Африканський прорив

На чемпіонаті світу з легкої атлетики у командному заліку перемогла Кенія.

Відзвучали останні акорди державних гімнів, усі “пташенята” відлетіли з “Пташиного гнізда”: у Пекіні завершився 15-й чемпіонат світу з легкої атлетики. Про сьогоднішній рівень конкуренції в легкій атлетиці якнайкраще свідчить статистика: нагороди цього спортивного форуму поїхали до 43 країни світу. І вперше в історії цього виду спорту лідером неофіційного командного заліку стала... африканська Кенія, серед здобутків якої сім золотих, шість срібних і три бронзові медалі. Услід за Кенією фінішувала Ямайка (7-2-3), і лише на третій позиції легкоатлетичний титан США, який заніс до свого активу по шість нагород кожного ґатунку.

У фіналі на 400 м з бар’єрами 23-річний полісмен Ніколас Бетт практично непомітно, по дев’ятій доріжці, обійшов своїх більш титулованих конкурентів і з найкращим результатом сезону у світі (47,79) приніс рідній Кенії першу медаль у цій дисципліні. Першою кенійською ластівкою у традиційно європейській дисципліні, метанні списа, став Джуліус Єго (на фото), прилад якого впав на позначку 92,72 м. Навряд чи його перемога особливо здивувала суперників: цього сезону у Бірмінгемі Єго зафіксував найкращий результат у сезоні — 91,32 м. А два роки тому на планетарній першості у Москві Джуліус зупинився за крок від п’єдесталу: лише у заключній спробі без п’яти хвилин бронзового призера (85,40 м) обійшов росіянин Дмитро Тарабін. Тепер же результат 26-річного кенійця дозволив йому увійти до трійки найкращих метальників списа світу — разом із легендарним чехом Яном Желєзним, якому з 1996 року належить світовий рекорд (98,48 м), та фіном Акі Парвіайненом (93,09 м).

На цьому святі життя не почувалися зайвими і українці. З двома нагородами, срібною і бронзовою, Україна посіла 

22-ге загальнокомандне місце. Першу медаль, “бронзу” у спортивній ходьбі на 20 км, поклала до синьо-жовтої скарбнички віце-чемпіонка Європи-2014 Людмила Оляновська (1:28,13). Близько півхвилини підопічна Анатолія Соломіна програла двом господиням чемпіонату, рекордсменці світу Хун Лю та Сючжи Лу, які заявку на перемогу зробили уже з перших кілометрів дистанції. За “бронзу” киянка змагалася з двома італійками та бразильською атлеткою Ерікою Де Сеною. Італійок судді у підсумку дискваліфікували. А інших опоненток після позначки 15 км Людмила легко обійшла. “Не думала, що зумію вибороти медаль, — відразу після фінішу розповіла Людмила Оляновська в інтерв’ю x-sport. — Орієнтувалася десь на п’ятий результат, оскільки деяким своїм суперницям практично завжди поступаюся. Переломним для мене став 14-й км, коли у мене відкрилося друге дихання. А ще я побачила наших хлопців і тренерів, які розмахували прапором і гнали мене вперед. І я додала! На дистанції судді неодноразово показували попередження — і мені, і суперницям. Італійок таки зняли. А мені вчасно допоміг тренер, який підкоригував мою техніку ходьби. Саме йому я і присвятила свою перемогу”.

Для Богдана Бондаренка заключний день світової першості був особливим: у власний день народження на нього чекав перший захист чемпіонського титулу і можливість стати одним з небагатьох, кому вдавалося перемагати на двох чемпіонатах поспіль. Усі, принаймні, на це чекали. Та для самого Бондаренка вихід у сектор нагадував рівняння з одним невідомим: він достеменно не знав, як реагуватиме його травмований і латаний-перелатаний організм на кожну спробу. Протягом сезону травми не дозволяли чемпіону світу-2013 виконувати необхідні стрибкові тренування. Та початок фінальних змагань пройшов без додаткових хвилювань: 2,25 м і 2,33 м, які заявляв, Богдан подолав з першої спроби. Наче стійкі солдатики, чітко і без збоїв відпрацювали свої висоти канадець Дерек Друїн та китаєць Говей Чжан.

А ось головний фаворит чемпіонату, катарець Мутаз Есса Баршим, якого мало кому цього сезону вдавалося перестрибати, одного разу схибив — на несерйозній для такої компанії висоті 2,29 м. У будь-якому іншому місці та в інший час це не мало би жодного значення. Але у Піднебесній зірки зійшлися так, що скромні 2,36 м не подолав ні він, ані жоден з його опонентів. Тож, підсумовуючи протоколи, судді винесли невтішний для Баршима вердикт: четверте місце. А більш успішне тріо розігруватиме нагороди у перестрибці. З надією в очах сприйняли атлети такий поворот долі. Та 2,36 м знову нікому не підкорилися. У подальшому поставити хрест на серії невдалих спроб наважився Друїн: бар’єр 2,34 м канадець здолав за всіма законами стрибкового жанру. На жаль, Бондаренкові у низці технічно зламаних останніх стрибків переключитися на позитивний лад не вдалося. Не впорався з хвилюванням і китаєць. Їм обом дісталося “срібло”. “Це дуже хороший подарунок на день народження, але “золото” краще, — розповів x-sport Богдан Бондаренко. — Минулого разу, коли довелося стрибати у свій день народження, у Тегу, я не пройшов кваліфікації. Тож ростемо. З іншого боку, розумієш, що “золото” було так близько. У мене на 2,36 м були хороші спроби. Потрібно було лишень концентруватися і не розпорошуватися на те, що довкола. Самому бути сильнішим і брати будь-яку висоту”.

Єдиним світовим рекордом у Пекіні потішили десятиборці. Точніше, олімпійський чемпіон-2012 американець Ештон Ітон (9045 очок), який на шість очок перевершив власне ж досягнення і став першим багатоборцем у світі, кому двічі вдалося подолати межу 9000 очок. Наріжним каменем цього комплексного рекорду став феноменальний як для багатоборців результат у бігу на 400 м — 45 сек. Запорізький атлет Олексій Касьянов, встановивши особистий рекорд, 8262 очки, завершив змагання на дев’ятій позиції.