На Дрогобиччині переобрано усіх очільників міст

Останню крапку у підсумках місцевих виборів поставлено у Дрогобицькому районі, де на першій сесії VII демократичного скликання обрано голову районної ради.


Після кількох днів політичних торгів на «фінішну пряму» вийшли чотири кандидати. Аби визначити переможця, знадобилося три тури голосувань. У вирішальному двобої зійшлися чинний голова, представник НРУ Михайло Сікора та підприємець, представник БПП «Солідарність» Роман Бейзик. Поміняти керівника ради не вдалося. Михайло Сікора зберіг за собою посаду голови: за нього проголосувало 30 депутатів, за Романа Бейзика — удвічі менше.

У всіх інших містах регіону відбулося тотальне переобрання міських голів. У Трускавці мером став головний лікар міської лікарні, висуванець «Самопомочі» Андрій Кульчинський, у Дрогобичі переміг представник «Народного контролю», лікар Тарас Кучма. У Бориславі колишнього міського голову Володимира Фірмана замінив тамтешній секретар міської ради, представник «Самопомочі» Ігор Яворський. У Стебнику найсильнішим виявився кандидат від «Батьківщини», колишній керівник управління земельних ресурсів у Дрогобицькому районі Петро Старосольський.

Вже обрано та затверджено керівний склад місцевих органів влади регіону. Скрізь на заміну колишній владі прийшли громадські активісти, молоді люди. Серед них мало професіоналів, усім їм бракує управлінського досвіду, крім новообраної влади у Східниці, де зафіксовано найбільшу явку виборців на Львівщині — 67%, і де за нового-старого голову Івана Піляка проголосувало 87% виборців. І цим все сказано: у регіоні якраз команда Івана Піляка виявилась найбільш ефективною, має вагомі досягнення у всіх сферах господарювання. Це особливо помітно на тлі Борислава та Дрогобича. Місто нафтовиків потерпає від хронічних перебоїв у водопостачанні. А Дрогобич, де упродовж останніх двох років зійшли на пси колишні промислові велетні — автокранове, машинобудівне та долотне підприємства, відрізняється у гірший бік своїми занедбаними дорогами. Люди виказують своє невдоволення, протестують, небезпідставно показують у бік сусіднього Стрия, де про благоустрій та ремонт доріг дбають. Нелегке життя чекає і на новообрану команду міського голови Трускавця Андрія Кульчинського. В місті «Нафтусі» найнижча зарплатня в області. Чому? Дати чесну відповідь на це запитання, повернути жителям Трускавця колишнього статусу найбільш заможних на Львівщині, домогтися реального покращення життя - головне завдання новообраної влади.

Очікування в регіоні дуже високі. Чи вдасться виправдати надії? Про це стане відомо незабаром. Не варто забувати про долю тепер вже колишніх міських голів Дрогобича та Борислава, яких змусили піти у відставку задовго до завершення каденції.

Коментар для «ВЗ»

Роман Ілик, народний депутат України минулого скликання

З позитивних тенденцій виборів на Дрогобиччині бачу такі:

Перше: обрані чотири нові міські голови в містах Дрогобичі, Стебнику, Бориславі, Трускавці. На мою думку, «діагноз» старим очільникам громади поставили давно. А зараз маємо наслідок - «лікування». Це добрий превентивний урок для нових очільників. Насамперед у спробі вибудовувати «автономію», керувати авторитарно чи непрозоро.

Громаду потрібно чути, а не вдавати це.

Друге: суттєво оновлено депутатські корпуси рад.

Третє: в радах немає представників ПР, чи як тепер вони називають себе: «Опозиційний блок», «Наш край» і т. п.

Четверте: у Дрогобичі однією з політичних сил сформовано чітку депутатську вертикаль: столиця - область - місто. А це вже пряма, а не опосередкована політична відповідальність.

П’яте: там, де ефективно працюють голови селищних та сільських рад, для прикладу, Східниця, Медвежа, громади повторно обрали своїх очільників.

Проблеми, які є у більшості місцевих рад: закритість, непрозорість, корумпованість...

З негативних тенденцій цих місцевих виборів зазначу таке: не всім громадянським активістам, враховуючи недолугість Закону про місцеві вибори, вдалось взяти участь у перегонах чи перемогти під брендом тих чи інших політичних партій.

Друге: відсутні чіткі, прогнозовані дії щодо формування коаліційних угод між новосформованими депутатськими фракціями. Адже це - політична відповідальність. Знову чітко не зрозуміло, хто і за що відповідає.

Третє: посади у виконавчій гілці влади, маю на увазі заступники, члени виконкомів і т. д., діляться політично. Хоча під час виборів часто говорили про відкриті конкурси, залучення фахівців, спеціалістів, без партійної приналежності, без партійних квот.

Нам ще довго і багато потрібно вчитися. Вчитися, насамперед, працювати командно. Індивідуального досвіду тут замало. Саме ті, хто збагне це швидко, - матиме політичне майбутнє. 

Дрогобицький район