Чи збудують у Львові Тріумфальну арку?

Ідея, яку запропонував втілити у життя ресторатор Вардкес Арзуманян, викликала резонанс.

“Ось що я думаю. А чи не повернути нам на місце Тріумфальну арку? Час готуватися до повернення наших хлопців. Кожен по цеглині, і арка готова (кожен, у сенсі львівський бізнес)”, - написав на своїй сторінці у «Фейсбуці» відомий ресторатор Вардкес Арзуманян. Як не дивно, ідею підхопили чимало львів’ян...

Наведу кілька цитат: “Готовий зробити внесок у відновлення Тріумфальної арки”. “Давайте починати. Гарна ідея”... “Можемо обмінятися телефонами і провести установче засідання”... “Підтримую! Однак у новому проекті цієї арки краще зазначити тріумф героїв-українців: громад, волонтерів, активістів, військових. Треба знайти скульптора, який  зможе зробити таку арку...”. “Давайте ще й Галицьку і Краківську брами відновимо...”.   “Під такою аркою сучасні трамваї не проїдуть. Як мінімум буде інший проект, а в результаті невідомо що. І взагалі, спочатку здобувають перемогу, а потім ставлять арку”. 

Є у дописах і такий коментар: “Прочитала про ідею відбудувати Тріумфальну арку. Мета - туристів привабити і хлопців вшанувати,  що повернуться з АТО. Маю альтернативну пропозицію: обладнайте, будь ласка, ваші ресторани засобами доступності, і закличте інших львівських підприємців скинутись на кілька пандусів для міста. Щоб всі солдати змогли після повернення з війни смачною кухнею у ваших закладах насолодитися. От коли Львів стане доступним, можемо з цієї нагоди і Тріумфальну арку звести...”. 

У розмові з журналістом “ВЗ” Вардкес Арзуманян сказав: “Це була спонтанна ідея.  Розруха, як і тріумф, у наших головах. Якщо прагнемо тріумфу, то його отримаємо. У зв’язку з подіями на сході України треба робити такі речі, які будуть наближати нашу перемогу”. Ресторатор зауважив, що ця тема потребує широкого обговорення та вивчення громадської думки, а також підтримки міської влади. 

А ось головний архітектор Львова Юліан Чаплинський сказав, що  негативно ставиться до такої ідеї. “Перша причина - тріумфальні арки, як структурна форма, притаманні переважно авторитарним країнам, - каже пан Чаплинський. - Починаючи від імперії Стародавнього Риму, продовжую­чи німецькими імперіями. Такі арки стоять, зокрема,  у Москві. Звичайно,  маємо вшанувати пам’ять Героїв 

Небесної сотні, воїнів АТО, але такі речі робляться тоді, коли конфлікт вичерпується і стає зрозуміло, що відбулося”. Пан Чаплинський каже, у Львові  маса невпорядкованих інфраструктурних об’єктів. Не закінчена, наприклад, програма з облаштування велосипедних доріжок, не до кінця облаштовані місця для неповносправних людей тощо. У ці речі потрібно вкладати бюджетні кошти. “Навіть відреставрувати усі кам’яниці на вул. Городоцькій, яка виходить на площу Двірцеву, зробити повністю фасади, це буде значно ефектніше, ніж якась арка...”, - додав головний архітектор Львова. 

Історик та львовознавець Іван Сварник зауважив, що ця Тріумфальна арка будувалася конкретно до приїзду цісаря (була тимчасовою,  збудованою з не дуже міцних матеріалів).  “Тріумфальні арки — це римська традиція, пов’язана із вшануванням видатних осіб, - каже історик. - Коли Цезар здобував перемогу у війні, то Рим вітав його приїзд спорудженням арки. Відбувалися так звані тріумфи, тобто урочистості, пов’язані зі вшануванням цієї особи. Зі слонами, рабами, полоненими...”.

Довідка «ВЗ»

Тимчасова арка була споруд­жена на честь приїзду до Львова цісаря Франца Йосифа І. Її збудували на вул. Городоцькій, перед початком Залізничної алеї, за проектом архітектора Кароля Боубліка. Австро-угорський монарх Франц Йосиф відвідав Львів 11 вересня 1894 року з метою оглянути Крайову виставку  у Стрийському парку, що відбувалась 5 червня — 10 жовтня 1894 р. Цей візит готувався з великою помпою. Магістрат виділив для організації візиту 20 тисяч злотих (президент міста просив 26 тисяч). У центрі арки розмістили бюст Франца Йосифа І, вище — герб Львова. Саме біля цієї арки (на фото) бургомістр Львова пан Гноїнський вручив цісареві символічні ключі від міста та від «сердець мешканців».