За життя кума – п’ять тисяч доларів

Заплатив «кілеру» підприємець з Дрогобича.

У Пустомитівському районному суді (Львівська область) завершився суд над 32-річним жителем Дрогобича Олегом Марущаком. Підприємця визнано винним в “організації вбивства на замовлення з корисливих мотивів”. За п’ять тисяч доларів зловмисник “замовив” свого кума та ділового партнера.

Інформація про те, що 32-річний житель Дрогобича Олег Марущак шукає кілера, надійшла до співробітників УБОЗ (управління боротьби з оргзлочинністю) ГУ МВСУ у Львівській області у червні цього року. Правоохоронці вирішили ретельно, проте непомітно придивитися до людини, яка наполегливо шукає майстра “мокрих справ”. Чоловік, який, судячи з усього, планував убивство, з’ясували убозівці, офіційно вважався безробітним. Проте мав дорогий будинок, а його джип Hyundai Santa Fe одразу впадав у вічі не лише через білий як сніг колір, а й завдяки “блатним” номерам. Сусіди знали цього чоловіка як порядну людину, люблячого батька двох малолітніх дітей. 

“Безробітний” насправді мав пов’язаний із IT-технологіями бізнес, який започаткував зі своїм кумом, жителем Львова. До того, як піти в бізнес, Олег, як і його кум, був армійським офіцером. Майбутні бізнес-партнери познайомилися, ще коли разом вчилися в Академії Сухопутних військ. Колишній офіцер мав чимало знайомих і серед силовиків, і серед представників криміналітету Львівщини. Такий, зрозуміли убозівці, справді може знайти професійного вбивцю. Щоб зберегти життя людині, правоохоронці вирішили “підвести” до замовника свого “кілера”.

З перших кроків проведення спецоперації правоохоронці зрозуміли, що мають справу із вкрай обережною людиною, яка намагається прорахувати наперед кожен крок. Познайомившись, як він вважав, з професійним кілером, Олег не поспішав викладати всі карти на стіл. Перші зустрічі “майстрові мокрих справ” призначав у різних місцях і постійно перевіряв, чи немає за ним “хвоста”. Лише коли переконався остаточно, що не перебуває “під ковпаком”, запросив “кілера” в ресторан “Соняхи”, що в селі Лапаївці (Пустомитівський район), де зазвичай проводив ділові зустрічі.

У ресторані підприємець нарешті назвав “кілерові” прізвище людини, якій мали вкоротити життя. У кращий світ мав відійти... діловий партнер і кум замовника! Після завершення навчання в академії і Олег, і його товариш разом служили у війську, а коли пішли у відставку, започаткували спільний бізнес, пов’язаний з комп’ютерними технологіями. Колишні офіцери відрізнялися характерами. Олег, як справжній “мажор”, чи не всі зароблені кошти витрачав на розкішне життя. Принаймні після затримання жодних солідних сум у його будинку чи на банківських рахунках не знайшли. Натомість товариш Олега складав “копійку до копійки” і з часом накопичив чималі заощадження. Саме їх і вирішив привласнити партнер по бізнесу, вкоротивши життя кумові.

П’ять тисяч доларів - ціна за життя підприємця. “Кілер”, щоб замовник не відмовився від його послуг і не почав шукати справжнього вбивцю, після нетривалих торгів на цю суму “гонорару” погодився. Олег висунув одну вимогу: його партнер має піти з життя так, щоб жодна людина не запідозрила в цьому бізнес-партнера. «Кілер» мав влаштувати жертві трагічну ДТП чи нещасний летальний випадок. Обговорюючи деталі “мокрої справи”, замовник дав “кілеру” фотографію жертви, повідомив його домашню адресу, розповів про звички та коло знайомств свого кума. Після чого заплатив “убивці” 3500 доларів завдатку та додав кілька тисяч “зелених” на “виробничі потреби”.

Коли убозівці зустрілися з чоловіком, життя якого “замовили”, той ніяк не міг повірити, що його вирішив “прибрати” кращий товариш. Лише коли підприємцеві дали послухати записи розмови “кілера” і замовника, чоловік зрозумів, що це не жарт.

Щоб викрити зловмисника на гарячому, убозівці розіграли блискучу комбінацію. У день, коли “кілер” мав виконати замовлення, дружина львівського підприємця звернулася за місцем проживання до райвідділу міліції із заявою про зникнення чоловіка. Правоохоронці почали за цим фактом кримінальне провадження, яке було офіційно зареєстроване. Жоден співробітник райвідділу міліції не знав, що насправді “зниклу людину” надійно сховали колеги з УБОЗ. Замовник убивства того дня постійно перебував на людях, забезпечуючи собі алібі. Щоб перевірити, чи виконана “робота”, негідник приїхав до дружини товариша, намагався її заспокоїти. Навіть подарував якісь іграшки дитині чоловіка, якого “замовив”. 

Після “зникнення” львів’яни­на Олег і “кілер” знову зустрілися в тому ж ресторані. Як доказ виконаної роботи “кілер” віддав роботодавцю золотий ланцюжок, який постійно носив на шиї його бізнес-партнер. Олег почав розпитувати, як саме відійшов у кращий світ його кум. Та “ліквідатор” лише солідно зауважив: “Його ніколи не знайдуть. Це все, що тобі варто знати...” Замовник повністю розплатився із “найманцем”, після чого його затримали оперативники УБОЗ... 

За “організацію вбивства на замовлення з корисливих мотивів”, повідомили у прес-службі прокуратури Львівської області, жителя Дрогобича засудили до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Коментар для «ВЗ»

Роман Рибіцький, заступник начальника кримінальної поліції карного розшуку ГУ НПУ у Львівській області

Операція, яку блискуче провели убозівці, зберегла життя не лише кумові замовника вбивства. Ще під час обговорення першого замовлення дрогобицький підприємець натякнув “кілеру”, що той після вдалого завершення першої справи матиме ще одну, краще оплачувану “роботу”. Авансом за друге замовлення був готовий заплатити 20 тисяч доларів. Другою жертвою зловмисника мав стати син мера одного з міст Львівщини. Цього юнака, казав замовник, можна вбити, не маскуючи злочин під нещасний випадок. Навпаки, краще розстріляти показово. Чим насолив дрогобиччанинові син мера, нам дізнатися не вдалося. До речі, під час першої зустрічі з “кілером” замовник убивства представився офіцером СБУ та показав службове посвідчення (ймовірно, фальшиве). Після затримання підозрюваного та під час обшуків знайти це посвідчення не вдалося.