«ПРохендовська» ЦВК

Сприяє маніпуляціям з результатами місцевих виборів.


Перед політикою - трохи медицини. Якщо лікар-онколог вчасно не вилучить у хворого пухлину, дуже швидко метастази найстрашнішої хвороби зведуть пацієнта у могилу. Подібну аналогію можна застосувати щодо українського Центрвиборчкому, очолюваного одіозним Михайлом Охендовським. Інстанція, більшість в якій, зокрема її керівник, вмонтована режимом Януковича, за прикладом невчасно вирізаної пухлини, чинить свій пагубний вплив на державний організм. Це засвідчили недавні місцеві вибори, зокрема скандальні події у Маріуполі, Одесі, Павлограді. Роль Охендовського у них — провідна. 

У прифронтовому Маріуполі члени територіальної виборчої комісії відмовилися видавати на дільниці бюлетені, що їх було надруковано у друкарні олігарха Ахметова з грубими помилками — для прикладу, кандидатам приписували чужу партійність. Замість того, щоб похвалити колег за принциповість, оперативно організувати друк нових бюлетенів, голова ЦВК вимагав від членів ТВК, щоб вони проводили вибори із... зіпсутою документацією. За “непослух” погрожував кримінальними справами. Стверджував, що навіть за дві години до закриття виборчих дільниць  можна (!) розпочати голосування. Упередженість  — більш ніж очевидна.

Проявилася вона і під час підбиття підсумків голосування у Павлограді на Дніпропетровщині, де боротьба за крісло міського голови розгорілася між Анатолієм Вершиною з “Опозиційного блоку” (набрав приблизно 34%) і висуванцем “УКРОПУ”, учасником АТО Євгеном Тєрєховим (приблизно 20%).      На момент виборів у місті було зареєстровано  90 тисяч 250 виборців — відповідне повідомлення розміщено в “Урядовому кур’єрі” і на сайті ЦВК. А згідно з новим законом про місцеві вибори, якщо у населеному пункті з кількістю виборців понад 90 тисяч жоден з кандидатів на міського голову не набрав 50% голосів плюс один, проводиться другий тур голосування між двома найбільш рейтинговими суперниками. Другий тур мав бути і у Павлограді, але це, видно, аж ніяк не входило у плани “Опозиційного блоку”, який сподівався на беззаперечну перемогу Вершини. І тут втрутилися “верховні” сили. ЦВК  скасувала (проти був лише заступник голови Андрій Магера) повторне голосування у Павлограді. Тим самим підіграла висуванцеві команди Ахметова, за цим рішенням Вершина ставав мером. В Охендовського мотивували свій вердикт тим, що під час виборів у Павлограді стало... на 500 виборців менше. Іншими словами, ЦВК взялася переписувати закон. І вчинила це, коли виборча кампанія завершувалася. А щодо того, що виборці кудись “вивітрилися”, то встановлено, що півтисячі жителів Павлограда перед самим голосуванням раптово (не без чиєїсь “поради”) виписалися з рідного міста. Тож тепер треба не тільки з’ясувати, хто намовив павлоградців покинути рідні місця, а й оцінити поведінку голови ЦВК, чиї дії межують з криміналом.

Під тиском обуреної громадськості ТВК у Павлограді все-таки вирішила проводити другий тур виборів міського голови. Поки в Охендовського  “вивчали” цю нову ухвалу, Київський апеляційний адміністративний суд скасував скандальну постанову ЦВК. Іншими словами, вказав на “профнепридатність” Охендовського і Ко.         

Через виборчі маніпуляції, на які крізь пальці дивилися у ЦВК, вибух народного невдоволення стався і в Одесі. За всіма екзит-полами у другий тур міського голови  виходили чинний мер Геннадій Труханов (за яким тягнеться кримінальний шлейф) і радник голови ОДА Олександр Боровик. Однак Труханову (той, що з гордістю чіпляв на свій піджак георгіївську стрічку) не захотілося іти на цю виборчу дуель. Його команда шляхом різних прийомів взялася “дотягувати” відсоток набраних голосів до заповітних 50% +1. І  перевершила поставлене завдання - у міській виборчій комісії “намалювали” Труханову майже 53%, а потім оголосили його мером. 

Центрвиборчком мав би розібратися з грубими порушеннями в Одесі, які підтверджені документально, однак в черговий раз самоусунувся. А це вже говорить не про випадковість, а тенденцію.

Тенденційність Охендовського проглядається давно. Ще з 2004 року, коли  тодішній голова ЦВК Сергій Ківалов  відрядив  його разом з двома іншими “спецами” у Верховний суд доводити, що президентом у другому турі став Віктор Янукович. Охендовський тоді зі шкіри ліз, переконуючи, що фальсифікацій не було. 

Таку відданість у Партії регіонів оцінили сповна: коли закінчувалися його повноваження, делегували свого “адвоката” у головний виборчий орган країни. За “рекомендацією” ПР Охендовський став головою ЦВК.

Керівник одного з найважливіших державних органів живе так само казково розкішно, як і ті, хто привів його на цю посаду. “Фазенда” - триповерховий будинок у курортній зоні площею 600 кв. м - оточена триметровим парканом. Стережуть її вісім охоронців. Охендовський їздить на “Мерседесі” за 100 тис. доларів, супроводжують його джип “Нісан” і два “Фольксвагени”. Звідки такий ескорт — невідомо, у декларації голови ЦВК значиться лише “Лексус”. І ще одна “дрібничка”: Охендовський носить годинник вартістю 60 тисяч доларів, що удвічі дорожчий від суми його річної зарплати...    

Чому такого “кадра” досі не замінили? Постмайданна влада могла це спокійно зробити ще у червні минулого року, коли закінчилися повноваження нинішнього складу ЦВК. Але не зробила. Навпаки, простимулювала чиновника. Петро Порошенко нагородив Охендовського... орденом Ярослава Мудрого. Як сказано в указі, “за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм” (виділення наше. — І. Ф.). 

Тим, як пан-товариш Охендовський “розбудовує” державу” і який у нього “високий  професіоналізм”, українці шоковані. Вони не можуть повірити, що влада мириться з цією, так би мовити, пухлиною у своєму організмі. Але чому це не шокує президента?