добрі чи погані знаки долі. Ми склали список  найпоширеніших забобонів. Як з’ясувалося, найбільше українці бояться ненароком розбити дзеркало: за прикметою, на таку людину чекає сім років нещасть. Також вони побоюються ходити під сходами. У “чорну п’ятницю” “страшною небезпекою” вважається висипати сіль або... наступити на тріщину між тротуарними плитами. 

Існують різні версії про походження тих чи інших прикмет. Наприклад, розбитого дзеркала люди бояться тому, що раніше вважалося, ніби воно може відображати душу людини. Чорних кішок здавна боялися, вважаючи, що у них здатні перетворюватися відьми. 

На формування образу п’ятниці, 13-го, як нещасливого дня могла вплинути низка чинників, вважають культурологи. Зазвичай фахівці зазначають, що «чорної п’ятниці» люди почали боятися відносно недавно, коли об’єднали в один давні страхи перед п’ятим днем тижня і «чортовою дюжиною». 

Вважають, число 13 - це «надбудоване дванадцять», яке руйнує гармонію Всесвіту. У добі два рази по 12 годин, у році 12 місяців, знаків зодіаку 12, апостолів теж було 12. Однак за столом під час Тайної вечері, коли Юда вже виторгував собі гроші за зраду Ісуса Христа, було 13 осіб. Згідно із давнім повір’ям, на шабаш зліталися 12 відьом, а тринадцятим у сам розпал веселощів був сатана. 

Натомість в єврейській традиції число 13 вважається щасливим, воно є символом Бога. У Давньому Єгипті та в індіанців майя число 13 символізувало прихильність вищих сил. 

П’ятницю здавна вважають поганим днем, оскільки Христа розіп’яли у п’ятницю. У Стародавньому Римі саме п’ятниця була днем страт, а в Британії - «днем повішельника». 

Недовіру до п’ятниці, 13-го, мали багато відомих людей. Наполеон не влаштовував битв у п’ятницю, а Бісмарк не підписував у «нещасливий день» договорів. Вінстон Черчілль нікуди не їздив у п’ятницю, 13-го, лише у крайніх випадках. Те ж саме розповідають про Марка Твена, президентів США Герберта Гувера і Франкліна Рузвельта. А Йоганн Вольфганг Гете цілу «чорну п’ятницю» вилежувався у ліжку. 

Неодноразово дослідники робили спроби зрозуміти, чи справді цей  день найгірший і найстрашніший за інші. Якщо врахувати статистику автомобільних аварій, то ймовірність потрапити у ДТП 13-го числа, у п’ятницю, справді вища. А може, люди самі себе налаштовують на це? Експерти не виключають, що люди у цей день чекають біди і поводяться на дорозі не так, як завжди, і тому потрапляють в аварії...