«У мене з Дубневичами політичні розрахунки...»

Голова Львівської облради Олександр Ганущин пояснив «ВЗ», чому торік задекларував заробіток у 1250 гривень на місяць. І розповів про купівлю будинку в Брюховичах.


Новоспечений голова Львівської обласної ради, член БПП «Солідарність» Олександр Ганущин (на фото) — неоднозначна фігура у львівському політикумі. Його називають класичним «кар’єристом». Політична біографія Ганущина - багата: побував не в одній політсилі — в Народному русі України, “Нашій Україні”, партії Арсенія Яценюка, а тепер у БПП “Солідарність”. Останніми роками активно співпрацює з братами Дубневичами. Подейкують, у теперішній облраді створена так звана група впливу Дубневичів. Мовляв, саме брати-багатії “благословили” Ганущина на посаду голови ЛОР. Журналіст «ВЗ» зустрілася з Олександром Ганущиним, щоб з перших уст почути, як він збирається реорганізовувати апарат облради, отримати пояснення щодо деяких скандальних речей його минулої діяльності. 

Пан Ганущин призначив зустріч у своєму кабінеті після сесії облради. «У вас є п’ятнадцять хвилин на спілкування зі мною! Мушу їхати вирішувати термінові справи», - поставив умову. Журналіст «ВЗ» не перевищила ліміту. 

- Як вам працюється на посаді голови Львівської облради? Перша бурхлива сесія показала, що буде непросто. 

- Судячи з подій першої сесії, бачу, що доведеться перейняти досвід керівників патрульної поліції Львова — ночувати на роботі. Треба змінювати свій робочий графік, напевно, відмовитися від волонтерських поїздок. Ситуація, яка трапилася на сесії (шарпанина між депутатами та АТОшниками. — Авт.), спровокована ззовні, а не зсередини ради. 

- Розкажіть про кадрові ротації в апараті ЛОР.

- Оскільки в цьому скликанні працюватимуть не 116, а 84 депутати, то, відповідно, немає потреби тримати чинний склад апарату. Кількість чиновників буде скорочено з 77 осіб до 49. Водії будуть переведені зі штату апарату ЛОР у КП «Автотранспортне підприємство ЛОР». 21 працівник апарату буде скорочений. З посади керуючого справами облради звільнився Євген Захаревич. Він — «старий канцелярист». Знає, що я роблю ставку на молодих людей, сучасних, з кращими знаннями технічних засобів. Захаревич сам вирішив звільнитися. На цю посаду, можливо, візьму свого помічника Валентина Харлова.

- Оскільки ваша трудова книжка «чорна» від записів на чиновницьких посадах (працювали заступником голови Львівської ОДА, в. о. керівника апарату ЛОДА, керівником апарату з кадрового резерву ЛОДА), чи вважаєте себе кар’єристом?

- Я — людина, яка завжди багато працювала. Для мене слово «кар’єра» дорівнює «багато роботи». І це дозволило мені знову стати депутатом ЛОР (у Бродівському районі). А ще - бути від фракції БПП «Солідарність» єдиним кандидатом, який претендував на посаду голови ЛОР. Хочу бути успішним головою Львівської облради. 

- У 2009 році ви працювали у виборчому штабі Арсенія Яценюка та ще в кількох політсилах. Чому змінювали партії?

- Тоді радники Арсенія  Яценюка нав’язували йому тези, з якими я не погоджувався. Зокрема, «Європа разом з Росією», «російське православ’я як вектор ідеологічного розвитку». Вирішив відійти від цієї співпраці і вважаю, що не програв. З Арсенієм Петровичем в мене не склалося. Тепер наші шляхи не перетинаються. Яценюк зараз високо і далеко. 

Щодо Народного руху України, то до цієї партії ставлюся з повагою. Але, на жаль, динаміка її розвитку — незадовільна, провальна. Разом з іншими депутатами сказали керівництву НРУ, що перспективи не бачимо. Для таких, як я, перспектива відкривається у великих політичних силах. Тому було прийнято рішення — перейти у БПП «Солідарність». Не вважаю себе політичним перебіжчиком, а людиною, яка рухається за динамікою загальносуспільного життя. Хочеш бути в політиці на плаву - повинен цю динаміку відстежувати і реагувати на неї. Інакше можеш опинитися за бортом. Тоді доведеться займатися не політикою, а домашніми побутовими справами. Цей варіант мене поки що не приваблює. 

- Зауважила, ви полюбляє­те хвалитися. Наприклад, називати себе безальтернативним кандидатом на голову ЛОР, мовляв, такими успіхами не похвалиться жоден голова обласних рад в Україні. В чому ваша унікальність?

- Це все просто констатація факту, що мав місце на сесії облради, де мене обирали головою. І не більше… Насправді не вважаю себе унікальною людиною. Події на першій робочій сесії (шарпанина. — Авт.) — це сигнал, що треба активніше працювати. Оскільки в краї­ні є привид дострокових парламентських виборів, то жодна сесія облради не відбуватиметься легко. 

- Розкажіть про співпрацю з братами Дубневичами. 

- З Ярославом Дубневичем познайомився в обласній раді у 2006 р. Працювали в одній депутатській комісії з питань комунального майна та приватизації. Пізніше я надавав Ярославу консультації під час парламентської виборчої кампанії 2012 року. Багато хто з недовірою ставився до Дубневичів, мовляв, до парламенту йдуть «тушки». Коли в країні розпочалася війна, ніде правди діти: внески волонтерського руху були також від соціально орієнтованого бізнесу. На вирішення військових питань брати Дубневичі пожертвували чимало.

- На яких умовах консультували Дубневича під час виборчої кампанії?

- (Олександр Ганущин зробив глибокий вдих, потягнув руки. — Авт.). Громадські засади співпраці були у 2012 році. Майдан нас об’єднував спільними засадами, “волонтерка” об’єднувала ще більше. Помічником нардепа Дубневича був на громадських засадах. Ярослав Дубневич за мої послуги не платив мені нічого. У нас з ним — політичні розрахунки. Політичний розрахунок справдився: він — у БПП «Солідарність», і я в цій же партії. 

- Торік ви працювали в потужній адвокатській компанії, де задекларували “смішну” суму офіційної зарплати — 1250 гривень на місяць. Це не вкладається в голові… Знаючи про перспективу посади голови обласної ради, не боялися, що журналісти, громадські активісти дорікатимуть такою непереконливою декларацією? 

- Так, справді, на місяць заробляв таку суму. Та, крім цього, я також задекларував додатково отримані в цій компанії 100 тисяч гривень. Їх заробив, згідно з актом виконаних робіт (за угодою з компанією). З цієї суми сплачено усі податки. Вважаю, на таку суму прожити можна. Плюс ми брали кредит (130 тисяч гривень) для купівлі машини для батька. Цього року в моїй декларації буде більша сума (близько мільйона гривень), бо продав свою двокімнатну квартиру за понад 800 тисяч гривень. Щодо моєї декларації за минулий рік в податкових органів не виникало питань. Нормальна декларація! Не розумію, чому журналісти придираються. На посаді голови Львівської обласної ради зароблятиму на місяць 16 тисяч гривень («на руки»). Буду вважати, що пішов на фінансове підвищення. 

- Якщо продали квартиру, то де будете мешкати?

- Ще у 2008 році батьки купили нам будинок у Брюховичах. Це не елітний, а звичайний район, де є оббита дорога.

- Чи плануєте скасовувати аукціон продажу президентської резиденції на вул. Глінки, 12, який журналісти назвали фіктивним, оскільки два учасники пов’язані між собою однією фірмою?

- «Поїзд поїхав» - усі 20 мільйонів гривень від продажу резиденції вже надійшли до обласного бюджету. Усе це відбулося до нашої нової каденції. Є речі, які, на жаль, відкликати неможливо. І продаж президентської резиденції — один з таких варіантів. Юристи обласної ради кажуть, що нічого не можна вдіяти. Правоохоронні органи теж не приходили до нас з претензіями щодо аукціону. 

- Як відпочиваєте після виснажливого робочого дня?

- Іноді ходжу зі сім’єю в спортзал. Відколи став головою облради, з відпочинком стало складно. На вихідні — протокольні заходи. Дехто ображається, що я навіть на них не встигаю. Голові ЛОДА — легше, бо має чотирьох заступників, а я — двох.