Передплатити Підтримати

Кров — не вода, серце — не камінь...

Українці панічно бояться раку, але найбільше життів забирають серцево-судинні хвороби.

Боїтеся вірусних гепатитів, туберкульозу і раку? Ще б пак - ці страшні недуги щороку забирають життя понад 100 тисяч українців. Серцево-судинних захворювань остерігаємось менше, оскільки вони не заразні і не дають метастазів. Проте від них щороку помирає... близько півмільйона наших співвітчизників! Гадаєте, серце і судини “здають” лише у людей старшого і похилого віку? За статистикою, кожен четвертий українець не доживає до 60 років, кожен десятий — до 35.

Згідно з дослідженнями Світового банку, чверть українців віком від 18 до 65 років протягом життя встигають заробити як мінімум одне хронічне захворювання (тобто таке, що не піддається лікуванню, — можна лише уповільнити його прогресування і відтермінувати появу ускладнень, які у близькій чи далекій перспективі можуть призвести до смерті). Найчастіше таким захворюванням є артеріальна гіпертензія.

“13% життя українця минає у хворобах. У той час як у словака чи чеха — 9%, у поляка — 8% (можете підрахувати: якщо доживете до 80 років, з них 10,5 проведете, бігаючи по лікарях. - Авт.). В Україні (якщо порівнювати з іншими країнами Європи) - найвищий показник темпів скорочення населення. Але близько половини смертей у віці до 75 років можна було би уникнути, якби люди вели здоровий спосіб життя, дбали про профілактику захворювань і вчасно їх лікували”, - запевняє директор Світового банку у справах України, Білорусі і Молдови Мартін Райзер. Особливо увагу радить звернути на запобігання серцево-судинним недугам. Жінок до настання  менопаузи від інфарктів та інсультів захищають гормони. А от у чоловіка судинна катастрофа може трапитися у будь-якому віці. 

“Рівень смертності українських чоловіків відповідає показникам тих країн, де ВВП на душу населення є у п’ять разів меншим, ніж в Україні”, - наводить статистику експерт. І додає: 80% померлих чоловіків та 30% жінок віком до 60 років можна було би врятувати, якби їм було вчасно надано медичну допомогу. Одні - запізно по неї звернулися. Іншим лікарі довго не могли поставити правильний діагноз або визначитися з тактикою лікування. Не  рідкість, коли пацієнту просто не вистачає на нього коштів або він свідомо ігнорує рекомендації медиків (самовільно припиняє приймати таблетки або зменшує дозу ліків з метою економії грошей чи “мінімізації” можливої шкоди для здоров’я).

«Артеріальна гіпертензія — це стійке підвищення кров’яного тиску понад 140/90 мм рт. ст., - пояснює завідувач кардіо­логічного відділення №2 Львівського обласного кардіологічного центру Оксана Кузьмяк. - У нормі тиск може підвищуватися навіть у здорової людини (приміром, якщо вона понервується або спробує наздогнати маршрутку). Гіпертонічну недугу діагностують, якщо у людини тиск підвищений більшу частину часу (навіть у стані спокою)». 

До певного часу людина може не відчувати, що має підвищений тиск. Хороше самопочуття у цьому випадку не є запорукою хорошого здоров’я, тому фахівець радить хоча би раз на рік вимірювати тиск. Зафіксували підвищення? Спробуйте промоніторити показники тиску протягом наступної доби. Якщо тиск не знижується — зверніться до лікаря. 

За словами кардіолога, якщо від гіпертонічної хвороби потерпав хтось із найближчих родичів, ризик повторити його долю становить... 80%. У групу підвищеного ризику потрапляють також хворі на цукровий діабет, чоловіки віком понад 45 і жінки  понад 55 років. 

Як уникнути недуги, а якщо така є — уповільнити її прогресування? “Маєте зайву вагу — схудніть. У першу чергу відмовтесь від смаженого та їжі швидкого приготування, почніть більше рухатися. Киньте курити і перестаньте зловживати спиртним, - радить фахівець. - Уникайте стресів. Обмежте споживання солі до 5-6 г 

на добу. Ніколи не приймайте ліки, щоб “збити” тиск, за порадою знайомих. Медикаментозну терапію повинен призначити лікар! Кожна недуга має індивідуальні особливості перебігу. Є ускладнення, які лімітують перелік дозволених препаратів. Крім того, артеріальна гіпертензія може супроводжувати серйозну серцеву патологію, про наявність якої можете навіть не здогадуватись. Якщо лікар порекомендує конкретні антигіпертензивні засоби, приймати їх треба постійно, без перерви та самостійної корекції доз. Лікування гіпертонії — тривале, а у більшості випадків — довічне”.

“Якщо у вас — гіпертонія, а ви продовжуєте вести нездоровий спосіб життя, померти можете вже сьогодні. Через тиждень, місяць чи рік. Хочете вижити — доведеться вийти зі звичної зони комфорту. Для початку “вимкнути” у голові програму, яка змушує накладати на тарілку подвійну порцію їжі, і хоча би півгодини на день присвятити руху — зробити зарядку, перейтися швидким кроком, перебігтися, - каже головний терапевт Департаменту охорони здоров’я Черкаської ОДА, лікар-кардіолог відділення гіпертонічної хвороби обласного кардіологічного центру Володимир Казмірук. - Консультував пацієнта, який важить 150 кг. Порадив йому менше їсти і хоч зрідка відриватись від стільця. А він подивився на мене перелякано і каже тремтячим голосом: “Лікарю, я ж хворий! Мені сили берегти треба”... І ця людина хоче, щоб я допоміг йому продовжити життя! Як? Одними піґулками?!”.