Чий палац? Чиї гектари?

Чиновникам буде важче ховати статки – в Україні відкривають доступ до усіх майнових реєстрів.

З 6 жовтня українці мають відкритий доступ до майнових реєстрів. Вводиш ім’я та прізвище особи — і бачиш, які квартири, будинки чи земельні ділянки їй належать. Такий відкритий доступ до інформації має стати одним з елементів боротьби з корупцією, адже тоді чиновник з офіційною зарплатою 3-4 тисячі гривень не зможе приховати володіння розкішним маєтком. Однак чи безпечна така прозорість для самих українців, адже у відкритому доступі буде інформація не лише про державних службовців, а про кожного з нас? 

«Відкритий доступ до реєстрів майнових прав — це перехід до європейських стандартів. Я бачу у цьому нововведенні лише позитив, — каже голова Центру громадської адвокатури Леонід Тарасенко. — Основна мета цього кроку — боротьба з корупцією. Коли суспільство зможе зіставляти доходи та видатки посадових осіб, вони чесніше заповнюватимуть декларації. Зрештою, така прозорість їх дисциплінує, адже приховати майно, придбане за неофіційні доходи, буде важче. Зрештою, реєстр нерухомості був частково відкритий з 1 січня цього року.

За адресою об’єкта можна було дізнатись, хто його власник. І це стало поштовхом багатьох розслідувань. Тепер можна шукати і за прізвищем власника”. Юрист переконаний, що ризиків для законослухняних громадян, які не мають “лівих” доходів немає. 

Позитивно сприймають нововведення і фахівці з нерухомого майна. “Для ринку дуже важливо, що можна буде побачити реальних власників майна, — каже ріелтор Ірина Яремко. — Це позитив і для бізнесу, адже дуже важливо розуміти, хто твій партнер і чим він ризикує чи не ризикує. Шодо шахрайств, то я не бачу у цьому нововведенні якихось можливостей для шахраїв, хоча, звичайно, 100% стверджувати, що жодних шахрайств не буде, не можу. Чого найбільше бояться люди? Того, що їхню квартиру чи будинок продадуть без їхнього відома. Але оформлення купівлі-продажу відбувається у нотаріуса за присутності обох сторін або через оформлення доручення. Нотаріус вносить дані про це в електронний реєстр”. При цьому фахівці переконують, що внести зміни в електронний реєстр значно важче, ніж оформити липові папери. Адже зміни в електронний реєстр можуть вносити лише державні реєстратори та нотаріуси. Для цього кожен з них має унікальний електронний цифровий підпис. Тож якщо хтось з них зайшов в мережу, і скажімо, витер дані одного власника, а вписав іншого, дуже легко відстежити, який саме нотаріус чи реєстратор це зробив та коли саме. 

“Я не є фахівцем з інформаційних технологій, але за той час, що працюємо з електронним реєстром, можу сказати, що ця система надійна, — каже нотаріус Ростислав Яремко. — Інша справа, наскільки повний цей реєстр. До реєстру потрапляє уся нерухомість, з якою вчиняли будь-які нотаріальні дії з 2013 року — відколи запрацював електронний реєстр. Якщо ж нерухомість після 2013 року не продавали, не передавали у спадок, чи не дарували, то вона є у базі БТІ. Скажімо, якщо квартира не змінювала власника з 80—90-х років, то інформація про неї є лише в архівах БТІ!”