«Цнотливі» депутати — проти європейських свобод

Але самі у Європу, яка живе за цими правилами, пруться... 


Українці затамували подих в очікуванні “бевізових” новин з Брюсселя. У штаб-квартирі Європейського Союзу з дня на день повинні дати оцінку ряду свіжоухвалених - міграційних, соціальних, антикорупційних - законів Верховної Ради, на прийнятті яких наполягав ЄС. Вони повинні бути адаптовані до європейського законодавства. Виконання “домашнього завдання”  означало б реалізацію з боку України Плану дій щодо лібералізації візового режиму з ЄС. В експертів немає упевненості, що Європа скаже “о’кей!”, а відтак найближчим часом дозволить нам безперешкодно перетинати свої кордони. Бо українські “учні” (читай — парламентарії) “схалявили” при виконанні “уроків”, імітували бурхливу діяльність, а часом — намагалися обманути своїх західних “учителів”.

Прикладом такої маніпуляції є ухвалення в “антикорупційному пакеті” закону, який врегульовує процедуру арешту та конфіскації активів, нажитих злочинним шляхом. На думку керівника Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, парламентський комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, готуючи законопроект до другого читання, вихолостив його суть, створивши лазівки для корупціонерів. Автори закону пропонували заарештовувати ці активи на початковому етапі слідства, коли є обґрунтовані підозри, що їх нажили нечесно. А у профільному комітеті переінакшили цей пункт — накладати арешт можна лише після остаточного рішення суду, коли доведено вину корупціонера і суму завданої ним шкоди. Фахівці кажуть: ця поправка зводить нанівець всі зусилля у боротьбі з корупцією. Через цей закон Україна може потрапити до “сірого” списку держав, які всупереч рекомендаціям FATF (Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей) не борються з означеним злом.     

Інша причина, через яку Євросоюз може сказати нам “ноу!”, - так зване антидискримінаційне законодавство. Народні депутати суттєво підкоригували Трудовий кодекс, встановивши чіткі правила для роботодавців та найнятих ними працівників. “Слуги народу” ухвалили, що при прийомі на роботу забороняється обмеження за віком, станом здоров’я, кольором шкіри, політичними, релігійними та іншими переконаннями, через участь у професійних спілках, страйках, а також за статтю, сімейним станом. Однак відмовилися додати сюди обмеження за сексуальною орієнтацією. Саме таку вимогу адресували українським законодавцям вісім країн-членів ЄС, які вважають цю нормою обов’язковою. Однак до цих настанов у ВР не прислухалися. Ні з першої спроби, ні з другої. Разом з “Опозиційним блоком” (якому валити всі євроінтеграційні рішення вказівки дає Кремль) жодного голосу не дали на підтримку цієї поправки представники Радикальної партії, депутатської групи “Відродження”. Найбільша сенсація — обструкція “Самопомочі”, яка вважає себе ліберальною, проєвропейською політичною силою. Із 26 депутатів кнопки “за” натиснули лише 8 осіб. 

Противники цієї норми прикривалися християнськими традиціями,  моральними нормами. І посилалися на думку душпастирів. Їхня  позиція у цьому питанні плутана: Всеукраїнська рада церков оприлюднила декларацію, в якій сказано: “Ми не виступаємо за дискримінацію осіб, які вважають себе гомосексуалістами, але ми категорично проти того, щоб гомосексуальний спосіб життя й поведінка трактувалися як природні, нормальні й корисні для суспільства й особистості. Ми проти того, щоб гомосексуалізм пропагувався як варіант норми статевого життя і щоб держава заохочувала своїх громадян до одностатевих сексуальних стосунків”. 

У відповідь “гомофобам” експерти кажуть: у правці до закону йшлося про право на працю людей з різною сексуальною орієнтацією, але в жодному випадку — не про те, з ким кому спати у ліжку. Тож ті, хто, можливо, перекреслив надію українців на швидке подолання візових бар’єрів, мають відповідати перед виборцями, які по кілька годин, а то й діб мордуються під консульствами, на міжнародних пунктах пропуску...

Але маємо те, що маємо. Європа, яка кілька днів тому відклала прийняття рішення щодо безвізового режиму, опинилася перед складним вибором: покарати Україну за непослух або закрити очі на “погрішності” (як робила це вже не раз). Нардепи, вдаючи, що нічого страшного не сталося, заспокоюють: у разі негативного висновку Брюсселя готові зібратися ще раз і внести поправки. З цього приводу політолог Олег Медведєв висловився так: “Доки сонце зійде, роса очі виїсть. Антидискримінаційна поправка потрібна сьогодні, а не за три тижні, коли буде друге читання нового Трудового кодексу. І не в редакції Папи Римського та “Самопомочі”, а у версії президента Єврокомісії Юнкера”.

P. S. Громадські організації пропонують позбавити дипломатичних паспортів усіх народних депутатів, які не підтримали антидискримінаційну поправку до Трудового кодексу. 

Коментар для «ВЗ»

Олексій ГАРАНЬ, професор політології Києво-Могилянської академії, директор Школи політичної аналітики   

Ухвалення пакета “безвізових” законів — важливий крок у зміцненні наших взаємин з ЄС. Це не означає, що завтра зможемо без обмежень подорожувати Європою, але з прийняттям згаданих законів розпочнуть вирішувати це питання. 

Водночас треба визнати: 10 листопада не все в українському парламенті було проголосовано з того, що вимагав Євросоюз. Прикро, що провалено так звану антидискримінаційну поправку. Всі, хто голосував проти, повелися безвідповідально. У тому числі — нардепи від “ Самопомочі”, сили, яка позиціонує себе європейською, а водночас ігнорує європейську норму про заборону будь-якої дискримінації.

Інша “заковика” - в законі, де йдеться про арешт статків корумпованих осіб. Тут наш парламент теж послабив європейські вимоги. 

Чи надасть нам після цього Європа безвізовий режим? Сподіваюся, що проголосоване в українському парламенті ЄС розцінить як певні кроки вперед і почне їх нам зараховувати...