Комуністи тішать себе думкою про реванш...

Їхні опоненти кажуть, що «реабілітації» не буде.


У противників декомунізації в Україні зажевріла надія, що цей процес буде згорнуто, і вони знову отримають право пропагувати тоталітарні ідеї, ставити пам’ятники диктаторам, використовувати заборонену символіку, під якою їхні попередники чинили злочини. Привід думати про реванш у комуністів з’явився після появи проміжного звіту Європейської комісії “За демократію через право” (так званої Венеціанської комісії) та Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). Ці інституції  висловили критичні зауваження щодо ухваленого у квітні 2015 року Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.  

Європейські експерти визнали за Україною право проводити декомунізацію, забороняти пропаганду та використання символів тоталітаризму, однак зробили застереження щодо надто суворих, на їхню думку, санкцій за порушення відповідного закону. Рекомендують дати більш конкретне визначення терміну “пропаганда”, щоб ні у кого не виникало побоювань, що вжиті санкції негативно вплинуть на свободу слова в Україні й “академічну дискусію”. Хочуть, щоб це визначення стосувалося “чогось більшого, аніж простого вираження думок чи ідей”. 

Західні правозахисники також вказали на відмінність підходів в українському законі до нацизму та комунізму, на непропорційні санкції (щодо порушників). На думку експертів, до кримінальної відповідальності порушників згаданого закону слід притягати лише у тому випадку, якщо їхні дії становлять небезпеку для суспільства. У висновку “венеціанців” зазначається, що “звичайна демонстрація (забороненої) символіки або використання назви не повинні призводити до ув’язнення (порушника)”. А ще сказано, що заборона політичним силам, які порушують закон про засудження тоталітарних режимів, брати участь у виборах, чи розпуск таких політичних сил “має бути останнім засобом впливу і застосовуватися лише у виняткових випадках”. 

Після отриманого висновку Венеціанської комісії і ОБСЄ комуністи оживилися, готові повернутися у політичне життя України. Однак автори декомунізаційних законів остудили їхні радісні емоції. Кажуть, що після вивчення рекомендацій згаданих інстанцій готові дещо підкоригувати у декомунізаційному законодавстві. Але не більше. Про згортання боротьби з тоталітарним минулим не може бути навіть мови. 

Коментар для «ВЗ»

«Усі декомунізаційні закони обов’язкові для виконання»

Володимир ВЯТРОВИЧ, директор Українського інституту національної пам’яті, один з авторів чотирьох декомунізаційних законів    

- Чи означає позиція Венеціанської комісії, що буде припинено (призупинено) ліквідацію пам’ятників Леніну, більшовицьким комісарам, іншим одіозним діячам радянської доби, а також символіки того часу? Що  зупинять перейменування населених пунктів, названих на честь цих функціонерів?

- У жодному випадку! По-перше, йдеться не про рішення, а про проміжну оцінку Венеціанської комісії. По-друге, ця проміжна оцінка стосується лише одного з чотирьох декомунізаційних законів. Навіть якщо б йшлося про остаточне рішення Венеціанської комісії, воно має рекомендаційний характер. Ми будемо вивчати ці рекомендації, намагатися щось врахувати. Але треба розуміти чітко: всі декомунізаційні закони, ухвалені 9 квітня 2015 року, є чинними в Україні у повному обсязі. Їх реалізація є о-бо-в’яз-ко-вою! Переконаний: у тій частині закону, котра стосується демонтажу пам’ятників, жодних змін не буде. Ця наша позиція тверда. І якраз до цих пунктів жодних зауважень у Венеціанської комісії не виникало.       

- Чи означають рекомендації “венеціанців”, що буде скасовано рішення судів про заборону КПУ та інших партій комуністичного штибу?

- Проміжна оцінка Венеціанської комісії не має жодного стосунку до рішення суду щодо заборони КПУ. Комісія ще навіть не ознайомилася з текстом відповідної судової ухвали.   

- У стані комуністів лунають заяви, що їх буде поновлено у виборчих правах, що КПУ та іншим компартіям дозволять балотуватися?

- Це твердження не має нічого спільного з правдою. В Україні залишається чинним рішення суду, яке зняло з реєстрації Комуністичну партію України.  

- Які принципові зміни збираються вносити у декомунізаційні закони?

- Висловлю думку експертів, які напрацьовували положення декомунізаційних законів. Ми готові чіткіше прописати поняття “пропаганда” - як це і рекомендувала Венеціанська комісія. Будемо проговорювати зауваження щодо можливого пом’якшення міри покарання за порушення декомунізаційних законів. У чинному законі передбачено тільки кримінальну відповідальність за вчинені проступки. Допускаю, що поруч з нею ми внесемо ще й адміністративну відповідальність (штрафи).

- Щодо вашої недавньої пропозиції — про те, щоб на місці арки Дружби народів у Києві облаштувати Пантеон українських героїв. Лунають думки, що ця ініціатива викличе новий приступ істерії у прихильників комунізму...

- Я звик не реагувати на приступи комуністичної істерії. Їх доволі багато, але, дякувати Богові, вони не заважають Україні рухатися вперед, подалі від комуністичного минулого. Національний пантеон — знаковий проект для українців. Ми повинні зрозуміти, хто і що з українського минулого є для нас важливим. У нас є такі постаті, які об’єднують. Це можуть бути знані представники політичної історії, культури, економіки, науки, письменники, художники.  У багатьох розвинених країнах, як-от у Франції, Великій Британії, Польщі, Португалії, є свої Національні пантеони. Це місце є уособленням найважливішого в історії цих країн. Таке місце повинно бути і у нас.