Пасішник, який хотів загрібати «мед» в уряді

Ниточки від «смотрящого» тягнуться до оточення президента.


Скрін-шот телефонного листування “смотрящого” Пасішника з міністром Абромавичусом. Пасішник вказує, хто його лобіював...

У понеділок, 8 лютого, міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус мав ділову розмову з детективами Національного  антикорупційного бюро. Після гучної заяви про свою відставку та її причини він приніс у НАБУ папку з “компроматом” на вітчизняних політиків, які протизаконно тиснули на роботу його відомства, вимагали теплих місць у Кабміні, у власних бізнес-інтересах впливали на процеси у вітчизняній економіці. Виходець з Литви сподівається, що його свідчення ліквідують інститут “смотрящих”, допоможуть вивести на чисту воду тих, хто заважає Україні вибратися з корупційних пут. Чи справдяться ці надії, стане ясно у найближчі дні, коли низка скомпрометованих “верховодів” мала б повторити приклад Миколи Мартиненка — і добровільно піти геть з політики, виконавчих структур. В іншому випадку, показати їм на двері мали б перші особи.  

Народний депутат Сергій Лещенко оприлюднив один з фактів тиску на міністра Абромавичуса — телефонне листування такого собі Андрія Пасішника, який хотів курирувати НАК “Нафтогаз”. Тиждень тому він прийшов у міністерство з текою документів і сказав його керівникові: “Хочу стати вашим заступником. Я - у команді Кононенка, і мою кандидатуру вже погоджено нагорі”. Після цього Абромавичусу подзвонили з Адміністрації президента і настирливо “рекомендували” взяти Пасішника на роботу. Міністр відповів: “Я частиною цього дерибану не буду”. Те, що події розвивалися саме таким чином, підтверджує копія SMS-ок, що їх Пасішник надсилав Абромавичусу.  

Схоже, демарш останнього опустив “рішал” у владі з хмар на грішну землю. Після жорстких розмов з послами західних держав у президента, прем’єра, спікера заявили про вірність курсу реформ. Заяви про відставку відкликали чотири з п’яти міністрів (Абромавичус ще роздумує). Напіввідставники готові працювати і далі — за умови повного карт-бланшу. А щоб ніхто у ньому не сумнівався, глава уряду Арсеній Яценюк озвучив п’ять принципів, за якими працюватиме його команда. Очільник Кабміну запевнив, що на його підлеглих більше ніхто не чинитиме політичного тиску. Міністрів  не змушуватимуть ухвалювати рішення, які суперечать їхній волі й інтересам української держави. Посади у державних підприємствах і банках більше не ділитимуть за політичними квотами.  Яценюк оголосив “повну нетерпимість до політичної та економічної корупції”. Не буде ніякого “телефонного права” (камінчик у город Адміністрації президента, звідки дзвонили Абромавичусу).   За словами прем’єра, у виконавчих структурах започатковують абсолютну прозорість — від уряду до органів місцевого самоврядування. Засідання Кабміну транслюватимуть наживо. 

Прозоро відтепер призначатимуть керівників стратегічних державних  підприємств. Кандидатів відбиратимуть через незалежний номінаційний комітет, на чому якраз і наполягав міністр Абромавичус. За словами прем’єра, у найближчі дні  60 найбільших державних компаній отримають нових керівників, незалежних як від політичних фракцій та партій, так і від бізнес-груп і бізнес-еліт. Цього року має відбутися чесна приватизація, зокрема таких гігантів, як Одеський припортовий завод, компанія “Центренерго”, інші енергетичні компанії.  

Яценюк наголосив на паритеті відповідальності: уряд виконує свою роботу, але свою частину коаліційної угоди - ухвалення потрібних законів - повинен  виконати парламент. А ще прем’єр наголосив, що, відповідно до “розподілу влад”, кожна її гілка має займатися своєю справою. 

Щоб позбутися незаконних впливів збоку, Кабмін запровадив кодекс етичної поведінки державного службовця. А ще незабаром запропонує Верховній Раді ухвалити кодекс добропорядності політичного діяча. Поміж іншого, передбачається, що всі розмови політиків з представниками виконавчої влади повинні фіксувати.  

Звучить привабливо, але непереконливо. Конституція, низка законів, Регламент парламенту давно прописали етичні норми поведінки чиновників, політиків. Але хто зважає на ці правила?  

Якою ж буде подальша доля “порушника спокою”? Абромавичус каже, що у політику не піде, в антикорупційний рух Михайла Саакашвілі (як написали про це деякі ЗМІ) не вступатиме. Готовий повернутися до роботи в уряді, але за кількох умов. Зокрема, якщо прем’єром стане міністр фінансів Наталія Яресько. Що з посади підуть генпрокурор Віктор Шокін, керівник державної фіскальної служби Роман Насіров. Що з українських реалій зникне таке явище, як “сірі кардинали”. 

Думки з приводу

Олександр ПАЛІЙ, політолог 

У мене склалося враження, що Айварас Абромавичус зацікавлений у скандалі, а не у подальшій роботі. Хоча певні результати його діяльності є. Може, втомився...

Міністр має безліч можливостей опонувати тискові. Але навіть у тому, що член уряду “виніс сміття з хати”, є свій позитив: питання корупції виносять на суспільну дискусію, це поступово формує етику пильності і несприйняття цього зла. 

Сергій ТАРАН, політолог 

Можна скільки завгодно обговорювати міністрів, їхні програми та нові формати коаліції, але якщо фракції і кожен депутат, який до неї увійде, публічно не візьме спільну відповідальність за результати її роботи — уряд проіснує максимум до весни. Бо найбільше і коаліцію, і реформи руйнують не чиновники, які крадуть, і не опозиція, яка критикує. Найбільше руйнує болото, яке «ні туди і ні сюди», яке боїться відповідальності, як чорт ладану, яке ніколи у житті не здатне провести знак рівності між словами і вчинками.