Кому жирувати, кому виживати...

Зшитий на живу нитку, бюджет країни тріщатиме по швах... 


Вкрай суперечливий, неоднозначний, з важко прогнозованими наслідками кошторис на 2016 рік отримала Україна напередодні свят. Проголосували за цей 700-сторінковий “гросбух” зморені перепалками з урядом народні депутати о четвертій ранку. І так виглядає, що багато з тих, чиє майбутнє благополуччя залежить від цифри у головному фінансовому документі, після його ухвалення надовго втратять сон. Приємного у новому держбюджеті малувато...

Ось деякі рядки з бюджетної “бухгалтерії”. Парламент пристав на пропозицію Кабміну і затвердив доходи на 2016 рік у сумі 595,081 млрд. грн., видатки — 667,733 млрд. грн. Граничний обсяг дефіциту бюджету передбачено у розмірі 83,694 млрд. грн. Граничний обсяг державного боргу у наступному році вимірюватиметься 1,5 трильйона грн., тобто зросте він на 7,7%. Доходи від приватизації розраховують отримати в сумі 17,1 млрд. грн. Прогнозований ріст внутрішнього валового продукту - 2%, інфляція — 12%. Середньорічний курс національної валюти очікується на рівні 24,4 грн. за долар. Тисяча кубів імпортного газу, передбачають в уряді, обходитиметься нам у 225 доларів. У Кабміні обіцяють поетапне зростання прожиткового рівня і мінімальної зарплати на 12,1%. У січні вона повинна становити 1330 грн., у травні — 1399 грн., у наступному грудні — 1496 грн. 

Як випливає з озвучених міністром фінансів Наталією Яресько показників, дефіцит бюджету у 2016-му становитиме 3,7%. Ні на йоту більше не погоджувалися Міжнародний валютний фонд та інші західні кредитори, які патронують наші видатки і від яких Україна чекає чергової порції фінансової допомоги. А без неї нам — ну ніяк... 

Вітчизняні законодавці підтримали пропозицію уряду Арсенія Яценюка і суттєво, до 113 млрд. грн., збільшили державні видатки на національну безпеку та оборону. І це правильно. Наші воїни отримуватимуть більшу платню, кращу амуніцію, більше нових зразків сучасної техніки і зброї. Належне фінансування матимуть Національне антикорупційне бюро, Спеціальна антикорупційна прокуратура, Національна поліція — видатки у потрібному обсязі, крім іншого, потрібні і для того, щоб Євросоюз дозволив українцям безвізовий режим. 

34 млрд. грн., що на 10 млрд. грн. більше, ніж дотепер, закладено на субсидії незаможним громадянам. Прем’єр запевнив, що на регіональний розвиток, інфраструктурні проекти скерують 6 млрд. грн, у тому числі 1 млрд. - об’єднаним територіальним громадам, які з’явилися в результаті децентралізації. За словами Арсенія Яценюка, завдяки переорієнтації фінансових ресурсів на місця у наступному році доходи місцевих громад зростуть майже на 46 млрд.грн. 

Однак є багато “але”. Хоча потужніше, ніж раніше, підтримано книговидання, українське кіно, значно менше від сподіваного отримають освіта, медицина, тягар з їх утримання значною мірою перекладено на плечі органів місцевого самоврядування. І це тривожить. Через недофінансування соціальних і гуманітарних програм не голосували за бюджет багато представників парламентської більшості. З цих причин з коаліції і з фракції “Блок Петра Порошенка” вийшов ветеран парламенту Микола Томенко...

Видається, що бюджет виписували поспіхом, не пропорційно, кулуарно, упереджено. Скажімо, на Державне управління справами коштів дали більше, ніж на функціонування парламенту. На Вінницьку ОДА вділили більше, ніж на функціонування органів державної влади у Київській і Одеській (найбільшій) областях. Диспропорції відчують аграрії (хто займається рослинництвом, отримає допомоги від держави значно менше від виробників м’яса). При значному дефіциті коштів на Міністерство закордонних справ (йому спочатку давали лише 67% грошей від потреби), 24 млн. грн. були призначені для менш значущого фестивалю патріотичної пісні. Згодом ці кошти все ж віддали МЗС. А ще в уряді планували видатки на... давно забуте Євро-2012.

Президент вважає новий бюджет “мінімальним фундаментом для проведення реформ, без яких країна не може ефективно продовжити своє існування”. Подякував нардепам за бюджет-2016 прем’єр. Останній каже про “безпрецедентну” податкову революцію, яка сталася перед самим ухваленням бюджету — вона покликана полегшити ведення бізнесу, сприятиме наповненню дохідної частини бюджету. Йдеться, зокрема, про скорочення із 41% до 22% розміру єдиного соціального внеску, скасування додаткового імпортного збору (що знизить ціну товарів з-за кордону), скорочення ставок оподаткування для підприємств, які “чесно видобувають газ, зміцнюючи енергонезалежність країни”. Яценюк сподівається, що тепер підприємства перестануть працювати в тіні, платитимуть своїм працівникам вищу і прозору зарплату, внаслідок чого збільшаться надходження до Пенсійного фонду. Хотілося б вірити...

Наповнювати бюджет уряд збирається за рахунок підвищення акцизів на пальне, алкоголь, тютюн, податків за надмірну житлову площу, нових зборів з автомобілістів. 

У деяких експертів мало оптимізму від того, як зверстано новий бюджет, яким чином збираються його збільшувати. Колишній міністр економіки Володимир Лановий вважає, що цей бюджет “не позначує пріоритетів розвитку країни”, не є бюджетом розвитку. Що головним його принципом є “зібрати і поділити”. Головними негативами державного кошторису Лановий вважає великий ріст внутрішнього і зовнішнього боргу, великий обсяг запланованих позик, величезні субсидії, підвищення зарплат чиновникам (їм збираються вділити на 25% більше, ніж отримують тепер). Інші недоліки — норма, яка передбачає право уряду самому встановлювати нормативи по боргах і кредитах. А також — практика фінансування за рахунок бюджету і ресурсів Нацбанку державних підприємств, державних монополій. 

Думка з приводу

Андрій НОВАК, економічний експерт

Дохідну частину бюджету не буде виконано, оскільки в ньому є кілька ризикованих статей, які збільшать реальний дефіцит бюджету. Першим таким ризиком є закладений у Держбюджеті дохід від приватизації - 17,1 мільярда гривень. Це ті самі граблі, на які ми наступили в цьому році. На 2015 рік уряд закладав доходи від приватизації на 10 мільярдів гривень - а реально отримано близько 200 млн.грн... Очевидно, що через громадські і політичні настрої в наступному році нас чекає зміна уряду і, можливо, дострокові вибори - парламентські чи президентські. У таких умовах масштабної приватизації не вийде. А це означає, що сума 17 мільярдів гривень, яку уряд розраховує отримати від приватизації, додасться до дефіциту бюджету в 84 млрд. гривень, і ми будемо мати реальний дефіцит, як мінімум, 100 мільярдів гривень.

Наступний ризик - закладена в бюджеті сума 38 млрд. гривень доходу від Національного банку України, що фактично означає масштабну емісію.

При цьому нереалістично виглядає досить скромний показник інфляції 12%. Закладений показник підвищення соцстандартів на 12% - не що інше, як індексація соціальних виплат на показник інфляції, оскільки ця цифра один до одного відповідає прогнозному показнику інфляції.